Государство все о нас знает: как сократить потоки бумажных данных
Оновлення влади означає прийом на держслужбу тисяч нових працівників. Майбутні чиновники змушені заповнити тонни кадрових папірців, дотримуючись вимог закону. Чи раціонально витрачати неймовірну кількість паперу та людино-годин на цю роботу? Таке використання ресурсів є абсолютно неефективним, адже держава і так знає про нас майже все. Необхідно тільки синхронізувати всі бази даних, які є у державних органів.
У зв'язку з позачерговими виборами до парламенту, перепризначенням міністрів, а з часом - місцевими призначеннями і виборами, в держоргани ринули потоки паперових даних. У приватних компаніях і міжнародних проектах з цим простіше – там вже давно стало нормою, коли для підтвердження наміру участі в конкурсному відборі досить відправити резюме та мотиваційний лист, або просто скинути посилання на свій LinkedIn-профайл. А от український державний сектор вимагає пакет документів неодмінно в паперовому вигляді, з підписами і мокрими печатками. Втім, дані, які заповнюються вручну, вже відомі державі.
Візьмімо для прикладу електронну декларацію і розгляньмо її детальніше:
- Дата і місце народження - держава видавала вам свідоцтво про народження.
- Члени сім'ї - держава знає і про це.
- Доходи - щоб правильно їх задекларувати, потрібно взяти довідку в податковій (благо, це можна зробити в електронному вигляді), при спецперевірці ця ж інформація буде запитуватися в тій самій податковій.
- Нерухомість - держава зберігає інформацію про зареєстровану нерухомість
- Авто у власності - існують державні бази даних, що містять всю необхідну інформацію (адже податкова надсилає листи «щастя» власникам елітних авто, значить можна й це організувати).
- Торгові марки - аналогічна ситуація.
Втім, є інформація про громадян, яку держава не знає, або отримати буде значно складніше. Мова йде про осіб, пов’язаних з вами спільним побутом, про банківські рахунки (скільки на них грошей і скільки нараховано відсотків), про цивільно-правові угоди і про витрати.
Про що це нам говорить? Декларація повинна мінімум наполовину генеруватися сама. Декларанту тільки залишиться перевірити поля і додати відсутню інформацію.
Те ж саме стосується і особистої картки обліку кадрів, яка вважається первинним документом обліку державних службовців. І знову держава запитує у те, що і так знає:
- Дипломи про вищу освіту. Ця інформація є в Міністерстві освіти і логічним було б вказати громадянину тільки серію та номер (без надання копій), що дозволить заодно автоматично перевірити справжність диплома.
- Військовий облік – ці інформацію зберігає військкомат;
- Місце реєстрації – можна запитати в міграційній службі;
- Займані посади і трудовий стаж - джерелом інформації є пенсійний фонд.
- Серія та номер паспорта –в даному випадку є сенс заповнювати анкету. Але навіщо копії? Вартує зосередити увагу на перевірці достовірності паспортних даних та на предмет наявності у потенційного держслужбовця подвійного громадянства
- Автобіографія – кандидат повинен заповнити її особисто від руки. А от чи хтось перевіряють її на коректність заповнення даних, та й чи взагалі хто-небудь її читає – питання риторичне.
- Довідка про несудимість – її потрібно взяти в одному органі і принести в інший. Невже держоргани не можуть самостійно передати один одному цю довідку?
Спрощення процедури подачі документів та ведення обліку кадрів, можливо, не є першочерговим завданням, але це хороший старт для оптимізації штатної структури держорганів, а, в подальшому, і їх функцій.
Обсяг витрачених ресурсів на кожен виборчий процес в країні є значним. Всі пам'ятають черги в держреєстр виборців, щоб проголосувати не за місцем реєстрації? Багато людей, промарнувавши в чергах свій час, мріяли про можливість проголосувати за допомогою комп'ютера або смартфона з будь-якої точки світу. І це є можливим. Наприклад, голосувати через смартфон, в якому є Touch ID. У Міністерства внутрішніх справ уже є відбитки ваших пальців. Ви їх самі люб'язно надали, отримуючи біометричний паспорт. В результаті ми можемо отримати результати виборів через лічені хвилини після закриття виборчих дільниць. Ті, кому вигідна нинішня система організації виборів, будуть говорити, що це неможливо – адже далеко не в кожного є відповідний смартфон. Але і тут є рішення. Наприклад, установка на дільницях автоматів для голосування.