Отель Днепр продали. Но откуда у покупателя деньги? Был бы закон, проверили бы

Вчора були оголошені результати аукціону з продажу київського готелю Дніпро - за рекордні 1,11 млрд грн його власником стала компанія Смартленд з Броварів. Втім вже сьогодні ширяться дискусії про походження грошей та про те, хто ж може бути кінцевим бенефіціаром.

Читайте также - Приватизация отеля Днепр - пока рано праздновать победу

Це є черговим нагадуванням, що нам потрібен реальний інструмент контролю іноземних інвестицій у стратегічні сфери. До того ж, міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства вже розробило для цього проект Закону "Про порядок здійснення іноземних інвестицій у суб’єкти господарювання, що мають стратегічне значення для національної безпеки України".  Наразі ми опрацьовуємо пропозиції до нього, які надійшли підчас громадського обговорення, і будемо направляти на розгляд Кабінету міністрів України.

Отже, мова йде про системний підхід до перевірки інвестицій у важливих для нацбезпеки сферах. В першу чергу це стосується ОПК, та загалом підприємств, що мають стратегічне значення – інфраструктурних тощо.

Це є нормальна світова практика, і ми в міністерстві дослідили досвід країн-членів НАТО та консультувались з партнерами з ЄС та США при розробці законопроекту. Як там працює скринінг та приймаються рішення?

Загалом, задля уникнення концентрації іноземного капіталу в певних визначених галузях, інвестиції оцінюють за такими аспектами, як країна походження інвестиції, активи, в які спрямовуються іноземні інвестиції, тип інвестиційної угоди (прямі/непрямі, придбання/або часткова участь), порогові значення придбання акцій національних компаній іноземним інвестором.

В нашому випадку, скажімо, окремо важливо розуміти, чи інвестиція не походить з країни-агресора, чи є механізми запобігання передачі технологій тощо.

У більшості країн-членів ЄС Міністерство економіки є уповноваженим органом, відповідальним за проведення перевірки іноземних інвестицій. А рішення щодо погодження або блокування іноземних інвестицій чи то угод приймають на рівні Уряду або Президента.

Чи не найжорсткіша система перевірки у Сполучених Штатах. Там створений Комітет з іноземних інвестицій (CFIUS) – міжвідомчий орган, який має повноваження щодо оцінки інвестицій в оборонній галузі, транспортній інфраструктурі, сферах телекомунікацій і технологій, а також фінансових послуг та обробки конфіденційних особистих даних.

В Україні ж наразі відсутня законодавчо прописана процедура попередньої оцінки іноземних інвестицій з точки зору національної безпеки. До того ж додаткові механізми контролю зазвичай викликають спротив. Як результат – маємо купу ризиків.

Натомість, прийняття розробленого проекту Закону дозволить:

- запровадити таку систему оцінки впливу іноземних інвестицій, що позитивно вплине на захист національних інтересів та безпеки;

- уникнути концентрації іноземного капіталу у стратегічно важливих галузях;

- надати підприємствам, що мають стратегічне значення, можливість співпрацювати з інвесторами із бездоганною діловою репутацією;

- забезпечити іноземним інвесторам прозорий механізм оцінки впливу їх інвестицій та погодження угод щодо підприємств, що мають стратегічне значення.

По суті, пропонований в проекті механізм скринінгу іноземних інвестицій одразу знімає багато питань – після його прийняття не було б, власне, і підстав вести подібні розмови, які зараз ширяться у випадку з продажем "Дніпра".

Для нас - це робота на упередження. З іншого боку, він дає інвестору гарантії того, що результати конкурсу чи то угоди не визнають загрозливою пост-фактум після оголошення рішення.