Як не стати заручником кредиту. Розбір ЛІГА.Money

"Мені 28 років, у мене 350 тисяч гривень кредитів і мене дістають колектори" – лист з такою темою днями надійшов на пошту редакції ЛІГА.Money. Історія нашого читача Олега типова: він потрапив до боргової ями. І тепер не знає, як розібратись з кредитами.

Інший наш читач Дмитро взяв у банку іпотечний кредит у валюті ще 15 років тому. І теж став його заручником. Здавалося б, що спільного між цими історіями? Проте в обох випадках позичальники переоцінили власні можливості і не врахували ризики. 

Сьогодні саме невпевненість в завтрашньому дні і страх не повернути борг вчасно є однією з причин недовіри українців до кредитів. Про те, як уникнути ризиків та отримати вигоду від користування кредитом, розбираємось з юристами.

Кредит від зарплати до зарплати

Для Олега все починалось з кредиту до зарплати. 

"Я взяв кошти в МФО (мікрофінансова організація – ред). Потім, коли в мене було два кредити, довелося взяти третій, аби погасити перший. Це працює так: я взяв 5 тисяч грн, а через місяць мені треба повернути 7 тисяч грн, і якщо в мене не виходить цього зробити, то можна продовжити кредит ще на 30 днів. Продовжити можна, сплативши 2 тисячі гривень відсотків. І в якийсь момент я почав жити тим, що просто продовжував свої кредити, бо не міг їх закрити. Зрештою дійшло до 18 кредитів одночасно на різні суми", – розповідає чоловік.

Далі історія Олега розвивалась за класичним сценарієм: він втратив роботу і не зміг взагалі обслуговувати свої борги. В дію вступили колектори, які дзвонили Олегові, його мамі і навіть сусідці. 

Юристи, до яких ми звернулись за коментарями стосовно ситуації Олега, одностайні – йому слід починати процедуру банкрутства фізичної особи. "Якщо розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредиторами становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати (180 тис грн. на 2021 рік), а майна чи інших можливостей обслуговувати борг в попередньому обсязі у нього немає, він може подати заяву до господарського суду про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність", – пояснив Олександр Камша, адвокат юридичної фірми "Ілляшев та Партнери".

Як все зайшло так далеко і чи можна було цього уникнути?

Фінансові компанії на відміну від банків працюють у сегменті високоризикових позичальників. Тут кредит видають усім: тим, хто не має офіційного доходу, має інші кредити в банках чи фінансових компаніях та й узагалі має погану кредитну історію. Оцінка кредитоспроможності клієнта в цих установах дуже умовна.

Така щедрість МФО цілком виправдана, адже ставки за кредитами тут можуть сягати більше 700% річних. Тобто на 5 тисяч гривень кредиту за рік нарахують 35 тисяч гривень відсотків.  Окрім цього в договорах МФО передбачено різноманітні штрафні санкції, наприклад, за несвоєчасне внесення чергового платежу, що збільшує загальний розмір заборгованості до критичного для позичальника розміру.

Проблема не лише у великих відсотках за кредитом. Як правило, клієнти не зважають і на інші умови договору, який підписують. А читати його починають лише тоді, коли виникають проблеми з погашенням боргу. 

З кредитним договором та паспортом споживчого кредиту слід ретельно ознайомитись до підписання. А за необхідності – навіть звернутись за порадою до юриста. Особливу увагу слід звернути на умови отримання та повернення позики. Навіть, якщо отримуєте позику онлайн, не ставте автоматично відмітку, що погоджуєтесь з усіма умовами позики, спершу прочитайте їх.

Всі важливі умови кредиту містяться в паспорті споживчого кредиту. Серед іншого в ньому вказано розмір реальної річної відсоткової ставки, що може іноді складати й усі 700%. Це і є реальна вартість кредиту, навіть якщо у рекламі вам обіцяли кредит під 0%.

Пам’ятайте якщо фінансова установа не надає вам паспорт споживчого кредиту, примірник кредитного договору та інші документи, в яких міститься інформація про умови позики – це порушення ваших прав. Кодекс про адміністративні правопорушення передбачає штраф для посадових осіб такої фінустанови і розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (56 750,00 грн – 113 500,00 грн) за кожен випадок порушення.

Чи є альтернатива МФО?

Більшість кредитів, що видаються МФО фізичним особам є невеликими за розміром. Середня сума заборгованості позичальника МФО за результатами третього кварталу 2020 року становить всього 4,3 тисячі гривень. Власники банківських кредитних карток без проблем можуть скористатись такою сумою в рамках кредитного ліміту. І навіть повернути його протягом 30-60 днів пільгового періоду, не сплативши відсотків за користування. А у МФО за кожен день користування кредитом клієнт платить до 2%.

Тому перше, що слід було б зробити Олегу, – перевірити свою кредитну історію в одному з Бюро кредитних історій. Цілком ймовірно, що якби Олег з самого початку вчинив так, то переконався б, що може спокійно отримати позику у банку і уникнув би кабальних умов МФО. 

Окрім цього завжди варто порівнювати умови фінансових послуг, аби обрати найвигідніший варіант. Найкращим способом порівняння умов кредитів є реальна річна відсоткова ставка. Цей показник вже включає в себе, окрім відсотків, додаткові комісії та платежі, в тому числі витрати на супутні послуги страхування чи нотаріальні витрати. Таким чином, ви дізнаєтесь повну суму переплати за кредитом.

Кредитометр ЛІГА.Money дозволяє порівняти умови позик саме за реальною річною відсотковою ставкою. Кредитний алгоритм передбачає близько 20 фільтрів, що дозволяє автоматично підбирати лише ті пропозиції, які відповідають вашим параметрам. 

Приміром, тут можна порівняти кредитні картки за трьома сценаріями використання (повернення позики в рамках пільгового періоду, безготівковий кредит на 12 місяців і кредит готівкою на 12 місяців з щомісячним погашенням). 

Страх перед іпотекою

Наступна наша історія розпочалась ще у 2006 році. Дмитро з дружиною взяли іпотечний кредит на $80 тис. 

"Ставки за валютними кредитами тоді були вдвоє менші, ніж за гривневими. Курс був стабільним. Сукупний дохід сім’ї складав близько 2 тис. доларів. Частина зарплати виплачувалась офіційно в гривні, але більша частина виплачувалась у доларах в конверті. Коли курс зріс з 5 до 8 грн/дол. це змусило нас суттєво збільшити платежі, але справжні проблеми почались, коли у 2014 році сталась криза і триразова девальвація. Дружина втратила роботу, а мою зарплату заморозили "у гривні". Ми мали або платити за кредитом або купувати їжу".

В такій історії опинились десятки тисяч валютних позичальників. Мораторій на примусове повернення застави на валютними позиками врятував їх. Згодом позичальникам запропонували реструктурувати договір, перевівши залишок за кредитом в гривню. Та їм не сподобались умови реструктуризації. 

"Як правило в рамках реструктуризації клієнтам пропонується зміна графіку платежів та процентних ставок на більш вигідних умовах для позичальника. Варто пам’ятати, що будь-яка цивільна угода – це домовленість сторін, а відтак банк, або ж інша фінансова установа, не може позичальникам нав’язувати чи іншим чином змушувати їх укладати такі угоди, якщо згоди не досягнено", – пояснює Анастасія Блинду, адвокат Адвокатського об’єднання "Лещенко, Дорошенко і партнери" 

Чи можлива така ситуація з іпотекою сьогодні?

Ситуація зі старими валютними іпотечними кредитами дуже шкодить як банкам, так і новим позичальникам. Адже банки з тих пір дуже прискіпливо ставляться до потенційних клієнтів, а позичальники просто бояться брати кредит на десятки років.

Проте ситуація змінюється. Після анонсованої урядом програми "Доступне житло" ставки за іпотечними позиками поступово поповзли вниз.

Приміром, у Кредитометрі ЛІГА.Money реальні річні процентні ставки (з урахуванням комісій, витрат на страховку та послуги нотаріуса) різних банків коливаються від 14,29% до 16,76%. Тут же можна порівняти умови позик як за розміром реальної річної відсоткової ставки, так і за розміром середньомісячного платежу.

Сьогодні права позичальників захищені значно краще. Оцінка кредитоспроможності позичальників банків достатньо консервативна, а тому банк просто не видасть клієнту позику більшу, ніж та, яку він зможе спокійно обслуговувати. Більше того, кожен позичальник, котрий не може обслуговувати позику через зміну доходів чи хворобу, може звернутись до банку за реструктуризацією. І такою послугою під час локдауну скористались позичальники, які не змогли обслуговувати борг внаслідок зменшення доходу. Більше того, в 2019 році в Україні з’явився кодекс з процедур банкрутства, який впорядкував процедуру банкрутства для тисяч українців, що не можуть розплатитись з боргами.

Проте найкращий захист – це фінансова грамотність українців. Бажання розібратись в умовах договору, який ви укладаєте і розумне фінансове планування дозволить уникнути неприємностей та неоплатних боргів. 

Автор – Регіна Дацюк для Liga.net