Новые покупки Ахметова: будет ли монополия на энергорынке
Придбання компанією ДТЕК компаній Одесаобленерго та Київобленерго викликало доволі холодну реакцію в суспільстві, адже така угода серйозно збільшує присутність олігарха Ріната Ахметова на українському ринку розподілу електроенергії. Спробуємо без зайвих емоцій розібратися, що сталося, і які ризики виникають у зв’язку з придбанням.
Обленерго - лише кур’єр, але то - в ідеалі
Варто зазначити, що компанії із розподілу електроенергії (обленерго) є самі по собі маленькими монополіями. Маючи у власності електричні мережі на певній території, вони єдині, хто фізично передає електроенергію від виробника (чи державного власника високовольтної лінії) до кінцевого споживача.
Дублювати функції такої компанії, тобто будувати ще одну паралельну електромережу, немає сенсу. Тому обленерго є природною монополією.
Але монополією лише з передачі електроенергії.
Справа у тім, що за законом передавати дротами електроенергію та продавати її кінцевому споживачу одна і та ж компанія не може. Власнику електричної мережі заборонено законом продавати електроенергію кінцевому споживачу.
Іншими словами, за законом, власник електромережі (обленерго) повинен бути лише кур’єром, який фізично доставляє електрику до вашої квартири.
Домовлятися про купівлю електрики споживач повинен з продавцем, який, в ідеалі, не має жодного стосунку до кур’єра.
Тобто, за західним зразком ринок електроенергії в Україні має виглядати приблизно, як ринок інтернет-замовлень, де ви можете обрати товар на будь-якому сайті, і вам його доставить додому кур’єр. І ваш продавець повинен домовитися з кур’єром про доставку вам товару. Єдине, що кур’єра ні ви, ні продавець не може обрати. Його для кожного покупця вже обрав регулятор. Той же регулятор вирішує, скільки кур’єр повинен заробляти на своїх послугах.
Але це – в ідеалі. Тому що ще кілька років тому обленерго цілком законно займалися і розподілом (кур’єрськими послугами) і продажом електроенергії. І лише нещодавно закон їм заборонив продавати електроенергію, дозволивши лише кур’єрський бізнес.
Таким чином, у обленерго не було іншого виходу, як відокремити свої підрозділи по продажу електроенергії, створивши окремі постачальні (збутові) компанії. Проблема лише в тому, що формально відокремившись, більшість "компаній із постачання" так фактично і залишилися частиною обленерго.
Уся ідея нового закону в тому, щоб споживач мав можливість обирати електроенергію у великої кількості постачальників, щоб ці постачальники конкурували між собою, пропонуючи сповивачу різні "тарифні плани", подібно компаніям мобільного зв’язку.
Проблема в тому, що у нас дуже мало компаній, які би хотіли продавати електроенергію споживачам. У більшості споживачів є лише один вибір – купувати електрику в обленерго, точніше у компанії з постачання, яка колись була частиною обленерго (наше законодавство, на жаль, не забороняє одному і тому ж власнику контролювати кур’єра і продавця електроенергії).
У кур’єра-обленерго є детальна інформація про споживачів електроенергії в його регіоні, на відміну від інших потенційних продавців. Тому іншим продавцям важко зайти на територію обленерго та скласти пристойну конкуренцію її "компанії з постачання". Та і саме обленерго, що є єдиним кур’єром на певній території, може просто відмовитися постачати товар від конкретного продавця. Таким чином, нібито конкурентний ринок із постачання електроенергії може залишитися монополізованим, або як мінімум дуже концентрованим.
Купівля ДТЕКом двох обленерго ніяк не вплине на ринок розподілу електроенергії
Купівля великим гравцем двох компаній з обслуговування мереж ніяк не вплине на ринок розподілу електроенергії, який на сьогодні складається з 34-х міні-монополій. І тут не важливо, кому ці міні-монополії належать. Головне, щоб вони ефективно регулювалися і не виходили за рамки свого чітко окресленого монопольного (кур’єрського) бізнесу.
Хоча сам ринок розподілу електроенергії стане більш концентрованим
Якщо говорити сухими цифрами, то "ринок" розподілу електроенергії є високо концентрованим в Україні навіть без згаданої угоди. Так, якщо брати статистику 2018 року, частка чотирьох найбільших власників обленерго на ринку розподілу склала 84%. І після купівлі ДТЕКом Одесаобленерго та Київобленерго ця частка не зміниться.
Однак, зміниться перерозподіл часток ринку серед чотирьох найбільших власників. Також зросте частка одного, двох та трьох найбільших власників. Так, частка ДТЕКу на ринку зросте до 46% (з 36%), за рахунок зменшення частки VS Energy, яка в впаде з 18% до 8%.
Частка найбільших власників на компаній на ринку розподілу електроенергії
Захисники ДТЕКу стверджують, що зменшення частки ринку VS Energy, компанії з російським корінням, є великим благом для України. Звичайно, якщо виходити із патріотичних міркувань, а також із того, що один із власників VS Energy - Олександр Бабаков - перебуває у санкційних списках США та ЄС за його роль у агресії РФ проти України, - це справді виглядає маленькою перемогою.
Однак, мабуть, в очах пересічного українця, олігарх Ахметов однаково страшний, як і невідомий політик-олігарх Бабаков. Інше питання – чому українська влада за п’ять років не спромоглася включити пана Бабакова в жоден український санкційний список?
Одним із загальноприйнятих вимірів концентрації на ринках є індекс Герфіндаля-Гіршмана (ННІ).
За даними 2018 року, ми розрахували, що для ринку розподілу електроенергії в національних масштабах цей індекс склав близько 2200.
За нормами Європейської комісії, це означає значно концентрований ринок (більше 2000), тоді як за нормами США, його значення не дотягує до значно концентрованого ринку (2500 і більше).
Після угоди з купівлі, значення індексу перевищить 2700, тобто усі розумні рамки концентрації.
Індекс Герфіндаля-Гіршмана на ринку розподілу е/е України
Імовірно, саме через те, що в результаті угоди зросте концентрація ринку, ми і не побачили одностайності у рішенні АМКУ щодо дозволу на купівлю двох обленерго ДТЕКом.
Єдиним і досить вагомим виправданням для позитивного рішення АМКУ є те, що така концентрація не матиме вплив саме на ринок розподілу електроенергії, оскільки вільного ринку там немає за визначенням. Однак вплив на суміжні ринки може бути – і про це не варто забувати.
Є ризик високої концентрації ринку постачання електроенергії
Ринок постачання електроенергії має бути конкурентним. Тобто будь-хто (за винятком компаній-кур’єрів на даній території) повинен мати можливість продавати електроенергію кінцевому споживачеві.
Однак для будь-кого можливість вийти на ринок може бути обмеженою, в першу чергу через те, що власники обленерго (які мають своїх постачальників) не зацікавлені в тому, щоб хтось приходив на їх територію. І обмежити нескладно: просто власник електромережі може не підписати з потенційним конкурентом угоду про надання послуг із розподілу електроенергії (тобто про надання кур’єрських послуг). А інших кур’єрів на окремій території немає і не може бути.
Компанії ДТЕК після угоди контролюватимуть мережі, що розподіляють споживачам України майже 46% електроенергії. Тож ДТЕКу є що захищати від потенційних конкурентів.
Поки що зарано стверджувати, що компанії Ахметова будуть зловживати своїм доступом до мереж, але очевидно, що такий ризик є. Принаймні, поки що нам недоступною є інформація про те, яку частку ринку постачання електроенергії займають компанії, споріднені із мережами ДТЕК, а також мережами Київобленерго та Одесаобленерго.
АМКУ у своєму рішенні зобов’язав "інформувати про кожний факт відмови в укладенні договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та про причини такої відмови", що теоретично мало б захистити потенційних конкурентів ДТЕКу на ринку постачання.
Правда, незрозуміло, кого саме АМКУ зобов’язав звітувати.
Хочеться сподіватися, що дана вимога стосуватиметься усіх розподільчих компаній холдингу ДТЕК, а не лише новопридбаних компаній (у такому випадку, рішення АМКУ може навіть піти на благо усьому ринку). Також незрозуміло, наскільки прискіпливо комітет буде вивчати такі факти відмови і яким чином буде карати за необґрунтовані відмови.
Як і не дуже зрозуміло, чому у своєму рішенні АМКУ не зобов’язав ДТЕК не допускати перевищення певної частки українського ринку постачання електроенергії, адже це могло б зняти багато питань про ризики концентрації та можливі зловживання з боку великого гравця на ринку електроенергії.