Мораторий раздора: какой эффект дал запрет на экспорт леса

В Україні все частіше говорять про потребу захистити вітчизняного виробника. Одним із неоднозначних заходів протекціонізму в Україні став мораторій на експорт лісу, який, за задумом ініціаторів, був покликаний сприяти розвитку деревообробки та виробництву меблів. Експерти Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Євген Ангел та Андрій Бутін розбирались який ефект і наслідки від введення мораторію на експорт лісу-кругляку. ( LIGA.net публікує скорочену версію дослідження у п’яти відповіддях на найважливіші запитання).

Історія мораторію

Десятирічну заборону на експорт необроблених лісоматеріалів (лісу-кругляку) парламент ввів ще у квітні 2015 року. Часткова заборона почала діяти з 1 листопада 2015 року, а вже з 1 січня 2017 року обмеження поширилися на всі породи, включаючи сосну. 

В липні 2018 року Верховна Рада прийняла законопроект про криміналізацію контрабанди лісу та заборону експорту паливної деревини (дров). Президент ветував його. Депутати врахували його пропозиціъ, у вересні 2018 року Рада прийняла законопроект повторно. Але тепер вже без мораторію на експорт дров. Нові законодавчі положення стали чинними 1 січня цього року.

Чи подолав мораторій контрабанду лісу з України?

Ні. Після запровадження мораторію, про тіньовий експорт необробленої деревини неодноразово повідомляли керівництво Закарпатської області та громадські активісти. Кругляк вивозили під виглядом дров. Існування таких схем підтверджує статистична інформація.

Отже, у 2017 році майже 0,5 млн тон української деревини виїхали з України як дрова, а приїхали в ЄС як ліс-кругляк. І схема продовжувала діяти у 2018 році.

Представники лісового господарства вказують, що подібна різниця в статистиці могла існувати через різну класифікацію деревини в Україні та ЄС. Однак важко повірити, що подібний недолік не міг бути використаний для зловживань. З 1 січня 2019 року в Україні запроваджено нові національні стандарти якості деревини, що сприятиме зниженню можливості для таких нелегальних схем.

Чи вплинув мораторій на рівень вирубки лісів?

Мораторій не мав відчутного впливу на обсяги легальних рубок та заготівлі придатної для господарського використання деревини. Зокрема, у 2016 році було заготовлено майже 19,6 млн куб. м ліквідної деревини, а у 2017 році цей показник зменшився лише на 3,6% до 18,9 млн куб. м. Відбулося це насамперед за рахунок нових правил проведення санітарних рубок (запроваджених Урядом у жовтні 2016 року).

Водночас неможливо оцінити вплив мораторію на незаконні рубки, оскільки офіційні дані охоплюють лише зафіксовані факти порушень, які переважно є незначними. Обсяг таких незаконних рубок становив лише 0,14% (26 тис. куб. м, що) від обсягу заготівлі ліквідного лісу. Водночас експерти вказують, що незаконна заготівля може насправді вимірюватися мільйонами куб. м.

Як вплинув мораторій на деревообробну галузь?

Впродовж 2016-2017 років спостерігалося зростання деревообробної галузі (дані за 2018 рік будуть доступні аж у червні). Зокрема, за відповідний збільшилася кількість зайнятих: у деревообробці – майже на 20%, меблевій галузі – майже на 6%. Всього за 2 роки кількість зайнятих у цих двох галузях виросла на 9,6 тисяч до 80,4 тисяч осіб.

Виробництво в деревообробній галузі також зростало. У 2017 році виробництво меблів зросло на 18,7%, а обробка деревини – на 3,9% (див. рис. 2). Водночас кількість підприємств у галузях продовжила зменшуватися і у 2016 році, але суттєво зросла у 2017 році: на майже 16% у деревообробці та майже 10% у виробництві меблів.

Дещо інша ситуація з прямими іноземними інвестиціями (ПІІ). У 2017 році надійшло майже $53 млн ПІІ в деревообробку, тоді як меблева галузь отримала лише $1,3 млн. При цьому, лісопильна галузь забезпечила дещо більше половини надходжень інвестицій (51%).

Тобто зростання деревообробки відбувалося насамперед за рахунок лісопилок, які виробляють продукцію низького ступеня обробки (пиломатеріали, шпали тощо). На них припало найвище зростання зайнятості (на 36% за 2 роки) та найбільші обсяги ПІІ. За січень-листопад 2018 року лісопильна галузь продемонструвала один з найвищих показників зростання промислової продукції порівняно з відповідним періодом минулого року – 12,3% (деревообробка в цілому – лише 5,9%).

Незважаючи на мораторій, експорт деревини та виробів з деревини продовжив зростати. У 2018 році приріст склав  24% порівняно - до $1,5 млрд.

Чи є альтернативи повній забороні експорту лісу?

Звичайно. Державна політика протекціонізму переважно полягає у певному обмеженні ринкової конкуренції або створенні привілеїв для доступу до державних ресурсів. До основних інструментів політики протекціонізму належать регулювання митних тарифів, квотування експорту та мита, а також технічні бар’єри, встановлення мінімальних імпортних цін, імпортні податки, валютні обмеження, стимулювання покупки вітчизняних товарів, бюджетні дотації тощо.

Український ліс-кругляк спіткала цікава доля. Вивезення кругляку заборонено, а тому він фактично прирівняний до золота та срібла, експорт яких з України також де-факто заборонений.

Чи обмежують експорт  лісу інші країни?

Різні форми обмежень (повні, часткові, на окремі породи деревини) на експорт деревини чи виробів з деревини сьогодні діють майже в трьох десятках країн. Уряди окремих країн регулюють експорт деревини, переслідуючи три  основні цілі: причини: зниження обсягів рубки лісів (окремих порід деревини), розвиток деревообробної галузі, створення нових робочих місць та забезпечення надходжень до бюджету.

Екологічні проблеми були підставою для запровадження мораторіїв в Албанії та Молдові. У 2016 році албанський парламент підтримав 10-річний мораторій на вирубку лісу для промислових цілей та експорт лісоматеріалів, оскільки за останню чверть століття лісовий покрив країни зменшився майже вдвічі (з 51% до 25%). У Молдові мораторій на експорт деревини, запроваджений у 2016 році, покликаний сприяти зростанню лісистості країни на 4 відсоткові пункти (до 16%).

Для боротьби з нелегальними рубками лісу, тимчасовий мораторій на експорт також діяв у Болгарії на період внесення змін до лісового законодавтсва; політичні дискусії щодо заборони експорту лісу також тривали в Румунії. Дещо інший тип обмежень було застосовано в Хорватії: у 2017 році уряд країни  (формально через поширення шкідників, а неформально – для обмеження вивезення сировини) ввів у дію дворічну заборону на експорт деревини дубу.

З 1 січня 2018 року також почала діяти повна заборона на експорт лісу-кругляку з Білорусі.  Керівництво країни вирішило стимулювати переробку деревини та покращити забезпечення білоруських підприємств сировиною.

Дослідження, на основі якого написана стаття, створено в рамках проекту "Громадська синергія" за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках проекту "Громадська синергія".