Блокада кордону. Навіть не обговорюватимемо головні вимоги польських перевізників — Найєм

Голова Агентства відновлення Мустафа Найєм заявив, що Україна не має наміру навіть обговорювати головні вимоги польських перевізників, які вже другий день блокують три пункти пропуску на кордоні. Учасники блокади вимагають повернення дозвільного режиму для українських перевізників та скорочення кількості дозволів на рівень, який існував до російського вторгнення в Україну, уточнив Найєм.

"Україна не має наміру навіть обговорювати повернення в дозвільну систему. Угода про лібералізацію вантажних перевезень була ратифікована й узгоджена всіма членами ЄС, підписана між Європейським Союзом та Україною, а не якоюсь окремою країною", – написав голова Агентства в соцмережах.

Він нагадав, що до червня 2022 року кожен перевізник, який виїжджав на територію Євросоюзу, мав отримати дозвіл на перетин державного кордону з відповідними країнами ЄС.

Починаючи з 2016 року, після набуття чинності Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, Євросоюз став основним торговим партнером України з питомою вагою товарообігу 40,8% від загального обсягу зовнішньої торгівлі. Подальше зростання було обмежене нестачею дозволів на міжнародні перевезення насамперед з країнами, з якими маємо спільні кордони: Польща, Румунія, Угорщина, Словаччина, Молдова.

"Щороку це призводило до того, що восени значно зростала вартість фрахту, українські та іноземні товаровиробники фізично не могли вивезти свою продукцію. Наприклад, лише у 2021 році через кризу з польськими дозволами ми втратили до 500 млн євро лише тому, що дозволи елементарно закінчилися, а нові польська сторона давати відмовилася. Хто пам'ятає, ринок тоді просто став", – нагадав Найєм.

У 2016 році Україна мала квоту на 200 000 польських дозволів, а вже 2021 року — лише 120 000 дозволів, до того ж загальний товарообіг із країнами ЄС зріс майже на 45%. Паралельно Польща п'ять років поспіль збільшувала відповідні квоти для перевізників із РФ та Білорусі.

Відповідно до ст. 136 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, сторони не запроваджують умов взаємного доступу на ринок, які є більш обмежувальними порівняно з ситуацією, що склалася на дату, яка передує даті набуття чинності Угоди.

"Таким чином, Польська сторона прямо порушувала наші права, оскільки створювала умови гірші за ті, що існували на момент набуття чинності Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. Крім того, такі дії сусідів порушують статтю 5 Свобода транзиту Генеральної угоди щодо тарифів і торгівлі, до якої Україна приєдналася 5 лютого 2008 року, яка передбачає свободу транзиту через територію кожної сторони маршрутами, найбільш зручними для міжнародного транзиту", — пояснив Найєм.

Україна ще восени 2021 року звернулися до Єврокомісії з проханням розпочати консультації із зазначених вище питань. Фактично дозвільна система була штучним бар'єром для здійснення вільної торгівлі, обмежуючи не лише двосторонню торгівлю, а й транзит наших товарів країнами ЄС.

"Я дуже сподіваюся, що ми ніколи не повернемось до цієї ганебної та дискримінаційної практики, яка обмежувала нас у торгівлі з ЄС до широкомасштабної війни й може бити по нашій економіці зараз, коли автомобільний транспорт – головна артерія нашого експорту", – резюмував Найєм.

• 30 жовтня 2023 року польські перевізники анонсували блокаду всіх пунктів пропуску на кордоні з Україною. Україна звернулася до ЄС розібратися із можливим блокуванням пунктів пропуску. 6 листопада Польські перевізники розпочали блокаду кордону з Україною та озвучили вимоги.

Читайте також: Чергова блокада поляками українського бізнесу – які висновки ми маємо нарешті зробити