Що таке дефолт? Чому його оголошують?
Дефолт оголошують тоді, коли країна не може розрахуватися зі своїми боргами вчасно і в повному обсязі. У такому випадку відбуваються переговори з кредиторами про те, щоб списати частину боргу, а решту — перенести на більш пізній термін.
У найгіршому випадку країна просто відмовляється платити за боргами.
Україна жодного разу такого не робила.
Дефолт та банкрутство — це синоніми?
Дефолт не можна порівнювати з банкрутством підприємства, бо підприємство може бути ліквідоване в результаті банкрутства. Країна не може бути ліквідована. Вона продовжує існувати та функціонувати, але протягом 5-7 років не може робити запозичення на зовнішніх ринках.
У цей період відкриті запозичення лише у таких організаціях як МВФ, Світовий банк та інші. Можливо, уряди інших країн також захочуть допомогти.
Які наслідки?
Починає падати курс національної валюти, тому що знижується приплив інвестицій. Водночас деякі інвестори, що вкладали чи збиралися вкладати у приватні компанії в цій країні, намагаються вивести дивіденди або відмовляються від інвестицій. Тобто відбувається і зниження курсу валюти, і зниження економічного зростання.
Країни запозичують, щоб покрити дефіцит бюджету. Якщо відбувається дефолт, то треба скорочувати бюджетний дефіцит. Тобто підвищувати надходження або зменшувати видатки.
Але якщо економічна ситуація складна, то більших надходжень очікувати не варто. Відповідно, країна зменшує видатки, а це означає скорочення якихось соціальних чи інвестиційних програм держави. Як правило, це капітальні видатки, які можна скоротити відносно непомітно для населення. Але наслідки стануть помітними згодом, оскільки погіршеться інфраструктура у країні.
В Україні йде обговорення - оголошувати дефолт чи ні. Який з двох сценаріїв обрати?
Поточне обговорення дефолту без об’єктивних на те причин - дуже шкідливе для України. Об’єктивних передумов для дефолту зараз немає. Є певне економічне зростання, державні фінанси знаходяться в непоганому стані — бюджетний дефіцит знаходиться в рамках, встановлених програмою МВФ. Тому уряд у змозі вчасно робити виплати за боргами.
Розмови про дефолт - це певний сигнал про те, що влада не налаштована виконувати свої зобов’язання, у інвесторів може скластися враження, що їх хочуть обдурити. Це може негативно вплинути на рішення бізнесменів інвестувати в Україну чи купувати українські боргові зобов’язання. Як наслідок, українським компаніям, що хотіли залучити зовнішні інвестиції, теперь буде важче це зробити.
Хто оголошує дефолт? Президент?
Ні. В Україні за державні фінанси відповідає уряд, а саме Міністерство фінансів. Міністерство починає переговори із зовнішніми кредиторами та пропонує домовитися про перенесення термінів чи зміну умов погашення боргу. Звісно, Міністерство повинне мати політичну підтримку уряду та інших гілок влади для того, щоб починати такі перемовини.
Припустимо, ми оголосили дефолт. Можемо не виплачувати борги?
Ніхто не дозволить нам цього зробити. Якщо уряд скаже, що ми взагалі нічого не будемо платити, то будуть міжнародні суди, арешти української власності за кордоном, резервів, що зберігаються у закордонних банках, чи вкладень в закордонні цінні папери. Є механізми для того, щоб змусити повернути принаймні частину запозичень, навіть якщо уряд просто відмовляється платити.
Чи є якісь позитивні наслідки дефолту?
Зазвичай після оголошення дефолту країна домовляється з МВФ про фінансову підтримку в обмін на виконання програми реформ. Важкі економічні умови спрощують політичне просування реформ. У цьому є певний позитив дефолту, але здійснювати реформи можна і без нього.
Окрім того, девальвація національної валюти, якою зазвичай супроводжується дефолт, робить товари вітчизняних експортерів більш конкурентоздатними. Але зростання прибутків деяких експортерів не обов'язково матиме значний позитивний вплив на економіку в цілому.
Як це відіб’ється на різних верствах населення?
Коли стає погано, то першими це відчувають найбідніші верстви населення. Через те, що дефолт призупиняє економічне зростання, веде до зниження курсу національної валюти та зменшення державних видатків, знижується реальна зарплата, пенсія та соціальні платежі. Бідні люди стають ще біднішими.
Виграти можуть ті, хто не побоїться інвестувати в Україну, оскільки українські активи стануть дешевшими. Скоріше за все, це будуть інвестори, які зможуть отримати від уряду гарантії захисту своїх інвестицій.
Як нам підтримати країну, якщо вона на порозі дефолту?
Теоретично завдяки збільшенню державного споживання. Але як його підвищити? Якщо будуть знайдені якісь резерви для внутрішньої економії, наприклад, підвищення ефективності державних видатків, — чудово. Можна розгорнути державний інвестиційний проект, найняти більше людей і таким чином простимулювати економіку. Або можна виплатити більше грошей найбіднішим — дослідження показують, що вони витрачають переважно додаткові доходи на споживання.
Але водночас зростання попиту може призвести до зростання цін або до зростання імпорту. А це може негативно позначитись на торговельному балансі й валютному курсі.
Україна має досвід оголошення дефолту в 1998-му? Який він був?
До 1998-му курс був близько двох гривень за долар, потім став п’ять гривень за долар, тобто економічна криза призвела до значної девальвації. Тоді в Україну прийшов МВФ, і ми провели певні реформи. Україні пощастило — з 2000-х у світі почалося швидке економічне зростання, значно виріс попит на ресурсні товари — метали, зерно тощо. Ця хвиля винесла Україну нагору. Але сьогодні очікується уповільнення зростання світової економіки, тому так легко, як тоді, не буде.
Автор - Ілона Сологуб, директор з політико-економічних досліджень Kyiv School of Economics (KSE), CEO VoxUkraine.
Информационное партнерство LIGA.net и KSE происходит на безоплатной основе. Если у вас есть идеи о темах будущих эксплейнеров, пишите в комментариях, мы обязательно передадим ваши пожелания нашим партнерам в KSE