Уряд скасував дотації великим агропідприємствам на користь підтримки фермерів на 2020 рік, 4,4 млрд грн спрямують на компенсацію відсотків по кредитах (до речі, чи порахував хтось, скільком фермерам, і на який обсяг кредитів цієї суми компенсації вистачить?). Тому що насправді, якщо лише ці 4,4 млрд грн передбачені в проекті бюджету-2020 на підтримку АПК, тоді це точно не про "скасування дотацій великим на користь малим", і не потрібно маніпулювати такими речами з нашими агровиробниками.

Чому?

Тому що лише в 2018 році і лише за програмами підтримки тваринництва велика кількість МСБ і сімейних фермерських господарств (ФГ) отримала кошти на розвиток свого бізнесу. Наприклад, 188 ФГ отримали 16,3 млн грн дотації за утримання 23 000 корів; 66,7 млн грн – спрямовано на компенсацію відсотків та вартості об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів; 1 276,7 млн грн. – спрямовано на часткове відшкодування вартості 51 об’єкта, з яких п’ять ФГ.

При цьому ми мали 20 проектів у скотарстві, 16 – у свинарстві, 13 – у птахівництві та 2 – з переробки продукції. І це переважно були ті самі середні і малі підприємства. Те ж саме відбувалось в садівництві чи виноградарстві.

Чи потрібно було реформувати систему держпідтримки? 

Так. Однозначно. Я вже давно говорила і про перехід на KPI для її отримувачів, і МінАПП починало перенаправляти програми держпідтримки на вибудову ланцюгу доданої вартості для малих виробників і кооперативів завдяки стимулюванню переробки. Бо це наступний крок для цивілізованих ринків збуту, внутрішніх і зовнішніх. 

Тому ще раз хотілось би нагадати, що аграрна політика, як і економічна політика загалом, має бути сталою і прогнозованою для гравців ринку. Це одна з головних умов її успішності. Дуже сподіваюсь, що уряд почує позицію сектору як в цьому питанні, так і в питанні запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.