UA

С роботами и без столов: как, где и кем мы будем работать в будущем

С роботами и без столов: как, где и кем мы будем работать в будущем - Фото
Dream The Future, фото Academy DTEK
29.06.2021, 14:00

Від роботизації до big data в офісі та переосмислення робочого простору. Разом з Academy DTEK дізнаємось про те, як виглядає робота майбутнього

У 2050 році на ринку праці буде близько 7 мільярдів людей. Але робота для цих людей виглядатиме не так, як сьогодні: вона буде гнучкішою, побудованою на синергії роботизації рутинних процесів і вивільнення творчого потенціалу людини.

В цьому впевнені автори документального серіалу Dream The Future, серії Work of The Future. Чи справедливі такі очікування для українського ринку? 17 червня LIGA.net в рамках спільного проєкту "Dream the Future. Діалоги про інновації, що змінюють світ", який ми реалізуємо з Academy DTEK, організували обговорення експертами майбутнього ринку праці. Отже, якою уявляють роботу у 2050 році за кордоном та в Україні? 

Три "стовпи" роботи майбутнього

Серія, на якій базувалась подальша експертна дискусія, знята у 2017 році. Це важлива деталь, бо технологічний прогрес виявився стрімкішим, ніж того очікували, і деякі тренди, які прогнозувалися лише на 2050 рік, стали реальністю вже сьогодні. Багато в чому – "завдяки" пандемії коронавірусу. 

Найяскравіший приклад – віддалена робота. Джейкоб Морган, американський футуролог з теми роботи, у фільмі розповідає, що у майбутньому ми побачимо мікс – часом працівники виконуватимуть роботу з офісу, часом – з дому, а часом і під час подорожі. "Головна ідея роботи майбутнього – це гнучкість. Де би ви не були, ви зможете сісти і працювати", – пояснює Морган. У певному сенсі, таке майбутнє роботи вже стало реальністю.

Зміна обстановки може бути корисною для працівника, адже позитивно впливає на ефективність роботи. Згідно дослідження Стенфордського університету, робота на природі підвищує продуктивність на 30%. Але це необов’язково має бути віддалена робота. Навпаки, це може бути робота з офісу, просто офіс виїде зі звичного приміщення на природу. Така ідея покладена, наприклад, в основу компанії Kantoor Karavan, яка надає в оренду мобільні офіси-трейлери. Вони оснащені усіма необхідними для роботи речами: інтернетом, електрикою, навіть кавоваркою. 

Ще у 2017 році 93% працівників говорили, що більше не хочуть працювати в звичайних офісах. Тому потенціал для успіху креативних ініціатив, які стосуються робочого простору, сьогодні високий як ніколи. І якщо пересувати офіс – не варіант, а для робочого процесу потрібно зібрати людей разом, можливо переосмислити простір в самому офісі. Наприклад, два  брати з Амстердаму, Ерік та Рональд Рітвельди, створили експериментальний робочий простір, який є чимось середнім між сучасним видом мистецтва та науковою лабораторією. Називається – "Кінець сидіння".

"Ми хотіли створити офіс майбутнього, в якому стіл і стілець у традиційному їх розумінні уже не існують. За день ви можете сидіти близько 12 годин, це погано для здоров’я. Тому ми створили офісний простір, орієнтований на тілесні відчуття, а не інтер’єр. Без стільців. Він стимулює людей до більших експериментів, розкутості, веселості, стирає видиму ієрархію", – пояснюють автори проекту.

Червоною лінією через усі ці проєкти проходить перший головний принцип, який формує вигляд роботи майбутнього – гнучкість.

Інший принцип, який відіграє суттєву роль у трансформації ринку праці, – роботизація і автоматизація.

Лінда Граттон, економістка з Великобританії, пояснює, що вже зараз, якщо дивитись на шкалу професій, починаючи від тих, які потребують низькокваліфікованих працівників, до висококваліфікованих, сегмент посередині зникає, бо ці задачі перебирає на себе штучний інтелект.

Чи варто боятися, що роботи просто витіснять людей з ринку праці? Експерти з серіалу Dream the Future переконані, що ні. Адже процес заміни працівників роботами  максимально згладжуватиметься соціальними, культурними та політичними інструментами. Більше того, в основі цього процесу має лежати концепція "роботів, корисних людям", але не "роботів замість людей".

Базуючись на ідеї про спільну роботу, а не роботу, де роботи замінять людей, Родольф Гелін, старший науковий співробітник компанії Aldebaran (сьогодні – SoftBank Robotics) створює роботів, які мають бути не конкурентами, а лояльними колегами людей.

"Роботи виконуватимуть важку, монотонну, нестерпну роботу, а люди даватимуть свою експертну оцінку там, де їхнє судження необхідне, наприклад, якщо щось буде важко пояснити роботові", – пояснює Гелін. Водночас, ці роботи зможуть вчитись самостійно, аби не ставати тягарем у робочому процесі.

Третій принцип, який стане визначальним для роботи майбутнього – ще більша технологізація. Так, за словами Джейкоба Моргана, в робочому процесі обов’язково з’явиться доповнена реальність. "На зустріч можна буде ходити просто одягнувши окуляри. Можливо це будуть зорові імпланти, як лінзи", – прогнозує він. Крім того, на думку Моргана особливу роль у налагодженні робочого процесу відіграватиме Big Data. 

"Уявіть якусь суперпросунуту систему, як Siri, яка працює в компанії і знає все про всіх працівників за допомогою Big Data та аналітики. Як роботодавець, ви зможете використати такі дані, щоб дати працівнику той досвід, який йому цікавий" – говорить Морган.

Головна проблема тут, аби роботодавець майбутнього, володіючи такими даними, не перетворився на "великого брата", який слідкує за усіма. Сенді Пентленд, фахівець у галузі інформатики з MIT, переконаний, що в майбутньому все залежатиме від того, хто контролює дані. Наприклад, дані, які стосуються саме працівника, повинен контролювати працівник, але знеособлені усереднені дані – на таке може претендувати і роботодавець.

Чи має все це відношення до України? 

До певної міри усі три озвучені принципи – гнучкість, автоматизація і більша технологічність – знайдуть своє відображення і на ринку праці в Україні, але найпомітніше зараз розвиваються перші два. 

Наталія Тимченко, менеджерка Human Capital Advisory Services компанії Deloitte розповідає, що в останньому дослідженні Deloitte Global Human Capital Trends 2021 вони виявили кілька нових для українських компаній трендів.

Один з основних – турбота про добробут працівника. Йдеться не просто про окремі ініціативи, спрямовані на підтримку добробуту, як то абонемент в спортивний зал чи вебінар про здорове харчування, а про зміну мислення та вбудовування філософії добробуту співробітників в дизайн роботи. "Наприклад, мобільні офіси для можливості роботи на природі, які ми бачили у фільмі, чи офіси "no sitting space" — це про інтеграцію добробуту в дизайн роботи," — додає Наталя.

Така турбота відображає більш гнучкий підхід роботодавця, який включає, в тому числі, віддалену роботу. СЕО Rabota.ua, Кірілл Манковскі, зауважує, що майже 10% вакансій у базі ресурсу пошуку роботи – це віддалена робота. Він пов’язує це не лише з пандемією COVID-19, але і посиленою конкуренцією за українських фахівців з іноземними компаніями – ще один тренд, який радше не про майбутнє, а про сьогодення ринку праці. "Два роки тому 4% вакансій були у форматі віддаленої роботи. Ця тенденція продовжиться і кількість людей, які конкурують на глобальному ринку, а не тільки на локальному, зростатиме, мовні та технологічні бар’єри зникнуть. І ще більше фахівців буде в дефіциті, бо на них претендуватимуть працедавці з інших країн", – розповідає Манковскі.

Але у віддаленого формату є і свої недоліки. За кордоном, наприклад у Кремнієвій Долині, перейшли на віддалений формат раніше, ніж вдарила пандемія. Працедавці на собі відчули як позитивні, так і негативні наслідки. Ігор Шойфот, партнер TMT Investments, який вже багато років живе у Каліфорнії, розповідає, що новий формат з одного боку послаблює людські зв’язки і прибирає імовірність випадкових, але дуже корисних знайомств, а з іншого – звільняє більше часу і дозволяє його ефективніше використовувати. Проте коли людські зв’язки слабшають – слабшою стає команда, і це погано впливає на бізнес. "Тому компанії сьогодні намагаються розв’язати проблему людського зв’язку по-своєму, не заганяючи всіх назад у офіси, бо це неможливо, а шукаючи максимально творчі способи все ж зібрати людей разом вживу", – пояснює Шойфот. 

Інший український тренд, який виявили Deloitte, і який збігається зі світовим, — багато професій буде роботизовано. Це можуть бути рутинні задачі.

Валерія Іонан, заступниця міністра цифрової трансформації, пояснює, що вже за три-п’ять років 40% професій буде автоматизовано, в першу чергу йдеться про офісні та адміністративні ролі.

"Якщо у людей не буде базової цифрової грамотності, вони не зможуть знайти собі іншу роботу. Сьогодні 53% українців мають цифрову грамотність нижче базового рівня. В Європі цей показник – 44%. Більшість цих людей – люди старшого віку, які проживають в регіонах. Ми для розв’язання цієї проблеми створили платформу "Дія – цифрова освіта", – розповідає Іонан.

Але, як зазначають у Deloitte, з’явиться і багато нових робочих місць. Ще один тренд, про який розповіла Наталя, – суперкоманди. Він полягає у синергії людей і технологій, щоб забезпечити їхнє ефективне доповнення одне одного та рух організації вперед й досягнення результатів із такою швидкістю та в такому масштабі, які інакше були б просто неможливі. "У кризові часи нам потрібні такі навички як креативність, сміливість, розсудливість та здатність приймати рішення. Це компетенції, які здатні проявляти люди чи команди, керовані людьми. Навряд машина, навіть найрозумніша, може сама вирішити переформатувати лінію виробництва акумуляторів на виробництво апаратів ШВЛ. Це рішення було прийнято суперкомандою, в якій поєналась взаємодія людини з високими технологіями", — говорить експертка.

Ще один тренд глобального та українського ринку праці — перекваліфікація. Мова йде про переосмислення готовності та потенціалу людського капіталу через надання автономії у виборі ролей та компетенцій для розвитку. "Перекваліфікація — це не про тренінги та курси, це про свободу вибору тих інструментів і тих компетенцій, які потрібні співробітникам, щоб бути успішними. Свобода і можливість вибрати, що тобі цікаво робити в цій організації – це розкриття потенціалу та підвищення ефективності бізнесу", – пояснює Наталя.

Модераторка заходу Валерія Заболотна, ректорка Academy DTEK, також додає, що згідно останнього звіту WEF (World Economic Forum) щодо роботи майбутнього, ми матимемо шалений попит на висококваліфіковані кадри, який не зможемо перекрити працівниками з тих сфер, що скорочуватимуть персонал. "І навіть якщо зможемо – їх треба серйозно перенавчати, а такого досвіду перенавчання великої кількості дорослих людей у нас ще в історії не було. Без невідкладних і цілеспрямованих дій з подолання потенційних наслідків, уряди зіткнуться з проблемою зростаючого безробіття та зростання нерівності, а бізнес зіткнеться зі спадаючою купівельною спроможністю населення", – застерігає Заболотна.

Загалом, 63% учасників дослідження Deloitte — керівників українських компаній — говорять про необхідність переосмислення процесу роботи в цілому. Не окремих напрямів, а саме комплексно — робочого середовища, робочої сили і та власне самої роботи, її сенсу та цінності (що ми робимо і навіщо).

Цей процес стимулює і розподіл попиту та пропозицій на ринку праці. За словами Манковскі, сьогоднішній ринок праці – це ринок кандидатів. Останні місяці на ринку праці відбулись значні зміни, говорить Кірілл Манковскі. Зокрема суттєво зросла кількість вакансій, на 70% порівняно з кінцем минулого року. Навіть якщо порівнювати з доковідними часами. І це не кажучи про ІТ-сектор. За даними Мінцифри, в Україні зростатиме попит на архітектурні, інженері та комп’ютерно-математичні професії, а для робочих місць у промисловості відбуватиметься  повільне зниження попиту. Для того, аби не залишитись "за бортом", експерти рекомендували розвивати цифрові навички (soft skills) та придивитись до вимог, які пишуть роботодавці в описі вакансії. Український ринок поставить такі самі вже незабаром. 

Валерия Давыдова
Валерия Давыдова
Корреспондент Liga.Tech
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Вакансии
Больше вакансий
IT Project Manager
Киев Semantrum
Разместить вакансию

Комментарии

Последние новости