"План Б" для бизнеса: нужно уже сейчас решать, что делать после кризиса

"План Б" для бизнеса: нужно уже сейчас решать, что делать после кризиса

Deloitte Private в Украине
30.03.2020, 08:04

За последние 15 лет украинский бизнес немного подрос и окреп. Вместе с тем выросли и риски, с которыми мы боролись во время предыдущих кризисов (укр.)

Досвід – дивна штука. Зараз у пресі та інтернет-дискусіях домінують питання скрути та опису проблем, які держава має вирішити. З нашою або без нашої з вами допомоги.

Але, якщо ви пам‘ятаєте буремні 90-ті чи шоковий 2008 рік, ви точно знаєте: ніщо не триває вічно, і треба заздалегідь вирішити, що робити в майбутньому, коли криза мине. А ще краще – мати кілька варіантів розвитку подій.

За останні 15 років ми всі трохи підросли – як у майстерності підприємництва, так і в досвіді створення власного капіталу. І ризики наші стали іншими в порівнянні з тими, які ми поборювали під час минулих криз. Бо переважно вже маємо який-не-який статок, інколи – рахунки за кордоном, вже часто – іноземну компанію чи навіть групу компаній в різних країнах.

Читайте також - Не буде ніякого "чистого аркуша": що чекає Україну в разі дефолту

І хоча нам важко це усвідомити, на наші закордонні структури і статки вже відкрите полювання. Нами зацікавився досить небезпечний дракон з трьома головами. Кожна його голова – це окремий ризик.

Голова перша

У вас є бізнес – група компаній, зокрема іноземні. Маєте постійну практику виплат на користь нерезидентів (дивіденди, відсотки, роялті, продаж корпоративних прав, фрахт)? Тод, і навіть до початку дії сумнозвісного законопроєкту №1210 (який вже другий місяць очікує підпису президента), ви маєте врахувати Багатосторонню конвенцію ОЕСР (MLI), яка набрала чинності для України вже майже чотири місяці тому.

Багатостороння конвенція – складний документ, який передбачає одночасне внесення змін до окремих положень двосторонніх угод про уникнення подвійного оподаткування, укладених між країнами, які підписали конвенцію. Однією з ключових змін є обов’язок українського платника довести, що основним мотивом для операції з нерезидентом є досягнення певної комерційної мети, а не зменшення податків – так званий "тест основної мети".

Це зазвичай тягне за собою і необхідність доведення наявності у нерезидента-отримувача статусу "бенефіціарного власника" доходу. Якщо не вдається пройти цей тест, ваша виплата на користь нерезидента буде оподаткуватись за базовою ставкою податку (15% чи 6% для фрахту), а не пільговою (0%, 2%, 5% чи 10%).

І нехай достатньої практики чи офіційної позиції податкових органів стосовно обґрунтування "основної мети" поки немає, ми з власного досвіду знаємо і наполягаємо, що на момент виплати платникові податку треба мати свою позицію і бути готовим довести її податковим органам, а це потребує ґрунтовної підготовки і часу.

Читайте також - Вбивство економіки або точкові ефективні заходи? Що вибере українська влада

Крім цього, увага податкових органів не оминула і формальних аспектів виплат, наприклад, дати та форми сертифікатів податкової резидентності нерезидента-отримувача платежів з України. Особливо це стосується виплат, скажімо, до Франції (що обумовлено конвенцією, на яку багато хто не звертає уваги) та деяких інших країн, зокрема (от дивина!) Кіпру, оскільки існує проблемна позиція Верховного Суду – сертифікат має бути виданий саме в день здійснення операції, а не завчасно (Постанова Верховного Суду у справі №806/1213/15 від 10 грудня 2019 року).

Голова друга

У вас все ще є група компаній, в тому числі іноземні, але ви зупинилися с реструктуризацією. У вас наразі немає виплат пасивного доходу на користь нерезидентів, але через карантин ви відклали розгляд питань корпоративної реструктуризації.

Зокрема, йдеться про можливу адаптацію до правил контрольованих іноземних компаній (в Україні можуть з’явитися завдяки законопроєкту №1210, а за кордоном вже існують у багатьох країнах), а також вимог щодо економічної сутності компаній (офісу, реальних директорів), особливо в офшорних юрисдикціях, розкриття інформації за Директивою Європейського Союзу про адміністративну співпрацю DAC 6, правил трансфертного ціноутворення та інших.

Не здивуємося, якщо після карантину, коли бізнес-діяльність відновиться, ці питання можуть раптом виявитися дуже актуальними. Адже незаплановані витрати на охорону здоров’я, катастрофічна ситуація з виконанням державного бюджету та економічна криза, що триває, неминуче стимулюватимуть до швидкого збору податків.

Читайте також - Бізнес на виживання: жорсткий карантин знищує економіку

Саме через це варто вже зараз проаналізувати функціонування вашого бізнесу в усіх юрисдикціях та розробити план дій. Варто поділити заплановані заходи на ті, до яких можна вдаватися ще за умов карантину, і такі, до яких можна буде звернутися після скасування обмежень на подорожі та повернення до повноцінного режиму роботи потрібних вам структур в усіх країнах – державних органів, реєстраторів, нотаріусів та інших.

Голова третя

Компаній за кордоном немає, але ви давно не дивилися критичним зором на стан ваших справ як фізична особа – або "на те він і кравець, щоб подертий жупан носити". Ви начебто не маєте платежів за кордон чи намірів їх робити, але давно не дивилися критичним зором на свої фінанси та податки як фізичної особи? Тут проситься народна мудрість: на те він і кравець, щоб подертий жупан носити.

Навіть якщо перші дві "голови дракона" зараз вам не загрожують, слід також пам’ятати про неминучі ризики, пов’язані з автоматичним обміном інформацією для цілей оподаткування за стандартом CRS (про можливу амністію капіталу в Україні та плани з підвищення ставки податку на доходи фізичних осіб ви також пам‘ятаєте).

Робота Міністерства фінансів України та Державної податкової служби над технічним впровадженням обміну інформацією триває, навіть протягом карантину – годі й сумніватися. Отриману інформацію про іноземні рахунки фізичних осіб-резидентів України та підконтрольних їм компаній будуть активно використовувати податківці у майбутньому, зокрема у разі впровадження вже згаданих вище правил контрольованих іноземних компаній.

Читайте також - Нова економічна криза: наслідки для світу і України

Також на українських платників податку чекає багато неприємних сюрпризів, коли податківці почнуть виявляти різні "блага", отримані від ваших закордонних компаній (оплата товарів, послуг, навчання, лікування, подорожей).

Тому є сенс перевірити стан особистих справ і рахунків вже зараз та спокійно провести необхідні зміни (може, навіть подати або уточнити декларацію з ПДФО, яку цього року подаємо пізніше, ніж зазвичай), замість того, щоб усувати особисті ризики в останній момент у шаленому темпі. Особливо коли у вас і без цього буде вдосталь турбот із налагодженням звичної діяльності та відновленням бізнес-процесів у посткризовий період.

І багато хто саме так робить. Мабуть, мають досвід чи щось розуміють?

Порада борцям із драконами: якщо звернутися за допомогою зараз і вдало все спланувати, боротьба з казковим монстром вимагатиме від вас значно менших витрат часу та ресурсів!

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net

Комментарии

Последние новости

Партнерский проектИнтервью Фукуямы на Visa Cashless Forum 2020: о новой реальности и последствиях пандемии