Господарський суд Києва задовольнив позов компанії Реватіс до ПриватБанку, Мінфіну, Фонду гарантування вкладів, НБУ та Кабміну та визнав недійсними договори купівлі-продажу ПриватБанку (bail-in). За даними держреєстру юросіб, бенефіціаром компанії Реватіс є Ігор Коломойський.
"Рішення ухвалене всупереч нормам закону (590-ІХ), внаслідок якого суд зобов'язаний був закрити провадження у справі. Закон прямо визначає заборону визнання недійсними договорів, укладених у процедурі виведення банку з ринку", – йдеться у заяві ПриватБанку.
У жовтні 2020 року Верховний Суд відмовився задовольнити касаційні скарги ПриватБанку і Кабміну та залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 28 липня 2020 року, якою на вимогу Реватіс було скасовано постанову госпсуду Києва від 12 червня 2020 року про закриття (за клопотанням ПриватБанку на основі "антиколомойського" закону) провадження у справі про визнання недійсною примусової конвертації вкладів Реватіс в акції банку під час націоналізації ПриватБанку у грудні 2016 року.
Операція bail-in, проведена під час націоналізації ПриватБанку в грудні 2016 року, передбачала фактично списання боргів банку перед кредиторами на 29,4 млрд грн. Після завершення bail-in Мінфін викупив ПриватБанк у ФГВФО за 1 грн і докапіталізував банк на 155 млрд грн.
"Антиколомойський закон" президент Зеленський підписав 21 травня 2020 року. 12 червня Госпсуд Києва закрив два провадження за позовами колишніх акціонерів ПриватБанку, – Реватіс і КС Груп – які вимагали визнати недійсним договір купівлі-продажу банку у 2016 році. 9 листопада Верховний Суд відмовився застосовувати " антикомоломойський" закон за позовом Реватіс. 2 березня 2021 року Апеляційний суд "заморозив" справу про націоналізацію ПриватБанку.
