децентрализация на местах | Рейтинг богатейших ОТГ, или Где в Украине жить хорошо

Реформа децентралізації в Україні де-факто стартувала 2015 року. На початок 2019 року в Україні функціонує 806 об’єднаних територіальних громад, які охоплюють 33% усієї підконтрольної українській владі території (189.4 тис. кв. км) і в межах яких проживає 21.1% усього населення країни (8.3 млн осіб). Економічні успіхи ОТГ дуже різні, як і здатність наповнювати власні бюджети і фінансувати видатки, які поліпшують життя громад.

Для розуміння: найбагатша громада 2018 року мала майже 18 000 грн власних доходів на одного мешканця, хоча середній показник на всіх ОТГ становить 2700 грн. Лише в 12-ох ОТГ (це менше 2%) дохід на одну особу перевищував 10 000 грн.

Ми з’ясували, що це за ОТГ і завдяки чому їм це вдалося. Певні, що їхні рецепти успіху стануть у пригоді іншим ОТГ.

Отож, що забезпечує успіх? 

Топ-10 лідерів ОТГ за власними доходами на одного мешканця (дані за 9 місяців 2018 року)*

За даними: Децентралізація, Open Budget *до рейтингу ввійшли 665 ОТГ, створені до початку 2018 року

Стартові умови. Є кілька важливих речей:

- наявність на території ОТГ бізнесових структур (особливо великих підприємств) і бюджетних установ. Це вихідний пункт наповнення бюджету ОТГ, оскільки податок на доходи фізичних осіб (ПДФО забезпечує більш як 50% усіх доходів ОТГ). Що більше людей у громаді працюють та отримують порівняно великі зарплати, то більше громада отримує доходу у вигляді відрахувань ПДФО. Однак наявність великих підприємств – це зазвичай спадок кількох попередніх десятиліть, сформований на території колись потужних районів, який перейшов до ОТГ, аніж заслуга місцевого керівництва цих ОТГ. Так, Вербківська і Богданівська ОТГ Дніпропетровської області «успадкували» видобувні та сільськогосподарські підприємства, Глобинська ОТГ Полтавської – підприємства з переробки сільгосппродукції, Галицинівська ОТГ Миколаївської – глиноземний завод, Шишацька ОТГ Полтавської та Гречаноподівська ОТГ Дніпропетровської областей – сільськогосподарські підприємства, Оліївська ОТГ Житомирської та Боратинська ОТГ Волинської областей – заводи «Кромберг енд Шуберт» та ін.).

Щоправда, "заробляти" можна не лише на ПДФО. Сенчанська ОТГ Полтавської області «успадкувала» природні ресурси, які «годують» її бюджет рентними платежами. А Гречаноподівська ОТГ Дніпропетровської області «заробляє», надаючи землі в оренду.

А от акциз з пального, який суттєво підживлює бюджети багатьох ОТГ, на території яких розташовано АЗС, для бюджетів ОТГ-лідерів не є визначальним;

- близькість до обласних центрів і великих міст. Для ОТГ-сателітів великих міст останні є не лише ринком збуту, а й – за певних умов – і місцем проживання населення, яке працює в цих містах (Слобожанська ОТГ – «сателіт» Дніпра, Троїцька, Вербківська та Богданівська ОТГ – Павлограда). Це створює передумови до розвитку інфраструктури ОТГ, функціонування малого та середнього бізнесу і як наслідок – наповнення місцевого бюджету;

- об’єднання сильної громади з однією-двома слабкими громадами. Місто, село, чи селище, на території якого розміщено великі підприємства – тобто сильні громади, – об’єднуються з невеликими слабшими громадами й отримують у своє розпорядження кошти (надходження від того ж ПДФО), які до об’єднання надходили в бюджет району (Слобожанська ОТГ Дніпропетровської, Сенчанська і Пришибська ОТГ Полтавської областей та ін.). А от вже після створення ОТГ органи їхнього місцевого самоврядування не поспішають приєднувати до себе слабші громади;

На чому найбагатші ОТГ заробили свої доходи (дані за 9 місяців 2018 року)*

За даними: Децентралізація, Open Budget *до рейтингу ввійшли 665 ОТГ, створені до початку 2018 року

Формування привабливого середовища для проживання та провадження бізнесу. Поліпшують інфраструктуру в усіх ОТГ (в основному коштом держбюджету), проте в «успішних» (тій же Слобожанській ОТГ) це роблять, чітко прораховуючи наслідки. Наприклад, витрачають кошти на дитсадки та школи, в яких впроваджуватимуть новітні методики та технології навчання, здійснюють доплати вчителям для стимулювання їхнього фахового рівня тощо. Як результат, мешканці великих міст (у цьому прикладі – Дніпра) виявляють бажання отримувати послуги в ОТГ, а деякі – навіть змінити місце проживання на передмістя. У Боратинській ОТГ Волинської області ринок біля підприємства «Кромбег енд Шуберт» і сільський спорткомплекс визнано найкращими у Східній Європі, а дитсадок – найкращим сільським дитсадком в Україні. У Глобинській ОТГ (Полтавська область) започаткували місцеву програму підтримки молодих спеціалістів «Житло», що передбачає надання службового житла молодим фахівцям, які погодяться працювати в ОТГ.

У конкурентній боротьбі з великими містами за бізнесові структури органи місцевого самоврядування ОТГ мають змогу «притягти» бізнес, зменшивши вартість реєстрації підприємців («успішні» чинять саме так).

Співпраця з обласною владою. Розвиток ОТГ великою мірою залежить від розуміння і підтримки регіональною владою процесу децентралізації і вміння домовлятися [без прихованого підтексту] на партнерських засадах керівництва ОТГ з владою регіону. Ідеться про підтримку та співфінансування коштом обласного бюджету пріоритетних для регіону та конкретних ОТГ соціальних та економічних проектів. Прикладом є Львівщина, де з 2016 року обласна влада співфінансує (на конкурсних засадах і з обов’язковим залученням до співфінансування коштів самої громади (з бюджету ОТГ), коштів її жителів і приватних інвесторів) проекти місцевого розвитку (так званих мікропроектів місцевого розвитку).

Ощадливість і раціональне використання коштів. Саме це є проявом вдалого менеджменту в ОТГ. В «успішних» громадах видатки на управлінський апарат здебільшого коливаються в межах 12–15% обсягу власних доходів (за умовного нормативу 20%). Крім того, чинником зниження «проїдання» доходів є системне (а не крапкове) впровадження енергоощадних технологій. Як приклад, та ж Слобожанська ОТГ, в якій утеплили всі багатоповерхівки.

У підсумку з-поміж усіх чинників «успіху» ОТГ визначальним є наявність підприємницького сектора та державних установ із великою чисельністю працюючих, які є фактичними наповнювачами місцевих бюджетів доходами від ПДФО. Тому доки ПДФО надходитиме до бюджетів громад за місцем праці, а не проживання працівника, диференціація між ОТГ зберігатиметься (оскільки на підприємствах в «успішних» ОТГ часто працюють мешканці із сусідніх, куди «менш успішних» громад). Похвалитися ж відкритими в 2015–2018 роках підприємствами, які забезпечують сотні робочих місць, за великим рахунком не можуть навіть «найуспішніші» ОТГ.

Аналіз топових громад рейтингу фінансової спроможності ОТГ – тобто рейтингу здатності ОТГ заробляти достатньо коштів і раціонально їх використовувати для забезпечення свого розвитку, дав змогу розкрити «секрети» їхнього успіху. І, як виявилося, вони далеко не завжди пов’язані з величиною громади (за кількістю мешканців і площею) та ефективним господарюванням місцевого керівництва.

Автор - Дуб Андрій, економіст проекту "Ціна Держави"