В Україні не погано. Звичайно, завжди може бути краще. Але у нас все тільки починається
Пару днів тому повернувся з довгої поїздки і разом з приятелем з Кремнієвої долини пішов гуляти по Києву. Пройшли від статуї Батьківщина-Матір до Володимирської гірки, зупинилися на Арсенальній площі, де діти грали в новому фонтані, потім біля арки Дружби народів та на мосту з видом на Дніпро. Дивились на людей, випили кави в кіоску, нікуди не поспішали.
Пішохідний маршрут вздовж усіх центральних пам'яток, гарні краєвиди, зелені парки, головне – Київ дуже живий! Всюди люди. Багато молоді, музиканти, туристи, художники, купа закоханих пар, сімей з собаками, компаній друзів. Поки мене не було, здається, відкрили ще з десяток ресторанів. Відчувається, як багато енергії, руху і життя.
У якийсь момент мій знайомий каже: "Слава, як же вам пощастило! Ви живете в такому красивому місті, і у нього все тільки починається!".
В цей же час повз нас проходить пара і обговорює, як все погано, одна із сходинок на сходах – гойдається, людей – купа і через них бруд, взагалі – все жах і розруха.
Такі різні коментарі в один момент! Тут я як ніколи усвідомив, що ми звикли скаржитися. Ми не звикли хвалити. У нас для самих себе, і тим більше для інших, – все погано!
Але ні! НІ, у нас не погано! Завжди може бути краще! Але у нас не погано, у нас є можливість, сили і бажання впливати на свою долю, на наші міста і на нашу країну!
Дуже хочеться, щоб українці розвивали в собі вміння помічати гарне і говорити про хороше, хвалити себе, українські міста, бізнеси, таланти, свою країну. А якщо є щось дуже гарне – не соромно навіть цим захоплюватися.
У нас і справді все тільки починається!