Cамая дорогая пробка в истории: 6 грустных цифр после 6 дней простоя Ever Given в Суэце

Історії про морську логістику рідко потрапляють в новини. Але те, як в Суецькому каналі на шість днів застрягло величезне 400-метрове судно точно запам’ятається: "невелика помилка, яку видно із космосу", як жартують в соцмережах, завдала бізнесу серйозних фінансових втрат та спричинила ефект метелика. 

23 березня контейнеровоз Ever Given, довжиною 400 м, тайванської транспортної компанії Evergreen Marine, який прямував з Китаю в Роттердам, сів на мілину в Суецькому каналі. 

Екіпаж втратив здатність керувати судном через сильний вітер і пилову бурю, однак остаточні причини досі з’ясовують. У результаті транзит товарів через один з найбільш завантажених водних шляхів світу шість днів був заблокований в обох напрямках. 

29 березня Суец нарешті вдалося розблокувати. 

LIGA.net зібрала шість головних цифр за шість днів простою Ever Given.

Суецький канал, протяжністю 193 км, з'єднує Середземне та Червоне моря. Наразі це найкоротший морський шлях між Європою та Азією. 

Згідно з даними Міжнародної палати судноплавства (ICS), близько 13% світової торгівлі проходить саме через Суецький канал – це понад 1 млрд тонн перевезених товарів в рік. 

Третина світового обсягу морських контейнерів рухається саме через Суец. У 2020 році цим водним шляхом пройшло близько 19 000 суден, або в середньому 50 щодня. Заблокований на шість днів канал вже спричинив затор щонайменше на 450 кораблів, наразі розблокування каналу очікують 369 суден.

Чекати, коли канал розблокують, змогли не всі: частина кораблів вирішили, що обігнути Африку буде швидше, аніж чекати в заторі. 

Якщо обігнути цілий континент, шлях для торговельного флоту в середньому стає на 9 650 км довшим (8-10 днів) та в кілька разів дорожчим (щонайменше на $300 000)  – адже доводиться закладати додаткові витрачати на пальне. Також цей маршрут небезпечніший: Гвінейська затока на заході Африки та східне узбережжя Сомалі славляться піратством.

Через затор багато торгових контрактів обробляються значно повільніше або взагалі зупинилися, що може призвести до дефіциту, а згодом – до зростання цін на товари з Азії.

Від Суецької кризи втрачає вся світова економіка, зокрема й українська. Так, у заторі застрягли вісім кораблів з українськими вантажами  таких компаній, як Nibulon, Metinvest, Cargill, ArcelorMittal.

Це понад 680 000 тонн українського експорту, який здебільшого йшов на Китай. В основному кукурудза, пшениця, залізна руда та металопродукція.

Згідно з оцінкою Міжнародної палати судноплавства, через Суецький канал щоденно перевозять товари загальною вартістю близько $3 млрд. 

Оцінки того, скільки світова економіка втратила через його блокування, наразі різняться. 

Одна година блокування обходилась світовій торгівлі в $400 млн, порахували в аналітичній компанії Lloyd’s List, передає CNBC. А це приблизно $6,7 млн на хвилину. 

Вартість товарів, що рухались у західному напрямку, аналітики Lloyd’s List оцінили в $5,1 млрд, на схід – на $4,5 млрд, пише Bloomberg. Тож загалом в Суецькому каналі застрягли товари на майже $10 млрд.

Для порівняння, товарообіг України за увесь 2020 рік склав $103,4 млрд.

Німецький страховик Allianz оцінив можливий збиток від блокування для світової торгівлі в $6-10 млрд на тиждень. Загальні втрати світової торгівлі через блокування Суецького каналу контейнеровозом Ever Given можуть становити близько $230 млрд, порахували в Allianz. 

Для Єгипту Суецький канал завжди вважався джерелом національної гордості та ключовою частиною національного прибутку. До пандемії торгівля, що проходила через Суецький канал, згідно оцінки Moody's, приносила Єгипту 2% ВВП, передає ВВС. 

Останнім часом африканська країна заробляла на Суеці близько $5,6-5,9 млрд на рік або $15 млн щодня.

Зараз Єгипет ці гроші втрачає. За попередніми даними, єгиптяни вже недорахували $95 млн, пише АР. 

Через Суецький канал проходить близько 10% світової торгівлі нафти та 8% скрапленого природного газу.

Зупинка  Ever Given заблокувала рух 16 танкерів. На їх борту було 870 000 тонн сирої нафти та 670 000 тонн чистої нафти (бензин та дизель).

Ціни на нафту відреагували одразу: вже через день після інциденту – 24 березня – вартість травневого ф'ючерсу на нафту Brent зросла майже на 6% та перевищила $64 за барель. West Texas Intermediate (WTI) сягнула рівня $61,18 за барель, подорожчавши на $3,42, або 5,9%.

Після новин про спроби зняти контейнеровоз з мілини 29 березня ціни на нафту пішли донизу – у середньому здешевшали на 2%. 

Дефіцит контейнерів для товарів у світі вже існував через пандемію – криза в Суеці поглибила проблему. 

Транспортний брокер Braemar ACM повідомив WSJ, що вартість оренди деяких суден для перевезення вантажів до Азії та Близького Сходу зросла на 47% – до $2,2 млн.

Запаси контейнерів в США знизилися до шестирічного мінімуму. Унаслідок порушення навігації ціна доставки одного контейнера з Китаю до Європи зросла в середньому в 3,5-4 рази, порівняно з цінами минулого року, – до $8000, пише Bloomberg. 

Менша пропозиція контейнерів вже призвела до зростання цін на перевезення товарів з Азії та може призвести до дефіциту деяких з них. Так, наприклад, про можливу глобальну кризу туалетного паперу минулого тижня попередила бразильська компанія Suzano, передає Bloomberg. Все через те, що целюлозну сировину для туалетного паперу немає можливості доставляти.

Схожа ситуація з кавою, зокрема робустою: з усіх ключових постачальників робусти в Європу Суецьким каналом не користуються тільки дві країни – Бразилія і Кот-д'Івуар. При цьому вся кава цього сорту, який імпортується до європейських країн зі Східної Африки та Азії, проходить саме цим каналом, тож у виробників кавових напоїв теж можуть виникнути проблеми, що підвищить ціни.

Читайте також: И смех, и грех. Как мир реагирует на пробку в Суэцком канале? Подборка мемов (рос.)