Пять причин, чтобы вкладывать в украинский АПК. Исследование

Конкурентоспроможність агровиробників є визначальним фактором їх присутності на світових ринках сільгосппродукції. Саме тому така увага приділяється стимулам, які б дозволили аграріям покращувати свої позиції. Однак в Україні думки про те, що саме є ефективним стимулом, суттєво розходяться.

Так, представники аграрного бізнесу наголошують на важливості механізму податкових пільг та субсидій. Економісти – на створенні прозорого ринку землі, і водночас ставлять під сумнів ефективність існуючої системи державної підтримки. 

Проведений нами емпіричний аналіз дозволяє розставити крапки над "і" і з'ясвати, хто має рацію. А також дати відповідь на запитання: цей висновок є актуальним для всіх агропідприємств чи лише для великих гравців?

Що впливає на конкурентоспроможність?

На Рис.1 ми зібрали основні фактори, які визначають  конкурентоспроможність с/г виробників в Україні – як ті, що підвищують конкурентоздатність (зелений колір), так і ті, що зменшують (червоний).

За результатами аналізу ми змогли визначити, наскільки впливовим є кожен із факторів.

Таким чином, сукупний чистий ефект від впливу зазначених восьми чинників становить понад 20%. Наскільки кожен із них впливає на конкурентоспроможність? Розглянемо їх окремо.

1. Продуктивність агровиробників

Включає в себе покращення ефективності менеджменту, використання кращих технологій (напр. більш ефективна техніка, кращі сорти та насіння, міндобрива, засоби захисту рослин тощо) та оптимальних масштабів виробництва.

Наразі вага продуктивності у сукупності факторів, які визначають  конкурентоспроможність сільгоспвиробників, становить бльзько 9%. Водночас варто зазначити, що роль продуктивності цим не обмежується – вона також є "подушкою", яка дозволяє зменшувати вплив несприятливих факторів, наприклад коливань світових цін на с\г продукцію чи зростаючої заробітної плати.

Саме ця її особливість водночас дозволятиме з максимальною користю використовувати позитивні наслідки реформ або ринкової кон’юнктури. Однією з таких реформ є скасування мораторію на купівлю-продаж земель с/г призначення; про це – далі.

2. Ефект ринку землі

Аналіз показав, що найбільш впливовим "інгредієнтом"  конкурентоспроможності є вартість землі. Вага землі у "рецепті" конкурентноспроможності становить близько 42%. І на противагу усталеній думці, саме вища вартість землі асоціюється із вищою конкурентноспроможністю. Цей аспект також говорить на користь скасування  мораторію та запровадженням ринку землі, оскільки це зумовить суттєве зростання конкурентоспроможності, зважаючи на вагу землі у визначенні конкурентноспроможності

Звичайно, поступове збільшення ціни оренди спостерігається і в умовах мораторію, але через обмежений попит (зараз його забезпечують лише орендарі; ринок додав би і потенційних покупців), вартість землі (оренди)  далека від  економічної віддачі  землі.

Зростання вартості оренди, як не дивно, є позитивним чинником з точки зору стимулювання росту конкурентоспроможності виробників. Дешевизна та доступність основного ресурсу не стимулює ефективно ним розпоряджатись. Саме тому наблизитися до реалізації "потенціалу" зростання конкурентоспроможності українських аграріїв можна шляхом запровадженням ринку землі.

3. Рівень реальних заробітних плат

Їх вага серед інгредієнтів  конкурентоспроможності становить близько  30%, але зі знаком мінус.  На відміну від землі, вища вартість робочої сили асоціюється із нижчою конкурентноспроможністю. Проте, подібний негативний вплив, як показав аналіз, можна компенсувати вищою продуктивністю підприємств.

Тому, повертаючись до питання продуктивності, воно має стати пріоритетом для сучасного українського виробника, незалежно від розміру господарства.

4 та 5. Ефект аграної політики та державна підтримка

Загалом державна підтримка в Україні реалізується за допомогою трьох інструментів: податкових пільг (спецрежим ПДВ до 2017 року та єдиний податок 4-ої групи), ціновою підтримкою або тиском держави (яка реалізується за допомогою мит, квот та заборон на експорт/імпорт с/г продукції або невідшкодуванням ПДВ експортерам) та прямими субсидіями та дотаціями.

Аграрії найбільше уваги приділяли і ще й досі згадують із ностальгією про спецрежим ПДВ для сільгоспвиробників, який був скасований, починаючи з 2017 року. Аграрії вважають його його одним з основних  факторів, який визначав їх функціонування та можливість конкурувати на ринку.

Насправді, статистичні розрахунки показали нульовий ефект від податкових пільг конкурентоспроможність с/г виробників в Україні.

Дійсно, пільги можуть зменшувати витратну базу для підприємства та покращувати їх інвестиційний потенціал та позитивно впливати  на продуктивність і, як результат, на конкурентноспроможність. Проте з іншого боку, така підтримка може "розслабляти" менеджерів (оскільки є додатковий дохід від ПДВ) і зменшувати ефективність їх роботи. Також зазвичай, за менш жорстких бюджетних обмежень (через спецрежим ПДВ) виробники роблять більш невиважені і неефективні інвестиційні рішення.

Про це красномовно свідчить досвід ЄС та Швейцарії, зокрема. Всім відомі досить високі рівні державної підтримки в ЄС, а в Швейцарії підтримка ще вища. Водночас, в Швейцарій кількість тракторів в розрахунку на 10 тис га ріллі в 10 разів перевищує аналогічний показник для США. Таким чином, результат впливу податкових пільг залежить від того, який з ефектів переважить. Здійснений нами аналіз показав, що ці два ефекти рівнозначні, що в результаті дало сукупний нульовий ефект на розвиток конкурентоспроможності с/г виробників в Україні.  

Аналіз впливу аграрної політики (підтримка або тиск на ціни) та бюджетних субсидій/дотацій вказує на їх негативну роль в конкурентоспроможності – у  -10.8% та -4% відповідно.

6. Інфраструктура

Йдеться про  ефективність функціонування  інфраструктури,  в першу чергу ті елементи інфраструктури, які знаходять в зоні відповідальності держави (дороги, залізниця, митниця тощо) . Краща інфраструктура зменшує логістичні затрати експортерів виробників і таким чином збільше їх конкурентноспроможність. Роль інфраструктури в складі конкуретноспроможності доволі суттєва - трохи більше 6%.

7. Інфляція

Інфляція визначає конкурентоспроможність майже на 6%. Звичайно, вищі ціни – це не дуже добре для споживачів, але виробникам від цього тільки добре. Крім того, вищі внутрішні ціни можуть бути наслідком зниження курсу національної валюти - девальвації, що робить природньо робить українську продукцію конкурентоспроможною (або дешевшою на зовнішніх ринках).

8. Позитивна кон’юнктура глобальних ринків

Вищі світові ціни с/г продукції додають ще майже 3% до  конкурентоспроможності українських с/г виробників.

Таким чином, для росту конкурентоспроможності в Україні визначальними є зростання продуктивності сільгоспвиробництва, вартість  землі та праці, а також державна аграрна політика та політика (яка наразі діє проти підвищення конкурентноспроможності).

Три важелі впливу на позиції українських агровиробників на світовому ринку

Проаналізувавши, які фактори є найбільш впливовими для формування конкурентоспроможності українських с/г підприємств, а також оцінивши, де зусилля і кошти витрачаються без очікуваного результату, можемо зробити висновки про пріоритетні напрямки державної політики, в яких слід рухатися, щоб забезпечити ефективний розвиток с/г сектору в Україні і стійкі позиції с/г підприємств на світовому ринку.  Їх три:

1. Запровадження ринку землі.
2. Підвищення продуктивності с/г підприємств.
3. Розвиток інфраструктури та докорінний перегляд державної підтримки.

Не можна насамкінець не згадати про фактор, який у нас розглядався як "негативний": очікуване зростання заробітних плат в агросекторі. І хоча він справді "відбирає відсотки" від конкурентоспроможності підприємств, - поза сумнівом, це один з найважливіших позитивних результатів розвитку агросектору, який напрямку впливає на добробут громадян. 

Соломія Бричка, Олег Нів'євський, KSE, спеціально для LIGA.net