Український Facebook любить страждати. Тому замість того, щоб обговорювати, що робити, більшість просто стогне. Сьогодні стогнуть по Іллі Киві з його науковим ступенем, завтра – по Нафтогазу,... Оп, ось і рік пройшов. Лайки летять, всім норм. 

Але ж можна поговорити, що змінити, щоб нам всім далі було краще, і ми страждали менше.

Змінили голову Нафтогазу. Як це зробили?

Моя гіпотеза наступна: Кабмін звільнив всю Наглядову раду держкомпанії, на що має право. Після цього, скоріш за все, за статутом (при відсутності Наглядової ради) її функції виконує "орган управління" – це Кабінет міністрів України. Тому після цього Кабмін змінив голову правління, як вищий орган управління підприємством, коли ради нема. Після цього повернув Наглядову раду на місце в тому ж складі. Якщо так і було, то, думаю, це втримається в суді.

Вчора Мінфін успішно розмістив євробонди, тому питання від наших західних партнерів, "що відбувається", будуть для нас відчутно менш болючими, бо гроші вже не так сильно й треба. Хоча вони все одно треба і на питання доведеться відповідати. 

Але МФО не можуть відстоювати особистості, вони відстоюють інституції. Тому відповідь буде "до репутації нового СЕО є питання? Ні. Наглядова рада на місці? Так. То які проблеми?".

Тепер головне питання: що ж це за реформа корпоративного управління? І що робити далі? Пояснюю.

Ще у 2017-му чи 2018-му роках, коли в Україні тільки запускалась ця реформа, ми в CFA Society Ukraine привозили на конференцію одного з наших членів – Раймондо Еггінга. Він професійно працює в наглядових радах про всій Європі вже багато років. Коли я його закликав подаватись на конкурси в наші незалежні наглядові ради він мені відповів:

"Слухай, такі реформи проходили по всій східній Європі. В багатьох я приймав участь і майже всі йшли за однаковим сценарієм. Спочатку ви наберете незалежні наглядові ради. Далі прийде новий уряд. Звільнить ці незалежні наглядові ради і на конкурсі обере нові, теж незалежні. Так саме з СЕО. І так буде повторюватись з кожним новим урядом. Ніякі закони чи правила це не змінять, бо ті ж політики змінюють закони. Це просто факт. Тому і бути першою наглядовою радою, яку через рік звільнять я не хочу.

Єдине можливе рішення, яке забезпечить дійсно стале і незалежне управління величезними державними компаніями, – це приватизація, якщо ви продасте стратегічному інвестору, або МФО, або розмістите на біржі частку держкомпанії. Лише тоді, коли на кону будуть мільярди чужих, не державних грошей, і люди, які ці гроші вклали, наглядові ради будуть мати силу модерувати політичні забаганки. Тоді з’являться і сталість, і стратегія, і розвиток." Те саме він повторив на конференції публічно.

Власне, Раймондо виявився у всьому правим. Тому з тих пір, коли мене питають про корпоративне управління, я повторюю одне й теж – якщо ви хочете нормального управління гігантськими держкомпаніями, маєте хотіти приватизувати їх частку.

Тепер, якщо вам ця ситуація болить, то, мабуть, єдине справді корисне, що ви можете зараз винести з Facebook – це те, що шлях до позбавлення страждань існує! 

Ви маєте хотіти приватизації частки в великих державних компаніях і подібних ситуацій стане менше.

Оригинал