Що таке урбаністика?
Це наука про благоустрій міського простору. ЇЇ завдання - зробити простір комфортним для всіх, хто ним користується - пішоходів, водіїв, велосипедистів, людей з інвалідністю, батьків і дітей.
Урбаністика поєднується з архітектурою, тоді місто стає візуально гарним. Вона також враховує контроль та організацію руху. А саме, як проектувати дорожню мережу, будувати дороги, встановлювати знаки, робити розмітку.
Сюди входить транспортна економіка – яким чином розбудовувати маршрути, щоб люди з точки А могли найшвидше дістатися в точку Б. Урбаністика також зачіпає екологічні питання. Наприклад, у Києві на Позняках є проблема нестачі дерев, які могли б захистити від надмірного теплового навантаження.
Тобто урбаністика – доволі широка сфера.
Комфортні міста - економічно вигідні?
Так. Але в результаті будь-яких змін хтось завжди програє. Наприклад, створення безсвітлофорної магістралі Набережне шосе зручне для 20 % громадян, які володіють автівками. Але шосе "вбило" громадський простір, бо закрило набережну Дніпра для решти населення.
Існує індикатор – рейтинг міст зручних для життя. Він оцінює міста за багатьма параметрами: наскільки воно доступне для людей з інвалідністю, безпечно, чи є велосипедна інфраструктура, який рівень забрудненості повітря. Останні роки перші місця у рейтингах найкомфортніших міст займають Цюрих, Відень, Сідней. Це свідчить, що навіть великі міста можуть бути комфортними для життя.
Які ТОП-3 проблем сучасних міст?
Трафік. Це велика проблема Києва. У нас велика дорожня мережа, але через неорганізований рух, вона не може пропускати стільки автівок, скільки могла б за інших умов.
Забруднення. Проблеми з повітрям викликають проблеми зі здоров’ям, що опосередковано впливає на продуктивність економіки міст.
Безпека. Міста вирішують цю проблему по-різному. Можна піти шляхом Лондона і встановити усюди камери. Або шляхом США, створивши сусідську варту (neighbourhood watch) - це самоорганізація мешканців для боротьби з правопорушниками.
Як розв’язати проблеми трафіка?
Ввести наскрізну систему платного паркування. З метою контролю місцезнаходження автівки можна простежуватися за допомогою GPS.
Варто обміркувати транспортні шляхи. Обмеження швидкості до 50 км/година може спрацювати для розвантаження руху.
Можна використовувати штучні звуження задля зменшення швидкості - розмітки, додаткові знаки, пологі перекати. Якщо дорога вузька, то не будеш гнати, будеш тримати дистанцію.
У Європі навмисно роблять дороги з поворотами, що підвищує концентрацію водіїв. Є також таке поняття, як дистанції. У разі великої швидкості між автівкам має бути велика відстань, яка забезпечує безпечний рух. Наприклад, якщо їдете 100 км/годину, то дистанція має бути 100 метрів, якщо 20 км/ч – то 10 метрів.
Зменшують безаварійність та покращать рух автоматичні технічні засоби – Google Maps, автоматичне керування потоками, безсвітлофорні перехрестя.
Чи вирішать проблему трафіку Uber Shuttle, маршрутки та автобуси?
Uber Shuttle (сервіс по бронюванню місця в мікроавтобусі) зміг би зменшити трафік, якби люди користувалися ним замість автівок. А поки люди роблять це замість автобусів, то Uber Shuttle тільки збільшує трафік.
Оскільки для пенсіонерів маршрутки – платні, а автобуси - безкоштовні, то останні не розвиваються. Проблему частково розвязав би перехід маршруток у власність Київпастрансу.
Програма розвитку транспорту в Києві не передбачає швидку заміну маршруток великим транспортом. Якісний громадський транспорт коштує грошей і питання в тому, де їх брати - з паркування чи збільшення цін на бензин за рахунок додаткового транспортного збору чи з обов’язкового страхування.
Чи допоможуть велосипедисти?
Велосипеди - не дуже гарне рішення для Києва, бо місто побудоване на схилах, з великим перепадом висот. Велосипедна культура підходить для Лівого берега, для правого – навряд чи. Оскільки в Києві великі ділянки загазованості, то велосипедисту буде важко їздити тими самими шляхами, що й автівкам.
Яка економічна вигода від урбанізації?
Міста ростуть переважно вгору та стають більш щільними. Це призводить до того, що люди компактно розміщені один відносно іншого. Вони менше часу витрачають на дорогу, а це дуже прискорює економічне зростання, відповідно зростають доходи.
Розвинені країни, включаючи Україну, урбанізовані приблизно на 60-70%. 90% урбанізації – це те, що можна очікувати протягом наступних 30-50 років. Підняття рівня щастя – це завдання урбанізації та найбільша проблема людей, що живуть у містах. На неї дуже впливає тип забудови. Той, що прийнятий в Києві, не дуже підвищує щільність в порівнянні з альтернативами, але фактично перетворює все місто на кам’яні джунглі.
Які міста стрімко зросли за останні 50 років? Та як?
Це великі китайські міста - Пекін, Шанхай, Гуанчжоу. Звичайно, держава інвестувала багато грошей на розбудову інфраструктури, та наразі ці міста приваблюють багато людей.
Піттсбург у Штатах – приклад міста зі стрімким розвитком. Раніше це було забруднене промислове місто, що завдяки міській громаді та адміністрації перетворилося на науковий і фінансовий центр.
Київ програє містам з більш чіткою концепцією розвитку і забудови. Тут постійно порушують висотність забудови, особливо у центрі, що псує громадський простір і знижує його вартість та привабливість. Зручне місто – це місто, де балансуються інтереси всіх, а не лише певної групи – наприклад, забудовників та автомобілістів.
Яке майбутнє маленьких міст та сіл?
Вони втрачатимуть населення. Виживатимуть міста, що мають гарне транспортне сполучення з великими містами. Ті ж, що відокремлені від останніх, - зникатимуть.
Наразі в Україні існують кілька агломераційних міст - Київ, Львів, Одеса, Дніпро та Харків. Коли ми кажемо про Дніпро, то маємо на увазі кластер Дніпро-Запоріжжя. На Півдні Україні - це кластер Одеса-Миколаїв-Херсон як великий порт і логістичний центр. На заході міг би розвиватися трикутник Львів-Тернопіль-Івано-Франківськ, але дістатися можна тільки до Львова, а дороги від Франківська до Тернополя фактично немає. Осторонь стоїть Ужгород, до якого нормально можна доїхати, але там поки що мало що можна робити. Хоча за потенціалом Ужгород може бути другим Львовом.
Скільки людей та сіл може вмістити Київ?
Київ має куди рости. Економічно виправдано тут може жити 10 мільйонів людей. Можна очікувати, що Київ зростатиме і поглинатиме усе, що є навколо: Вишневе, Буча, Вишгород, Ірпінь, Бровари, Бортничі. Ці міста сильно розвинулися за останні 15 років, та майже стали районами Києва – як, наприклад, Троєщина. Так само у свій час зростали Лондон, Москва, Франкфурт.
У Європі вже немає такого поняття як простір між містами - міста переходять одне в інше. Нас чекає те саме, та в такому разі повстануть питання - як керувати усією агломерацією, як розподілити повноваження, податки. За 50 років все навколо Києва буде Великим Київом, як, наприклад, сьогодні Іль де Франс стала частиною Парижа.
Автор - Володимир Вахітов, викладач урбаністики, поведінкової економіки та економетрики у Київській школі економіки.
Информационное партнерство LIGA.net и KSE происходит на безоплатной основе. Если у вас есть идеи о темах будущих эксплейнеров, пишите на [email protected] мы обязательно передадим ваши пожелания нашим партнерам в KSE