Запрет экспорта леса: ЕС против ЕС, или О чем Украина спорит в международном арбитраже

Сьогодні стартують онлайн слухання в арбітражному спорі між Європейським Союзом і Україною щодо заборони експорту лісу, який на думку ЄС порушує вимоги Угоди про асоціацію.

Мова йде про заборони на експорт лісу-кругляку, запроваджені в квітні 2015 року.

ЄС вважає, що ця заборона суперечить статті 35 Угоди про асоціацію, яка передбачає заборону кількісних обмежень експорту у торгівлі між сторонами. Це дуже вузько-торговельне розуміння цієї заборони, яке базується на можливо найбільш радикальній частині неоліберальної ідеології: свободи доступу до ресурсів. По суті, прагнення ЄС звертати увагу лише і винятково на статтю 35 Угоди про асоціацію - це квінтесенція економічного імперіалізму і сировинної колонізації України.

Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное

Таке сприйняття ситуації ускладнилося через те, що і українські посадовці сприймали цю проблему суто крізь призму торгівлі. Більше того українські політики неодноразово обіцяли керівництву ЄС скасувати мораторій і не дотримали цієї обіцянки. Це додало оливи у вогонь.

Так чи інакше, у червні 2019 року, ЄС офіційно звернувся до України з вимогою сформувати панель арбітрів для формального правового розгляду спору, відповідно до статті 306 Угоди про асоціацію.

Після формування складу панелі, ЄС і Україна подали свої письмові подання з викладом своєї позиції. Ці документи доступні онлайн на сайтах Єврокомісії і Міністерства економіки України.

Через карантинні заходи ми довго не могли призначити слухання. Зрештою, погодились на слухання онлайн, адже цього року більшість міжнародних судів перейшли на такий формат. Тобто сьогодні відбувається останній етап розгляду спору. Після нього арбітри підготують свій звіт з рекомендаціями, відповідно до статті 310 Угоди.

Це другий випадок в історії, коли ЄС використовує двосторонні угоди щодо врегулювання спорів. На кілька місяців перед ініціюванням спору з Україною, Єврокомісія розпочала спір з Кореєю щодо недотримання в цій країні мінімальних трудових прав, як цього вимагає розділ про торгівлю і сталий розвиток.

Відчуйте різницю - захист прав працівників і доступ до сировини.

При розгляді цієї справи, необхідно звертати увагу не лише на статтю 35, але і на розділ щодо торгівлі і сталого розвитку, де є окрема стаття про торгівлю лісом, і розділ про захист довкілля, в якому закріплено обов’язок сторін співпрацювати.

Подписывайтесь на рассылки Liga.net - только главное в вашей почте

На включенні цих статей до Угоди наполягав Євросоюз, якому важливо, аби торгівля розвивалась стало і без шкоди для довкілля. 

Тому для мене це справа не ЄС проти України, а ЄС проти ЄС. Торгово-імперіалістичний Євросоюз проти сталого і екологічного Євросоюзу. Перший представлений Єврокомісією, а другий урядом України.

Ми будемо акцентувати увагу на тому, що обов'язок співпрацювати щодо захисту довкілля і лісів є важливішим, ніж свобода експорту. Що вся Угода про асоціацію є важливою, а не лише її торгова частина.

Ця стратегія вироблена гарною юридичною командою. Головний ідеолог і стратегіст нашої юридичної лінії - Жан Марк Тювінен, якого ви можете пам'ятати по червоній професорській мантії на слуханнях в Міжнародному Суді ООН і Міжнародному трибуналі з морського права. До формування нашої правової позиції долучалася і нинішня віце-прем'єр-міністр Ольга Стефанішина (до того, як заступила на цей пост). І основа юридичного захисту - юристи Ілляшев і партнери - добре відомі на вітчизняному ринку.

Головний же аргумент на користь України - це реформа ринку лісу. Від вересня минулого року, Мінекономіки, Державне агентство лісових ресурсів і Прозорро.Продажі зробили значний прогрес в переведенні ринку лісу на відкриті аукціони. Тобто ми не словом, а ділом доводимо, що добросовісні у своїх намірах зробити ринок лісу прозорим і ефективним і таким, на якому непотрібно боротися з нелегальною торгівлею законодавчими заборонами.

На останок найголовніше - нам цей арбітраж потрібен не для того, аби сказати хто правий, а хто ні. Він потрібен для того, щоб довести - нам головне не торгівля, а інтеграція до внутрішнього ринку ЄС. Бо лише так ми можемо справлятися зі спільними викликами, такими як торгівля нелегальним лісом. Адже не слід забувати, що споживачі з ЄС також несуть відповідальність за попит на нелегальну продукцію.

І головне - ця справа коштовна: витрати на арбітрів, технічну організацію слухань і на зовнішніх юристів складають сотні тисяч євро. Набагато дешевше домовлятися на берегу. Домовлятися про те, що насправді означає "економічна інтеграція" з ЄС.

Набагато краще це робити у вигляді політичних домовленостей на самітах, радах і комітетах. Тобто на практиці реалізовувати потенціал Угоди про асоціацію. Це найголовніший пріоритет - розвивати торгівлю і інтегруватися до внутрішнього ринку ЄС.