Україна ще з часів харківських угод як ніхто інший розуміє тягар перебування у залежності від енергоносіїв з РФ. Саме тому Міжнародна санкційна група Єрмака-Макфола розробила поетапний план відмови Європи від російської нафтової й газової голки заради безпеки континенту. 

Довідка LIGA.net

Так звані харківські угоди були підписані у Харкові у квітні 2010 року тодішніми президентами України Віктором Януковичем та Росії Дмитром Медведєвим. Документ передбачав продовження терміну перебування Чорноморського флоту у Севастополі на 25 років з можливістю продовження ще на п’ять років. В обмін на це Україна отримала знижку у ціні газу у розмірі 30%, але не більше ніж $100 за тисячу кубометрів.

Нафтове болото

Відмова від російської нафти в ухваленому нещодавно шостому пакеті санкцій ЄС — необхідне та очікуване рішення, хоча воно могло бути ухвалено значно раніше. 

За 100 днів війни країни ЄС заплатили РФ 57 млрд євро за нафту і газ, які повернулися в Україну у вигляді куль та снарядів. Кожен день війни проти України коштує Кремлю $900 млн. 

Висновки щодо спроможності фінансувати війну кожен може зробити сам.

Деякі країни ЄС дуже залежать від російської нафти, але залежність створює небезпеку, і в будь-яку мить нафта може стати зброєю та засобом шантажу. Тільки відмова від російських енергоресурсів у середньостроковій перспективі забезпечить власну безпеку. І повне нафтове ембарго проти РФ має бути встановлене до кінця 2022 року. 

До заборони постачання нафти морським шляхом, запровадженої у шостому санкційному пакеті ЄС, має бути додано ембарго на трубопровідну нафту. Так буде посилена єдність ЄС — коли не буде виключень для тих, хто залишив для себе змогу отримувати дешеву трубопровідну нафту. А негативна для РФ динаміка із видобутку нафти та виробництва нафтопродуктів має бути посилена на міжнародному рівні.

Варіанти подальшої боротьби на нафтовому фронті

Відмова від російського палива не може відбутися одномоментно, але вже зараз необхідно позбавити Кремль нафтових доходів. 

Одним з інструментів має стати введення спеціального тарифу на виручку з нафтових доходів, які будуть зібрані на так званому escrow-рахунку. Пізніше ці кошти можуть стати частиною репарацій для України. 

Серед іншого, розглядаються також встановлення price cap – граничних цін на російську нафту – та заборона страхування танкерів, що перевозять російську нафту.

Важливий момент: будь-які обмеження проти російських нафти та нафтопродуктів можуть призвести до зростання цін на глобальному ринку (адже ринок енергоресурсів все ще є "ринком продавця"). Тобто потрібна тонка гра, поєднання санкційних заходів. Крім того, повинні бути запроваджені інші санкції: страховики, банки, трейдери, фрахтувальники, причетні до експорту нафти з РФ, мають зазнати санкційного тиску. Це важливо і для самого ЄС: якщо РФ не зможе перепродати ресурс на інших ринках, то не зможе погрожувати припиненням постачання. 

Газова голка

Ще болючішою є залежність ЄС від газу з РФ. Частка російського газу на ринку ЄС становить 35%, або ж 155 млрд кубометрів на рік. За три місяці ця залежність забезпечила РФ понад 30 млрд євро газових доходів. 

Газове ембарго має увійти у порядок денний країн ЄС. Навіть зараз, попри значну залежність від газу з РФ, існують чіткі кроки для скорочення імпорту, підкріплені розрахунками.

По-перше, частина країн ЄС вже зараз може відмовитися від російського газу, як це продемонструвала, наприклад, Литва. Станом на сьогодні у ЄС є 11 таких країн. 

З іншого боку, РФ власноруч позбавляє себе ринку збуту, перекривши постачання газу до Польщі, Болгарії, Нідерландів, Фінляндії через їхню відмову оплати у рублях. Можна лише привітати це рішення європейських країн, які надали жорстку відповідь на газовий шантаж Кремля.

По-друге, необхідно зменшити доходи від продажу газу РФ за аналогією з нафтою — встановити спецмита на імпорт газу та перевести розрахунки на escrow-рахунки в європейських банках.

По-третє, важливо постачати газ до ЄС виключно українською ГТС. Максимальний можливий обсяг транзиту через Україну становить понад 140 млрд кубометрів на рік. Це майже повністю покриває російську частку в європейському газовому споживанні. Максимально завантажуючи українську ГТС, ЄС зменшить витрати на фінансову підтримку України, а для РФ це буде додатковою платою за агресивні дії. 

Дієвим інструментом є збільшення постачання ЗПГ до країн Європи, завдяки чому поступово буде заміщуватися російський газ. Так, у березні 2022-го ЄС домовився із США про постачання 15 млрд кубометрів ЗПГ для зменшення залежності від РФ.

Час діяти

Російські газ та нафта — це зброя та засіб шантажу. Необхідно позбавити РФ можливостей енергетичного шантажу та фінансів для ведення війни. 

Тому зараз обговорюють список ідей: 

- заборона страхування суден, що перевозять російську нафту;

- обмеження цін (price cap), спецмито, escrow-рахунки для платежів. 

Однак лише повна відмова ЄС від російських нафти й газу матимуть реальний ефект. Експертні висновки на руках у наших західних партнерів та інституцій, відповідальних за санкційну політику. Відмова ЄС від російських енергоносіїв має відбуватися виключно на умовах демократичного світу.

Лише єдність у діях та рішеннях може зупинити Кремль від ще більш жахливих злочинів, а світ — від ще більш жахливих наслідків.