Коболев – жертва политики. Не стоните об этом. Лучше действуйте, чтобы такое не допускать
Український Facebook любить страждати. Тому замість того, щоб обговорювати, що робити, більшість просто стогне. Сьогодні стогнуть по Іллі Киві з його науковим ступенем, завтра – по Нафтогазу,... Оп, ось і рік пройшов. Лайки летять, всім норм.
Але ж можна поговорити, що змінити, щоб нам всім далі було краще, і ми страждали менше.
Змінили голову Нафтогазу. Як це зробили?
Моя гіпотеза наступна: Кабмін звільнив всю Наглядову раду держкомпанії, на що має право. Після цього, скоріш за все, за статутом (при відсутності Наглядової ради) її функції виконує "орган управління" – це Кабінет міністрів України. Тому після цього Кабмін змінив голову правління, як вищий орган управління підприємством, коли ради нема. Після цього повернув Наглядову раду на місце в тому ж складі. Якщо так і було, то, думаю, це втримається в суді.
Вчора Мінфін успішно розмістив євробонди, тому питання від наших західних партнерів, "що відбувається", будуть для нас відчутно менш болючими, бо гроші вже не так сильно й треба. Хоча вони все одно треба і на питання доведеться відповідати.
Але МФО не можуть відстоювати особистості, вони відстоюють інституції. Тому відповідь буде "до репутації нового СЕО є питання? Ні. Наглядова рада на місці? Так. То які проблеми?".
Тепер головне питання: що ж це за реформа корпоративного управління? І що робити далі? Пояснюю.
Ще у 2017-му чи 2018-му роках, коли в Україні тільки запускалась ця реформа, ми в CFA Society Ukraine привозили на конференцію одного з наших членів – Раймондо Еггінга. Він професійно працює в наглядових радах про всій Європі вже багато років. Коли я його закликав подаватись на конкурси в наші незалежні наглядові ради він мені відповів:
"Слухай, такі реформи проходили по всій східній Європі. В багатьох я приймав участь і майже всі йшли за однаковим сценарієм. Спочатку ви наберете незалежні наглядові ради. Далі прийде новий уряд. Звільнить ці незалежні наглядові ради і на конкурсі обере нові, теж незалежні. Так саме з СЕО. І так буде повторюватись з кожним новим урядом. Ніякі закони чи правила це не змінять, бо ті ж політики змінюють закони. Це просто факт. Тому і бути першою наглядовою радою, яку через рік звільнять я не хочу.
Єдине можливе рішення, яке забезпечить дійсно стале і незалежне управління величезними державними компаніями, – це приватизація, якщо ви продасте стратегічному інвестору, або МФО, або розмістите на біржі частку держкомпанії. Лише тоді, коли на кону будуть мільярди чужих, не державних грошей, і люди, які ці гроші вклали, наглядові ради будуть мати силу модерувати політичні забаганки. Тоді з’являться і сталість, і стратегія, і розвиток." Те саме він повторив на конференції публічно.
Власне, Раймондо виявився у всьому правим. Тому з тих пір, коли мене питають про корпоративне управління, я повторюю одне й теж – якщо ви хочете нормального управління гігантськими держкомпаніями, маєте хотіти приватизувати їх частку.
Тепер, якщо вам ця ситуація болить, то, мабуть, єдине справді корисне, що ви можете зараз винести з Facebook – це те, що шлях до позбавлення страждань існує!
Ви маєте хотіти приватизації частки в великих державних компаніях і подібних ситуацій стане менше.