Велосипеды возле КГГА (Фото: LIGA.net)
Содержание:
  1. Амстердам
  2. Берлін
  3. Париж

Минулого тижня на LIGA.net вийшов великий текст про те, якої велоінфраструктури не вистачає Києву.

Ми продовжуємо тему. 

LIGA.net поцікавилась, як велосипедисти відвойовували місто у машин в трьох європейських столицях та що з цього досвіду можуть використати Київ та інші українські міста. 

Ось як до розбудови велоінфраструктури підійшли в Амстердамі, Берліні та Парижі.

Амстердам

Amsterdam source: Irena Carpaccio, unsplash

Світовий "велосипедний рай", як часто називають Амстердам велопоціновувачі, не завжди був таким. Після Другої світової війни місто активно розбудовувалось, мешканці ставали заможнішими та могли дозволити собі авто - тож й Амстердам будували відповідно до цього концепту.

Змінити плани змусила висока смертність на дорогах: лише в 1971 року на дорогах столиці Нідерландів загинуло більше 3300 людей, близько 400 з них - діти до 14 років. Люди вийшли на протести з вимогами припинити смерті. Одна з акцій тривала понад тиждень, люди навіть перевертали авто, щоб привернути увагу до проблеми.

Під час протестів в 70-ті в Амстердамі перевертали авто source: bicycle dutch

Крім цього, змінити курс містобудівельників переконала нафтова криза 1973 року - коли ціни на пальне різко пішли вгору. Спершу в Амстердамі почали практикували неділі без машин, а з 1975 року уряд запровадив експерименти з поєднанням звичайних та велосипедних доріг.

Відтоді відсоток містян, які пересуваються велосипедом, зріс із 6% до близько 40%.

Берлін

Амстердам специфічний тим, що місто складається з багатьох островів, які зручніше було сполучати саме невеликими мостами. Тому автомобілям доводиться довго кружляти, щоб доїхати до необхідного місця, а велосипедом це можна зробити в рази швидше, що теж вплинуло на популярність двоколісного транспорту. Не дуже схоже на українську столицю. Тож Києву може бути більш корисним досвід Берліну, який має подібну географію, кількість населення та розміри, пояснює Денис Моляка, консультант з міської мобільності, член ради U-Cycle (ГО "Асоціація велосипедистів Києва").

Berlin, Michal Parzuchowski

Тож для Києва можу бути більш корисним досвід Берліну, який має подібну географію, кількість населення та розміри, пояснює Моляка. Німецька столиця почала розвивати велорух ще в 70-ті, але обрала для цього іншу концепцію: розвивати велотранспорт та автотранспорт паралельно, але переконувати, що велосипед - краще для людини та природи. 

Зараз з-поміж 3,5 млн берлінців, близько 13% регулярно пересуваються містом на велосипеді - це вдвічі більше, ніж 20 років тому. 

У Берліні є кілька видів велосипедної інфраструктури: велодоріжки, захисні велосмуги, звичайні велосмуги, велопішохідні доріжки і пішохідні зони, якими можна їздити велосипедистам. На час карантину, аби гарантувати людям можливість дотримання безпечної дистанції, за допомогою розмітки веломаршрути розширили на один метр.

Після цього у місті провели опитування 21 000 людей, щоб з’ясувати, як повинні бути спроєктовані вулиці міста для відчуття безпеки: лише 15% назвали відносно безпечним варіант, коли окремо відділеної велодоріжки немає, більшість - за відділення велосмуг спеціальними бордюрами.

Париж

Paris, Ahmed Alwerdani, Unsplash

Мерка Парижа Анн Ідальго, яку в червні переобрали на посаду, у передвиборчій програмі пообіцяла зробити велосипед основним видом транспорту для столиці Франції. Місто вже змінилося до невпізання за останні кілька років через "радикальний урбанізм" Ідальго, пише The City Fix.

Вона запропонувала віддати набережні пішоходам та велосипедистам на постійній основі. Проавтомбільне лобі довго судилося із мерією, однак в 2018 році суд став на бік Ідальго. 

Мерія оголосила план: прибрати з міських вулиць 72% паркувальних місць та перетворити Париж на "15-хвилинне місто". Все необхідне, від робочих місць і магазинів до культурних та освітніх інституцій, має знаходитись не далі 15 хвилин пішки або на велосипеді.

У місті продовжують будувати нові велодоріжки, велосипедистам дозволять їздити по зустрічній на односторонніх вулицях з обмеженням швидкості в 30 км/год, запропонують субсидії на покупку електровелосипедів та забезпечать 10000 нових велопарковок, обіцяє Ідальго.

У 2010 році велосипедом пересувалося 3% парижан, за десять років їхня кількість зросла на 30%. У мережі можна знайти десятки відео із тим, як виглядали вулиці Парижа 8-10 років тому та якими вони стали зараз.