Оновлення влади означає прийом на держслужбу тисяч нових працівників. Майбутні чиновники змушені заповнити тонни кадрових папірців, дотримуючись вимог закону. Чи раціонально витрачати неймовірну кількість паперу та людино-годин на цю роботу? Таке використання ресурсів  є абсолютно неефективним, адже держава і так знає про нас майже все. Необхідно тільки синхронізувати всі бази даних, які є у державних органів.

У зв'язку з позачерговими виборами до парламенту, перепризначенням міністрів, а з часом - місцевими призначеннями і виборами, в держоргани ринули потоки паперових даних. У приватних компаніях і міжнародних проектах з цим простіше – там  вже давно стало нормою, коли для підтвердження наміру участі в конкурсному відборі досить відправити резюме та мотиваційний лист, або просто скинути посилання на свій LinkedIn-профайл. А от український державний сектор вимагає пакет документів неодмінно в паперовому вигляді, з підписами і мокрими печатками. Втім, дані, які заповнюються вручну, вже відомі державі.

Візьмімо для прикладу електронну декларацію і розгляньмо її детальніше:

  • Дата і місце народження - держава видавала  вам свідоцтво про народження.
  • Члени сім'ї - держава знає і про це.
  • Доходи - щоб правильно їх задекларувати, потрібно взяти довідку в податковій (благо, це  можна зробити  в електронному вигляді), при спецперевірці ця ж інформація буде запитуватися в тій самій податковій.
  • Нерухомість - держава зберігає  інформацію про зареєстровану нерухомість
  • Авто у власності - існують державні бази даних, що містять всю необхідну інформацію (адже податкова надсилає листи «щастя»  власникам елітних авто, значить можна й це організувати).
  • Торгові марки -  аналогічна ситуація.

Втім, є інформація про громадян, яку держава не знає, або отримати буде значно складніше. Мова йде про осіб, пов’язаних з вами спільним побутом, про банківські рахунки (скільки на них грошей і скільки нараховано відсотків), про цивільно-правові угоди і про витрати.

Про що це нам говорить? Декларація повинна мінімум наполовину генеруватися сама. Декларанту тільки залишиться перевірити поля і додати відсутню інформацію.

Те ж саме стосується і особистої картки обліку кадрів, яка вважається первинним документом обліку державних службовців. І знову держава запитує у те, що і так знає:

- Дипломи про вищу освіту. Ця інформація є в Міністерстві освіти і логічним було б вказати громадянину тільки серію та номер (без надання копій), що дозволить заодно автоматично перевірити справжність диплома.

- Військовий облік – ці інформацію зберігає  військкомат;

- Місце реєстрації – можна запитати  в міграційній службі;

- Займані посади і трудовий стаж - джерелом інформації є  пенсійний фонд.

- Серія та номер паспорта –в даному випадку є сенс заповнювати анкету. Але навіщо копії?  Вартує зосередити увагу на перевірці достовірності паспортних даних та  на предмет наявності у потенційного держслужбовця подвійного громадянства

- Автобіографія – кандидат повинен заповнити її особисто від руки. А от чи хтось перевіряють її на коректність заповнення даних, та й чи взагалі хто-небудь її читає – питання риторичне.

- Довідка про несудимість – її  потрібно взяти в одному органі і принести в інший. Невже держоргани не можуть самостійно передати один одному цю довідку?

Спрощення процедури подачі документів та ведення обліку кадрів, можливо, не є першочерговим завданням, але це хороший старт для оптимізації штатної структури держорганів, а, в подальшому, і їх функцій.

Обсяг витрачених ресурсів на кожен виборчий процес в країні є значним. Всі пам'ятають черги в держреєстр виборців, щоб проголосувати не за місцем реєстрації? Багато людей, промарнувавши в чергах свій час, мріяли про можливість проголосувати за допомогою комп'ютера або смартфона з будь-якої точки світу. І це є можливим. Наприклад, голосувати через смартфон, в якому є Touch ID. У Міністерства внутрішніх справ уже є відбитки ваших пальців. Ви їх самі люб'язно надали, отримуючи біометричний паспорт. В результаті ми можемо отримати результати виборів через лічені хвилини після закриття виборчих дільниць. Ті, кому вигідна нинішня система організації виборів, будуть говорити, що це неможливо – адже далеко не в кожного є відповідний смартфон. Але і тут є рішення. Наприклад, установка на дільницях автоматів для голосування.