Повернути акциз на пальне – правильна ініціатива. За Незалежність треба платити
Навіяно вчорашнім святом – Днем Незалежності, та обговореннями часткового повернення податків на пальне.
Аграрії: акциз на дизельне паливо поновлювати не можна, нам важко.
Водночас аграрії створюють одне з найбільших навантажень на дороги, які утримуються коштом паливних акцизів.
Промисловість (Український союз промисловців і підприємців): не можна вводити податки на пальне, нам важко.
Скільки пам’ятаю, там завжди важко, тільки це не заважало власникам цих промислових підприємств купувати палаци в Європі.
Довідка LIGA.net. До парламенту внесено законопроєкт про повернення акцизів на пальне, які скасували у березні 2022-го в межах лібералізації податкового законодавства на період воєнного стану. Кабмін пропонує уніфіковану ставку 100 євро за 1000 л на бензин, дизельне пальне та скраплений газ.
До війни ставка акцизу була диференційованою: для бензину — 213,5 євро, для дизелю — 139,5 євро, для автогазу — 52 євро.
Повернення акцизу має збільшити доходи бюджету на 2 млрд грн на місяць.
Пільгову ставку податку на додану вартість – 7% замість довоєнних 20% – поки що не чіпатимуть.
Трейдери скрапленого газу + фракція Європейської солідарності у парламенті: не можна робити єдину ставку на всі види моторних палив, це суперечить європейській директиві 2003 (!) року.
Ви б ще Будапештський меморандум згадали. Ця директива мала стимулювати використання скрапленого газу, але минуло 20 років і його споживання на транспорті у Європі – майже нуль. Яких ще документів Єврокомісії, які не працюють та які поширюються тільки на країни ЄС, нам слід дотримуватись?
Нафтогазовидобувні компанії, вони ж виробники скрапленого газу: ми за справедливість, але не може бути однакового податку на всі види моторних палив.
У такому разі, чому водій автомобіля Lanos "на бензині" має нести в рази більше податкове навантаження, ніж водій того ж Lanos, але "на газі"?
Отже, маємо: всі хочуть підсилити армію, мати дороги та втримати країну, але платити за це у вигляді податків охочих замало.
Смішно й сумно за цим спостерігати. Не в останню чергу саме такі вагання та маніпуляції призвели до тієї біди, яку ми маємо.
Популісти завжди лякали населення подорожчанням всього й вся, крутили тими євродирективами, як роми сонцем, а зрештою платимо набагато вищу ціну, яку взагалі не можна нічим виміряти.
За Незалежність треба платити: зібрати частину необхідних ресурсів через пальне, коли всі сплачують однаково, – один з ефективних, надійних та дійсно справедливих шляхів.
