Почему сортировать мусор проще, чем бороться с мусорным лобби

Український інтернет сколихнула новина - з початку 2018 року в країні вступає в дію норма закону, яка передбачає роздільний збір сміття населенням і більше не дозволяє захороняти сміття на звалищах без попереднього сортування. Буквально це означає, що на полігон має приїхати сміттєвоз виключно з "хвостами", де немає нічого цінного - лише залишкове сміття, яке складається різних непридатних до переробки відходів - для відповідної утилізації чи захоронення. А вся цінна вторсировина - папір, скло, полімери і метали - залишаться у контейнерах для роздільного збору біля домівок, вміст яких вивезе спеціальна служба не на полігон - а на заготівлю і переробку.

Читайте также - Чистый бизнес. Как заработать миллионы на отходах

Здається, такі моделі вже успішно працюють у сусідніх європейських країнах і нам потрібно тільки перейняти їх досвід. Але ж ні. Сміттєве питання стало справжнім полем бою різних зацікавлених груп. Які розглядають цей ресурс як можливість для швидкого збагачення. Це "сміттєве лобі" надто успішно блокує всі європейські моделі поводження зі сміттям, наполягаючи на "переробці", за якою ховається звичайне спалювання сміття за зеленим тарифом. Чому так відбувається? Про це треба розповісти окремо.

Що означає запровадження сортування сміття на загальнонаціональному рівні для власників полігонів? Втрата щоденного "лівого" прибутку на вторсировині, яку сортують прямо на звалиці безхатченки або цигани. До 2018 року цей ресурс можна було сортувати і продавати, не звітуючись про обсяги заготівлі вторсировини. Але 2017 рік спливає - і з 1 січня 2018 року має вступити в силу норма закону, яку додали до статті 32 закону Про відходи ще у 2012 році. І ця норма передбачає, що українці будуть сортувати все сміття за видами матеріалів і розділяти його на придатне для повторного використання і переробки, небезпечні відходи і залишкове сміття для захоронення.

Читайте также - Мусорный коллапс: есть ли свет в конце туннеля

Які дії власників полігонів? Негайно захистити свої "інвестиції" - залишити без змін колишні "ліві" фінансові потоки, або, навіть, помножити їх на порядок.

Навіть не могла раніше подумати, що наше "сміттєве лобі" може бути настільки впливовим, щоб ініціювати законотворчі процеси в Верховній Раді, створювати поправки до законів, або, навіть писати рамкові закони. Але виявилося - може! Пакет відповідних законів та змін до законів вже готовий - №4835-д, №4836, №4837, №6602.

Мене обурює, наскільки нахабно і відкрито нам підштовхують цю схему для збагачення під гаслами "за переробку", яка зовсім не передбачає традиційне сортування сміття населенням вдома, а усього лише повертає власникам полігонів сіру схему заготівлі вторсировини. Ще й за рахунок дотування з бюджету країни! Де тут криється логіка, коли є ефективно працююча, випробувана 60-річним досвідом європейських держав модель поводження з відходами, яка не потребує фінансування з боку держави? Але бурхливої діяльності з боку законотворців по ній майже не ведеться.

На відміну від запропонованої схеми, європейська модель забезпечує самодостатнє фінансування інфраструктури за рахунок виробників товарів у тарі та упаковці. Ось звідки візьмуться контейнери для сортування на всю країну. Інформаційно-просвітницьку кампанію про сортування сміття на загальнонаціональному рівні, розвиток вільного конкурентного ринку серед постачальників послуг з вивезення і заготівлі роздільно зібраних відходів, прозорість заготівлі вторсировини, відновлення переробної промисловості і зупинку імпорту сортованого сміття з інших країн, а також тисячі нових робочих міст також зможе забезпечити використання європейського досвіду у пводженні з відходами.

Читайте также - Евроинтеграция по-украински: мусорная проблема

Але ж в цій моделі панує тотальна прозорість - жодних можливостей приховати обсяги заготівлі і продажу вторсировини - бо вони потрапляють у єдину інформаційну систему. Тому, мабуть, не цікаво нашим законотворцям працювати над законами, за які ніхто щедро не віддячить. Адже такі закони не замовляють - їх пишуть безкорисливо на благо рідної держави.

Надією громадськості, що правда переможе і зради не станеться, був оприлюднений у квітні цього року технічний проект Національної Стратегії поводження з відходами, яку підготувала робоча група за участю Мінекології, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Мінрегіону, експертів GIZ, ЄБРР та проекту Twinning. Згідно неї, виробники повинні збирати відповідні відсотки своєї упаковки (вторсировину на переробку) і створювати організації розширеної відповідальності виробників. Перспективи впровадження цієї сталої моделі поводження з побутовими відходами в Україні зросли після оприлюднення Стратегії. Та після громадських консультацій і внесення відповідних пропозицій нова Стратегія не була оприлюднена, тому доводиться тільки здогадуватись, наскільки сильно вона може відрізнятися від першої редакції, з якою погодилася більшість стейкхолдерів.

Але сміттєве лобі не чекало, коли Стратегія пройде громадське обговорення і безповоротно перекриє кисен" їх планам, вони наполегливо працювали над депутатами, над поправками і майбутнім рамковим законом про відходи, який би створював умови для подальшої імітації сортування сміття в Україні і не заважав би їм заробляти статки на лівій вторсировині, а в перспективі - на спалюванні усього сміття за зеленим тарифом.

Час обирати - хочемо ми піти шляхом Неаполя і залишатися під впливом сміттєвого лобі на економіку, або ж почнемо рух до розвитку вільної економіки без ознак корупції.

Євгенія Аратовська, голова ГО Україна без сміття