UA

Когда мы наконец перестанем стоять в пробках. Транспорт будущего

Когда мы наконец перестанем стоять в пробках. Транспорт будущего - Фото
Transport of the future, фото Academy DTEK
30.09.2021, 16:01

Які транспортні рішення у майбутньому допоможуть людству вільно пересуватись, не зважаючи на більшу кількість населення

До 2050 року населення планети вже складатиме 9 мільярдів людей. І дві третини з них житимуть в містах. Уявили себе у такому заторі? То які ж транспортні рішення у майбутньому допоможуть людству і далі вільно пересуватись? Відповідь шукали автори фільму Dream the Future у серії Transport та учасники дискусії, які зібралися в Академії ДТЕК.

Якщо не літаюче авто, то що?

Фантастика у кіно обіцяє, що невдовзі вулицями міст літатимуть авто. Прототип такої машини вже є. Втім, ним мало цікавляться. Фахівець навколонаукових розробок зі Швейцарії Ніколя Нова каже: "Такі моделі давно існують. Але щойно мова заходить про їхнє застосування, ти стикаєшся з інфраструктурою, з нормами. І все це вже межує з абсурдом".

Отже, якщо літаючі апарати – не вихід, то що може позбавити нас заторів у майбутньому? Експерти дослідження Dream the Future.Transport пропонують подивитись на питання із зовсім іншого кута зору. Наприклад, змінити символ свободи – автомобіль – на інший символ: систему зв’язку. Швейцарський соціолог Вінсен Кауфман пояснює: "Я кажу про наші гаджети. Якщо час поїздки, наприклад, стане нашим вільним часом і дозвіллям, то може і немає сенсу цей час скорочувати. І поки що це головна проблема автомобіля. Стояння в заторі – просто змарнований час".

В Массачусетському університеті в Бостоні працюють над варіантами інфраструктури для міст майбутнього. Кент Ларсон, директор лабораторії "Змінюючи місця", пригадує: "Десь років 10-15 тому почало формуватися поняття "економіка спільної участі". Ідея в тому, що ти можеш прийти на загальний хаб зберігання авто (як зараз велосипедів), і вони за замовчуванням мають бути у місцях спільного користування, – там, де є попит. Але ми швидко зрозуміли, що ці авто займають занадто багато місця. Тоді ми розробили крихітну машину, яка на парковці ще й складається. Але і після цього проблема коштовної землі під паркування нікуди не зникла". Тому в лабораторії взялися розробляти електромобіль спільного користування, який би міг не паркуватися, а пересуватися до наступного пасажира. Таке собі електротаксі без водія. Інший задум для таких транспортних засобів – рівномірна швидкість. За словами Кента Ларсона, такі пристрої пересувались би містом зі швидкістю 20-25 км/год, не зупиняючись. І це забезпечувало би рівномірний рух без заторів. 

Лабораторія Кента Ларсена за допомогою звичайного Лего та доповненої реальності досліджує можливості оптимізації міської інфраструктури. Очевидно, що світові мегаполіси рухаються у напрямку "Стійкої мобільності" – можливості вільно пересуватися містом без автомобіля. Це дозволить не тільки уникати заторів, але й впоратись із забрудненням повітря.

Принципи стійкої мобільності вже зараз активно впроваджені в нідерландських містах. Щорічно голландці так "намотують" по 850 кілометрів. Ян Гунневег, дизайнер з Нідерландів, пішов ще далі. Він в прямому сенсі "винайшов велосипед" – створив його з дерева. Його "Боу-байк" на 95% дерев’яний, металеві тільки колеса і механізм. Тож корпус згодом повністю утилізується. 

Та якщо говорити про великі відстані, то дерев’яним літаком точно далеко не полетиш. Але науковці шукають варіанти літаків на сонячних батареях. Сьогодні пальне для літаків, незважаючи на велику ціну, є безальтернативним. Експерти ​​Dream the Future.Transport дивуються, як вдається цілій галузі авіаперевезень бути поза будь-якими світовими угодами про парникові викиди. Втім, якщо реактивний двигун з махіною на 700 пасажирів досі не можна уявити на екологічному пальному, то легкі маленькі літаки вже зараз літають на електричній тязі. Так, це ще не масове виробництво, лише прототипи, але вектор розвитку зрозумілий. 

Якщо не сонце і електрика, то що? 

Новою альтернативою бензину може стати паливо з морських водоростей. Ні, для цього не треба руйнувати екосистему океану. Їх вирощують окремо на плавучих "фермах". Втім, поки що мова також не йде про масовість. Водорості теж обходяться надто дорого. Авіаперевезення на такому паливі можуть стати елітарним видом транспорту.

Але принципово іншим підходом до транспорту та мобільності майбутнього є головна відмінність: світ прагне до меншого пересування людей і більшого пересування предметів. Для цього у людства є дрони. Автори дослідження пропонують нам варіанти використання. Наприклад, замість швидкої до вас прилетить дрон із дефібрілятором, якщо у когось серцевий напад. Швидкість польоту дрона з потрібним апаратом – до 100 км/год. Тож, дорогоцінні хвилини для порятунку життя людини будуть збережені. Головним напрямком розробок наразі є намагання навчити дрони уникати зіткнення в повітрі самостійно, без керування людиною через комп’ютер. Як один з варіантів – створення "чохла" – сітки навколо механізму, яка дозволить при зіткненні лишати неушкодженим сам апарат. 

Водний транспорт, про який ми не так часто говоримо, теж у свою чергу шукає нових підходів. Зокрема, головний принцип – пошук можливостей для суден якомога менше занурюватись у воду, щоб зменшувати необхідність у використанні палива. Сонячні батареї та вітер – головні ресурси для мореплавства майбутнього. І це не спроба винайти наново парусний корабель. Норвезькі розробники, наприклад, вже зараз мають велике вантажне судно, яке за допомогою енергії вітру може перевозити 6800 авто. Без парусу. Корабель використовує свій корпус як вітрильник. Так, він все одно використовує паливо. Але втричі менше за звичайний корабель.  

А що в Україні?

Український порядок денний питання транспорту мало чим відрізняється від світового, втім акцент все ж більший на пасажирські перевезення – індивідуальні та громадські. Вантажні перевезення поки що точно не в авангарді руху.

Костянтин Євтушенко, керівний партнер інноваційного парку UNIT.city, був свого часу серед активної групи, яка просувала ідею електромобілів в Україні, наголошує на невідворотності змін: "Ті компанії, які сьогодні не розуміють, що виробництво має бути ощадним, що треба зменшувати викиди, завтра заплатять велику ціну. І через регулювання, і через зміну культури суспільства. І це позиція Європейського союзу, позиція всіх розвинутих країн". 

Переважна більшість розробок, показаних у фільмі, здаються Костянтину справою більш пізнього майбутнього, а поки що нам всім треба робити, на його погляд, впевнені, але маленькі кроки. Зокрема, і в напрямку електромобілів. За 5-7 років з того часу, коли група лобістів електромобілів в Україні почала свій рух, кількість електричних авто на вулицях українських мегаполісів зросла геометрично. Такий стрімкий розвиток має свої причини, і соціологічні дослідження говорять нам, що для українського споживача це не питання екології. Перш за все, перевагу електромобілю віддають через економію та безпечність. Але при цьому екологія – найбільший драйвер всіх процесів змін. 

Модератор дискусії, засновник ресурсу про автомобілі AutoGeek, Євген Муджирі, додав, що у сусідній Туреччині екологія теж не стоїть на першому місці в списку причин вибрати електромобіль, але у нас на додаток до двох аргументів це ще й підтримка власної економіки. Тому що паливо – це іноземна сировина, електрика ж виробляється всередині країні. 

З питанням, чи дійсно ми так швидко рухаємось в напрямку екологічного транспорту та чи витримають електромережі, якщо ми всі пересядемо з бензину на електрику, Євген звернувся до Олександра Онищенка, директора з розвитку бізнесу YASNO. 

Олександр розповів, що для виробників електроенергії електрокари – це дуже корисний споживач, оскільки вони можуть забезпечити завантаження мережі та попит на кіловат-години вночі тим самим зменшивши нерівномірність споживання електроенергії в денні й нічні години. Так, для цього потрібні великий масштаб та проникнення автівок без ДВЗ у повсякдення. Але "зелене світло" електрифікації транспорту вже фактично дано, тож і пропозиція як енергетиків, так і операторів зарядних станцій однозначно відповідатиме збільшеному попиту.

Бум продажів авто

До пандемії в риториці розвантаження заторів переважно домінувала заміна індивідуальних транспортувань на авто на пересування містом громадським транспортом. На жаль, карантин із відміною перевезень спричинив бум і продажів авто, і змінив вектор дискусії. І хоча й досі один сучасний трамвай перевозить вдесятеро більше, ніж машина, все ж незалежність пересування від чийогось рішення надає перевагу. 

Віталій Селик, голова Ради з урбаністики при КМДА: "Щодня на вулиці Києва виїжджають 900 тисяч автомобілів. Ще 2 роки тому їх було 750 тисяч. Через це ми відчуваємо перенасиченість доріг. Але крім машин, пандемія дала поштовх розвитку і мікромобільності. І тут Київ зіткнувся з іншою проблемою. 1100 запланованих велодоріжок і велосмуг просто немає, і їх не вистачить, бо довгий час і кияни, і чиновники вважали, що Київ не підходить для руху на велосипедах". Але процеси не спинити. Вже незабаром, за словами Віталія, в Київ має зайти два оператори прокату мопедів. 

Що ж стосується залізничного транспорту, то очевидно, що його потенціал великий. Він давно електрифікувався, тож найближчим часом мова може йти лише про модернізацію. Питання про горезвісний гіперлуп залишається відкритим.

Олександр Корначев, заступник директора департаменту стратегії та трансформації АТ "Укрзалізниця" зазначив, що наразі не існує повноцінного технологічного рішення по гіперлупу: "На відстанях у декілька метрів це працює ідеально, але як зробити це безпечним для довгих відстаней, поки що відповідей немає". 

Отже, резюмуючи, учасники дискусії зійшлися в тому, що неминуче ми рухаємось в напрямку електричного палива для авто, мікромобільності та розвитку мереж електричного громадського транспорту.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Вакансии
Больше вакансий
Керівник служби охорони
Киев Група Компаній ЛІГА
Разместить вакансию

Комментарии

Последние новости