Снова выборы.10 стыдных вопросов о системе власти в Украине
Чим регулюються вибори?
Законами про вибори. В Конституції у загальних рисах записано, яким чином мають обиратися президент та парламент - загальне, таємне, вільне волевиявлення. Але процедури виборів, наприклад, повноваження ЦВК чи виборчих комісій, регулюються окремими законами.
Розподіл повноважень між президентом, Верховною Радою та урядом також визначений Конституцією. Але й це зроблено не дуже чітко - частина повноважень перетинаються. Наприклад, президент призначає голів місцевих адміністрацій, які відповідають за впровадження політики і мали б підпорядковуватись уряду.
Це закладає конфлікт в конструкцію влади і уповільнює необхідні реформи.
У нас завжди було таке виборче законодавство?
Ні. Виборча реформа змінювалася не один раз. Під час перших виборів у 1994-му в Україні була мажоритарна система.
Потім її поміняли на змішану - 50% депутатів обиралися за мажоритарною системою, 50% - за пропорційною. У 2006-2007 рр. - повністю пропорційна система, яку згодом знову замінили на змішану.
Скоріш за все, зміни були продиктовані виборчою доцільністю. Депутати кожного парламенту переважно керуються тим, щоб переобратися до наступного парламенту.
У деяких країнах двопалатний парламент, у нас – однопалатний? Чому?
Тому що у нас унітарна держава. Двопалатний парламент притаманний федераціям. Теоретично функція верхньої палати - представляти інтереси окремих регіонів, у той час як нижня палата представляє політичні партії.
Водночас це залежить від виборчої системи - якщо вибори проводяться за мажоритарними округами, то депутатів можна вважати представниками цих округів.
Мажоритарники більш уважні до потреб мешканців свого округу?
Теоретично, так. Але часто депутати згадують про свої округи лише напередодні чергових виборів. Трапляються випадки кандидатів "парашутистів" - які не пов’язані напряму з тим округом, від якого балотуються. Якщо партія цього кандидата має високу підтримку, тоді "парашутіст" перемагає вибори. Тому виборцям варто раз на п’ять років виділити кілька годин на вивчення попередньої діяльності та програм кандидатів.
Чим відрізняється мажоритарна система від пропорційною?
Мажоритарна система діє за принципом "переможець отримує все". Якщо кандидат набирає 20% голосів, а інші ще менше, то він потрапляє до парламенту. Але такий депутат представляє інтереси лише 20% виборців, голоси решти 80% виборців можна вважати втраченими.
За пропорційною системою втрачається менше голосів. Партії отримують місця у парламенті пропорційно часткам виборців, які за них голосували. Втрачаються лише голоси, віддані за ті партії, що не подолали прохідний бар’єр. Наприклад, аналіз голосів під час парламентських виборів 2014 року показав, що у пропорційній частині системи було втрачено 22% голосів, а в мажоритарній - 61%.
Яка виборча система призведе нас до економічного процвітання?
Таких досліджень немає. Але багатші країни, як правило, більш демократичні, там більше дотримуються прав людини. Однак, скоріше за все, зв’язок тут іде у двох напрямках: встановлення демократії сприяє економічному зростанню, але й економічне зростання сприяє розвитку демократії. Але завжди можна знайти винятки. Такі, як багатий та авторитарний Сінгапур чи демократичні, але бідні країни Латинської Америки.
Ідеологічні партії – ознака багатих та розвинених країн?
Ні. Коли ми говоримо про ідеологічні партії, зазвичай згадуємо про двопартійні системи США чи Великобританії. Це багати країни. Однак можна згадати й ранній СРСР - він був побудований на ідеології, але не був багатою країною.
Зараз "класичні" партії переживають кризу та поступаються новим, переважно популістичним, політичним силам.
Взагалі й самі ідеології переживають кризу - політологи дискутують про їх смерть. Це зумовлено змінами в суспільстві - замість великих суспільних верств, наприклад, пролетаріату з’являється багато різноманітних груп, до яких ми можемо себе віднести.
Чому ми так часто змінюємо форми правління?
Через політичні причини. Перший раз зміни до Конституції внесли у 2004-му після Майдану. Це був певний компроміс між старою і новою владою. Було прийнято рішення провести повторний другий тур виборів і одночасно обмежити повноваження президента. Згодом президент Віктор Янукович повернув собі ці повноваження. У 2014-му повернення більших повноважень парламенту було логічним з точки зору запобігання появі авторитарного лідера.
Яка форма правління краща на час війни?
Неважливо, яку форму правління обрала держава, головне – чіткий розподіл влади. Є переваги і недоліки як у президентської, так і у парламентської форм правління. При парламентаризмі є ризик розпорошення відповідальності, а у президентських республіках можливе захоплення влади авторитарним лідером.
А щодо федералізації. Регіонам варто дати більше повноважень?
Наразі це відбувається, але це не федералізація, а децентралізація. Передача влади йде на більш низький рівень - не на області, а на міста чи громади (об’єднані територіальні громади — ОТГ).
Концентрація повноважень на рівні областей може бути потенційно небезпечною. Теоретично ціла область може вирішити відокремитися від країни та приєднатися до іншої. А місто чи громада навряд чи зможуть здійснити такий крок.
В України немає причин бути федеративною державою, оскільки в нас більш-менш однорідне населення і за національним складом, і за історичним та культурним досвідом.
Автор - Ілона Сологуб, директор з політико-економічних досліджень Kyiv School of Economics (KSE), CEO VoxUkraine.
Информационное партнерство LIGA.net и KSE происходит на безоплатной основе. Если у вас есть идеи о темах будущих эксплейнеров, пишите на [email protected] мы обязательно передадим ваши пожелания нашим партнерам в KSE
