Розбір | Сюрприз в платіжках. Чому в Києві нарахували борги за комуналку і що з ними робити

Сюрприз в платіжках. Чому в Києві нарахували борги за комуналку і що з ними робити - Фото

Віталій Кличко (колаж: Маргарита Ретуєва / LIGA.net)

31.08.2021, 10:25

Монопольний постачальник тепла в Києві КП Київтеплоенерго нарахувало населенню додаткові платежі за опалення. Як це стало можливо?

Друга половина літа принесла сюрприз багатьом киянам. Протягом липня-серпня мешканці понад 1300 будинків столиці отримали квитанції за тепло і здивувалися: незалежно від платіжної дисципліни вони побачили у своїх квитанціях борги – іноді порівняні за розмірами з усіма платежами за комуналку.

Звідки борг? За версією монопольного постачальника тепла для столиці – КП Київтеплоенерго – нарахування боргів відбулося за рекомендацією одного з територіальних відділень Антимонопольного комітету.

Історія стала резонансною. Багато киян заявили про нарахування їм боргу за опалення протягом липня-серпня заднім числом.

Що відбувається, чому в Києві нарахували борги за постачання тепла не в опалювальний сезон, та що тепер робити людям – розбиралася LIGA.net.

Неприємний сюрприз

Перший перерахунок платежів за опалення був у липні. Тоді ж Київтеплоенерго розпочало нараховувати на борги за комуналку штрафні націнки, прив'язані до індексу інфляції. Нові перерахунки на тлі введення штрафів за прострочення оплати викликали бурю обурення. Але в серпні історія продовжилася.

"У мене був борг за тепло – 5574 грн, в червні я його реструктуризувала. Але потім Київтеплоенерго провело два перерахунки, і тепер замість 5574 грн мій борг зріс до 8832 грн", – розповідає LIGA.net Інна Звягінцева, яка живе в багатоповерховому будинку на Позняках.

У липні Київтеплоенерго відняло від її загальної суми боргу 204 грн, а в серпні нарахувало додаткових 3782 грн.

Її історія не унікальна. У Facebook можна знайти десятки гнівних дописів на адресу Київтеплоенерго і Євро-Реконструкції (Дарницька ТЕЦ). Одним, судячи з опублікованих комунальних платежів, нарахували 700 грн боргу, іншим – від 2000 до 3000 грн.

Про схожі проблеми LIGA.net розповіли і інші жителі Києва. Наприклад, Ірині Потаповій, яка живе в Солом'янському районі, нарахували 4200 грн боргу, а Наталі Тулюлюк з Дарницького району – 1900 грн. Обидві співрозмовниці стверджують, що заборгованостей у них не було, комуналку оплачують регулярно.

"Закономірності в цих нарахуваннях не видно. Комусь в нашому будинку прийшло 200 грн боргу, а комусь – як мені або більше. При цьому площа квартир однакова. З цим зіткнувся не тільки наш будинок, в сусідніх будинках сталися аналогічні перерахунки", – розповідає Тулюлюк.

Нарахування підтверджують і в самому Київтеплоенерго. За даними підприємства, протягом липня-серпня компанія провела перерахунки платежів в 1300 будинках. Це 13,4% від кількості будинків, які обслуговує КП і 11,3% – від загального числа житлових будинків Києва.

Їхня загальна особливість – змішаний тип обліку спожитого тепла. Простими словами, КП провело перерахунки лише в тих будинках, де одна частина квартир оснащена лічильниками на тепло, а інша – ні.

Звідки борги?

Як пояснили в Київтеплоенерго, КП провело перерахунки платежів за тепло за ініціативою Північного міжобласного територіального відділення АМКУ. 24 червня він рекомендував Київтеплоенерго провести перерахунок платежів абонентів та змінити методологію підрахунку.

Саме через це у багатьох жителів Києва виникли борги за опалення в міжсезоння. Перерахунок, як пояснили в Центрі комунального сервісу (ЦКС), стався за два опалювальні сезони відразу. У липні тепловики перерахували платежі за зиму 2020/2021, а в серпні – за жовтень-квітень 2019/2020.

Але диявол криється в деталях. Перерахунків могло б і не статися, якби не юридична колізія в регуляторних актах у сфері ЖКГ. Розібратися в принципах роботи підприємств теплокомуненерго (ТКЕ) непросто.

Контекст. Робота всіх ТКЕ в Україні регулюється державою. Верховна Рада, Кабінет міністрів, місцеві міські ради та інші гілки державної влади диктують теплокомуненерго практично все, в тому числі затверджують тарифи і методології підрахунку платежів.

До рекомендації АМКУ при підрахунках платежів для абонентів Київтеплоенерго використовувало так звану методологію №315. Вона діє з 2019 року. Методологія розподіляє між мешканцями будинку плату за опалення місць загального користування – під'їзди, поверхи, коридори тощо. Єдиний нюанс – формула некоректно розподіляє платежі в будинках, де велика частина квартир оснащена лічильниками на тепло.

За цієї методологією основне навантаження від плати за місця загального користування лягає на квартири без лічильників. Через це платежі для деяких квартир за опалення могли роздуватися до колосальних 53 000 грн. Але проблема не тільки в цьому.

Як зазначають в АМКУ, Київтеплоенерго юридично не могло використовувати цю методологію – цього не передбачено чинними договору підприємства зі споживачами. Щоб її застосовувати, КП повинно було переукласти з клієнтами нові договори, але через колізії в українському законі "про ЖКГ" цей процес був неможливий аж до травня 2021 року.

Побачивши це невідповідність, АМКУ рекомендував Київтеплоенерго повернутися до "старої" і вже недіючої методології №359, прописаної в договорах зі споживачами. Вона передбачає вдвічі більше навантаження на квартири з лічильником на опалення за місця загального користування. Тому в одних квартирах платіжки за тепло зросли, а в інших – скоротилися.

Як пояснили в Київтеплоенерго, зменшення платежів відбулося загалом в квартирах без лічильників – частина приписаного їм раніше спожитого тепла в місцях загального користування перерахували квартирах з лічильниками. Найбільша плутанина вийшла в квартирах, де установка лічильника сталася нещодавно.

Що робити людям: платити чи не платити?

Колізії в українському законодавстві і невідповідності в регуляторних актах у сфері ЖКГ – одна з головних причин понаднормових нарахувань населенню платежів за тепло, впевнений юрист у сфері ЖКГ Вадим Чунжін.

За таким принципом, за підрахунками мешканця ЖК "Паркові озера" Ярослава Дебелого, в результаті перерахунку Київтеплоенерго нібито долічило всім мешканцям його будинку сумарно понад 100 000 грн боргу.

Що робити людям?

У споживачів складна ситуація. Платити – означає заохочувати постачальників тепла продовжувати працювати за вже діючим принципом, користуючись похибками законодавства. Йти до суду – означає вступити в довгий і недешевий процес, за час якого споживач ризикує накопичити через штрафи та пені непідйомну суму боргу.

Цю ж дилему намагається вирішити для себе і Звягінцева. "Якщо це буде економічно доцільно, судитимемося. Це справа принципу, – каже вона. – Я вже готую колективний акт-претензію до Київтеплоенерго. Надалі вона буде потрібна для подачі колективного позову".

У КМДА наразі цю історію не коментують, але частина киян вже налаштовані войовничо. Одні публікують у Facebook спалені платіжки за тепло, а інші – подають скарги на комунальне підприємство в Держпродпотребслужбу (скан скарги нижче у тексті) і вимагають перерахунку платежів.