Доверие как двигатель бизнес-успеха. Зачем и как ему научиться

Як ви думаєте, від чого залежить ваш особистий коефіцієнт корисної дії (ККД) чи вашої команди? Ваше місце роботи і відносини з колегами – це джерело стресу чи радості? Наприкінці робочого дня почуваєтеся знесиленими чи піднесеними? 

За результатами The Organizational Vitality study 2017, організації з високим рівнем довіри мають на 50% вищу продуктивність, на 74% менший рівень стресу і більше енергії на роботі аж на 106%. У таких організаціях навіть "вигорання" на роботі трапляється рідше на 40%. 

Доведено, що довіра – це базова передумова для успіху будь-якого бізнесу, справи чи організації. Та чи довіряємо ми одне одному? Майже кожна друга людина у світі не довіряє державним органам, бізнесу та ЗМІ – про це свідчать дані Edelman Trust Barometer 2019 року. Однак довіра до працедавців продовжує міцніти. Люди переносять свою довіру на ті відносини, котрі їм під силу контролювати. Як наслідок, 75% опитаних довіряють своєму працедавцю більше, ніж недержавним організаціям, бізнесу чи медіа. 

Хорошою новиною є те, що довіри можна навчитися. У книжці "The Trusted Advisor Fieldbook" автори Чарльз Грін і Андреа Хау відзначають п’ять навичок довіри, які лежать в основі повсякденних дій: вміння слухати, співпрацювати, імпровізувати, ризикувати та пізнавати себе. Ці навички можна покращити, приділяючи їм увагу та практикуючи, – і з часом вони стануть природною та інстинктивною поведінкою. 

Щоб навчитися практикувати ці п’ять навичок, потрібно зрозуміти їхню важливість, принцип дії та особливості кожної з них. Поговорімо про це детальніше.  

Вміти слухати і чути 

Кожному з нас під час взаємодії важливо, щоб нас вислухали і почули. Але скільки важливих розмов відбуваються, коли ми відволікаємось на дзвінки, пошту, вирішення поточних питань? Те, що більшість людей вважають активним слуханням, насправді ним не є, коли йдеться про побудову довіри. Під час активного або емпатичного слухання ми не відволікаємось і концентруємось на тому, щоб справді не лише слухати, а й чути. Ми присутні під час розмови фізично і емоційно. Ми фокусуємось на тому, що на глибшому рівні хвилює людину, ми намагаємось подивитись на проблему з перспективи нашого співрозмовника. Коли ми повністю занурюємось у слухання, наш партнер сприймає це як акт поваги.

Емпатичне слухання має важливе значення, оскільки емпатія – це основа впливу. Недостатньо бути розумним та добре підкованим чи мати рацію – навіть коли у вас є докази, які це підтверджують. Ви повинні заробити право мати рацію. Інші слухатимуть вас і будуть відкритими для ваших порад, вашої точки зору, як тільки відчують, що ви їх повністю почули і зрозуміли.  

Співпраця  

Метафора партнерів, які танцюють, ідеально підходить для змалювання довірчих відносин. Цей образ створює картинку взаємного руху, синхронізації, компромісу, витонченості – і все це, знаходячись за один крок одне від одного.

Ось декілька порад для тих, хто хоче зробити свою співпрацю з іншими ефективною: 

• Будьте налаштовані на win-win, а не на конкуренцію.
• Працюйте з позиції рівності статусу.
• Будьте готові як вести за собою, так і слідувати за іншими.
• Збалансовуйте наполегливість у досягненні цілей та співпрацю.
• Якщо виявляєте розбіжності, зробіть паузу і розберіться, у чому полягає проблема.
• Розподіляйте відповідальність задля досягнення мети.
• Беріть відповідальність за свою роль в успіхах та невдачах партнерства.

Імпровізація

Діловий світ (але й не тільки він) переповнений несподіванками, зокрема незручностями, які неминуче виникають у найгірші можливі моменти ваших ділових відносин. Це – так звані моменти істини: коли щось трапляється і раптом ви відчуваєте, ніби залишилися одні на кораблі, що тоне, де немає жодного рятувальника.

Майстерність імпровізації – це те, що виведе вас із важкої ситуації і перетворить кризу на можливість. Моменти істини неминучі, і те, як ви справляєтесь з ними, багато говорить про вас. Ефективність у момент істини вимагає нового способу мислення та буття.

Ви можете покращити навичку імпровізації через практику – практикуйте швидку реакцію, давайте відповіді "так, і …", ставте інтереси співпраці вище за своє его та не старайтесь виглядати добре, замість того, щоб бути справжнім.

Ризик 

Глибокої довіри без ризику не існує. Однак більшість із нас хвилюється робити щось ризиковане, як, наприклад, говорити неприємну правду чи ділитися чимось особистим. Часто ми не вважаємо, що наші стосунки настільки довірчі, щоб ризик був виправданим. Ми також часто ставимо під сумнів добрі наміри партнерів – а без цього довіра неможлива. Іронія полягає в тому, що саме вміння відкриватись і ризикувати викликає довіру. А довіра у свою чергу – це прекрасна стратегія зменшення ризику. 

Наведу кілька плюсів ризику. Йдучи на ризик, ви: 

• Дієте проактивно, щоб зменшити непевність.
• Говорите вголос про незручні ситуації.
• Сповіщаєте неприємні новини оперативно та стисло.
• Берете на себе відповідальність за помилки.
• Більш схильні проявляти емоції.
• Ділитеся особистим.

Усі ці дії значною мірою допомагають побудувати відносини, в основі яких лежить довіра.

Пізнання себе

Інтроспекція чи самопізнання – характерна риса людини, яка викликає довіру. Інтроспекція не передбачає нарцисизму чи зацикленості на собі. Фактично, що краще ви усвідомлюєте себе, то менше фіксуєтесь на собі.

Пізнати себе – означає мати повне розуміння того, що вас провокує, ваших слабких та болючих місць, а також ваших сильних сторін, інтересів і джерел пристрасті та натхнення. Пізнати себе – це не значить поставити за мету бути досконалим. Ідеться про досягнення рівня самосвідомості, необхідного для ефективного управління. 

Як я зазначала раніше, ці навички вимагають щоденної практики, але якість відносин з людьми навколо вас якісно зросте і буде вартою ваших зусиль. 

Детальніше про навички довіри – як їх розвивати та впроваджувати в повсякденне життя, як формувати культуру довіри там, де ви працюєте, та як розвивати мистецтво ризикувати, я розповім на Employer Leadership Summit 2019, який цього року присвячений мистецтву і науці довіри. 

Для тих, хто хоче самостійно дослідити тему довіри більш ґрунтовно, раджу звернути увагу на книгу "The Truth About Trust" Девіда Дестено, а також прочитати "The Trusted Advisor Fieldbook: A Comprehensive Toolkit for Leading with Trust". 

Текст публікується в рамках партнерства LIGA.net з Emloyer Leadership Summit