Могут ли аграрии рассчитывать на миллиардные субсидии в 2020 году

Згідно проекту Держбюджету на 2020 рік, уряд вирішив всі існуючі на сьогодні програми прямої підтримки аграріїв скасувати за нікчемністю. Натомість хоче запропонувати ринку лише одну програму на 4,4 млрд грн на здешевлення кредитів для купівлі сільгопземель. Проте агровиробники та асоціації стверджують, що вони мають право аж на 8 млрд грн, оскільки за Бюджетним кодексом, щорічний обсяг коштів Держбюджету, які спрямовуються на державну підтримку аграріїв, має становити не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві.

Чому, користуючись такою логікою, навіть 4,4 млрд грн – це вже забагато.

По-перше: агровиробники – це не все сільське господарство.

І справді, в Бюджетному кодексі є норма про 1% від випуску в сільському господарстві (стаття 42 Перехідних положень Бюджетного кодексу). Оскільки в 2018 році сільське господарство виробило продукції на 847 млрд грн, то 1% і справді є біля 8 млрд грн, на які претендують аграрії.

Проте, не забуваймо, що субсидії отримують тільки виробники – комерційна частина сільського господарства, - не домогосподарства. А "комерційна" частина сільського господарства в 2018 році виробила продукції тільки на 533 млрд грн. Тобто, заради справедливості, аграрії мають претендувати не на 8 млрд грн, а на 5,3 млрд грн. А це не так і далеко від вже запланованих 4,4 млрд грн.

По-друге: податкові пільги – це теж субсидії.

Аграрні виробники не люблять про це згадувати, а потрібно було б. Раніше аграрні виробники користувались просто шаленими податковими пільгами - в основному, через механізм спецрижиму ПДВ в сільському господарстві. Так вони мали право не сплачувати ПДВ до бюджету. Перед скасуванням в 2015 році, така вигода оцінювалась величиною в 20 млрд грн. З 2017 року спецрежим скасований, але залишився єдиний податок четвертої групи спрощеної системи оподаткування, який заміняє податок на прибуток та податок на землю для аграріїв.

Податкове навантаження від єдиного податку наразі складає всього лише біля $10 на 1 га. Навіть за прибутковості в $100 на га (що не багато), аграрії повинні були б сплатити $18 податку на прибуток. Тобто пряма вигода для аграріїв становить $8 на га.

Звичайно, прибутковість в сільському господарстві не $100 на га. За 2017 рік, Держстат звітує про 220 млрд грн чистого прибутку в сільському господарстві, що в розрахунку на 42 млн га сільгоспземель означає біля $200 на га.

В цілому вигода від єдиного податку четвертої групи для аграріїв оцінюється на рівні 5,3 млрд грн. Таким чином, навіть, якщо не зважати на "гру цифр" у першому пункті вище, сукупний обсяг підтримки аграріїв становить 9,7 млрд грн, що значно перевищує 8 млрд грн, які вимагають аграрії.

По-третє: непряма підтримка – теж підтримка для аграріїв і в багатьох випадках - набагато важливіша за пряму.

В проекті Держбюджету-2020 такої підтримки можна нарахувати аж на 4,3 млрд грн. Це, в першу чергу, діяльність Держгеокадастру та Держпродспоживслужби (ДПСС), я не враховував адміністративні витрати цих служб.

Також це витрати на підвищення кваліфікації, Аграрний фонд тощо. Без ДПСС, наприклад, нема міжнародної торгівлі, є високий ризик занесення та розповсюдження шкідливих організмів, і це торкнеться кожного аграрія. Хто без ДПСС буде боротись із африканською чумою свиней, тощо?

Можна говорити про ефективність служби, але заходи служби, які фінансуються з держбюджету, - це, безумовно, підтримка аграрія. Далі, діяльність Держгеокадастру з, наприклад, ведення земельного кадастру чи інвентаризації земель. Чим краще служба виконує свою роботу, тим більш захищеними є аграрії, менше рейдерства, що також непряма підтримка виробників з боку держави.

В підсумку, в 2020 році аграрії оціночно отримують біля 14 млрд грн підтримки (прямої та непрямої) з Держбюджету, що майже втричі перевищує норму Бюджетного кодексу про мінімальний рівень державної підтримки аграріїв. А про (не)ефективність існуючих програм підтримки аграріїв не писав, напевне, тільки лінивий (читайте, наприклад, тут, тут і тут). 

Державна бюджетна підтримка аграріїв на 2020 рік