UA

Деньги | Более 100 млрд грн в обход Prozorro. Дороги, аэропорты, железная дорога. А так можно было?

Более 100 млрд грн в обход Prozorro. Дороги, аэропорты, железная дорога. А так можно было? - Фото
Владимир Зеленский (Фото: пресс-служба президента)
05.07.2021, 10:40

В июне Рада вывела около 100 млрд в обход системы публичных закупок. Похоже, это только начало. Чем грозит такое освоение бюджета? (Укр.)

Купувати щось масштабне в обхід системи публічних закупівель Prozorro в Україні стає новим трендом. Першою ластівкою були "ковідні закупівлі". А лише за останній місяць практику поповнили кілька нових кейсів – одразу на майже 100 млрд грн. 

Зокрема минулого тижня президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №5309, який повністю ігнорує Prozorro у будівництві київської обхідної дороги (КОД) та дозволяє проводити закупівлі до Дня Незалежності України за переговорною процедурою. 

У планах нардепів вивести з-під закону про публічні закупівлі ще більше грошей.

LIGA.net зібрала інформацію, скільки коштів українців розподілять чи вже розподілили в обхід тендерних процедур, та розбиралась, чому це небезпечно. 

Ковідні закупівлі – 31 млрд 

У березні 2020 року уряд спростив для замовників процес закупівель, спрямованих на стримування поширення епідемії коронавірусу та подолання її наслідків. Лікарні та інші замовники отримали можливість придбати товари, роботи й послуги зі спеціального переліку без торгів – просто за прямими угодами.

За рік – до 18 березня 2021 року таким чином провели 148,5 тис. закупівель на 30,9 млрд грн, свідчить дослідження моніторингового порталу DoZorro.

Втім частина цих закупівель була неефективною – часом купували товари сумнівної якості та ефективності (як от, дверні таблички чи меблі) за завищеними цінами. 

Державна аудиторська служба (ДАСУ) під час аудиту Фонду боротьби з коронавірусом (66,53 млрд грн) до 1 квітня 2021 виявила фінансових порушень на 406,8 млн грн (з них таких, що призвели до втрат державних коштів – на суму 114,4 млн грн), писала ЕП. Найбільше порушень у Мінохорони здоров’я – на 249,3 млн грн. 

1 липня Верховна Рада скасувала позатендерну процедуру для частини ковідних закупівель, однак у червні 2021 року "позатендерною" стала велика частина інших підрядів. 

Закупівлі до Дня Незалежності – 5,4 млрд грн

З0 років незалежності України, вочевидь, стали несподіванкою для влади. Тож здійснювати закупівлі до цього свята доведеться в турборежимі – тобто, за спрощеною процедурою. 

За відповідний законопроєкт №5309 3 червня проголосували народні депутати. 25 червня його підписав президент Володимир Зеленський, а вже 26 червня документ набрав чинності. Також закон передбачав спрощення закупівель до святкування Дня Конституції, однак на момент підписання вже було запізно. 

Документ отримав чимало критики, оскільки дозволяє проводити закупівлі до Дня Незалежності України за переговорною процедурою. 

Що це означає? Що серед усіх етапів процесу закупівель (оголошення, прийняття пропозицій, вибір переможця, оскарження, укладення контракту) за державний кошт громадяни зможуть дізнатися лише про останній, пояснює в коментарі LIGA.net генеральний директор ДП Prozorro Василь Задворний.

"Слід про них в системі залишиться, однак ми так і не дізнаємося деталей переговорів, чи була там конкуренція, скільки ми зекономили від цього, якщо зекономили".

За словами Задворного, середній рівень економії через Prozorro на конкурентних аукціонах складає 7-10%." [У випадку спрощених процедур] ми як громадяни дуже ризикуємо заплатити значно більше, ніж це мало б коштувати", – пояснює він.  

Водночас ухвалений в Раді закон насправді не передбачає, які це конкретно мають бути закупівлі, каже Задворний. Рішення про їхній перелік ухвалює уряд. КМУ затвердив перелік об’єктів ще наприкінці травня. 

Однак це ще не означає, що цей перелік остаточний, каже в коментарі LIGA.net співзасновниця ГО "Ліга антитрасту" Агія Загребельська, ексуповноважена АМКУ.

"Уряд може змінювати його ледь не щодня до 23 серпня", – пояснює Загребельська.

Фінансування всіх заходів плану здійснюватиметься за рахунок державного, місцевих бюджетів, інших джерел, зокрема приватних інвестицій, грантів, донорської допомоги.

Також законопроєкт зобов’язує бізнес під час оскарження закупівель до АМКУ надавати докази порушень їхніх прав та інтересів. Не завжди такі докази можливо надати, особливо коли суть скарги стосується тендерної документації, відреагували одразу після прийняття закону в  Нацагентстві із запобігання корупції (НАЗК).

"Норма може позбавити бізнес права на оскарження і дозволить АМКУ на власний розсуд залишати скарги без розгляду", – впевнені у відомстві.

"А як без розгляду зробити висновок чи є докази порушення? – обурюється Загребельська. – Ніяк. Фактично що хочеш – розглядаєш, що не хочеш – не розглядаєш". 

 

98% "святкових" коштів піде на аеропорти та залізницю

Витрати на вже затверджений урядом "пакет закупівель" до Дня Незалежності Мінфін оцінив на рівні 5,4 млрд грн. Водночас на фестивалі, концерти та інші урочистості спрямують близько 100 млн грн. А понад 98% коштів піде на низку інфраструктурних проєктів, зокрема:

  •  модернізацію шести регіональних аеропортів у Рівному, Вінниці, Дніпрі, Одесі, Херсоні та Закарпатті,

  •  розбудову євроколії Київ – Львів – Скнилів,

  •  завершення будівництва нового лікувально-діагностичного комплексу в Охматдит;

  •  реалізацію проєкту встановлення найбільшого державного прапора України;

  •  забезпечення запуску супутника "Січ-2-1" з космічним апаратом "Січ-2-30" ("Січ-2-1").


На думку Задворного з Prozorro, зв’язок між святкуванням 30-річчя Незалежності та будівництвом аеропортів "щонайменше неочевидний". 

З ним погоджується заступник виконавчого директора з реалізації інноваційних проєктів Трансперенсі Інтернешнл Україна Іван Лахтіонов.

"Вкрай дивно те, що в переліку заходів до Дня Незалежності, окрім самих святкувань, з’явилися і такі великі та дорогі проєкти. У такий спосіб з-під чесних та відкритих аукціонів можна вивести ледь не будь-які закупівлі", – коментує він. 

Ексміністр інфраструктури Владислав Криклій коментувати рішення КМУ для LIGA.net відмовився, однак в інтерв’ю виданню "Слово та діло" теж назвав його "дивним та некоректним" . 

Модернізувати шість аеропортів з переліку Кабміну до Дня Незалежності – фізично неможливо, каже Криклій. 

"Проєкт міжнародного аеропорту Дніпро – це взагалі два роки мінімально, Вінниця – десь до кінця 2021 року можна частину зробити", – пояснив він. До того ж, за оцінками ексміністра інфраструктури, закладеної урядом суми недостатньо для цього: вона "приблизно трохи більша, ніж достатньо для будівництва злітної смуги аеропорту Дніпро".

LIGA.net надіслала запитання до однієї з авторок документу – депутатки Слуги народу Роксолани Підласої та до голови комітету ВРУ з питань економічного розвитку та депутата Слуги народу Дмитра Наталухи: чому закупівлі до Дня Незалежності знадобилось проводити саме у такому форматі та чому зрештою стільки коштів скерують не на святкування, а інфраструктурні об’єкти. На момент публікації вони так і не відповіли. 

У Міністерстві інфраструктури LIGA.net на запит відповіли, що поки вивчають нюанси документу, тож коментувати не готові.

 

Київська об'їзна дорога – від 85 млрд грн 

Та якщо від закупівель до Дня Незалежності громадяни зможуть побачити на Prozorro принаймні слід, то інформація про те, як розподілятиметься сума на будівництво дороги довкола Києва (КОД) – а це щонайменше 85 млрд грн – до системи публічних закупівель не потрапить взагалі. 

Таке стало можливим завдяки одній правці до того ж №5309 від депутата Слуги народу Арсенія Пушкаренка. Так, у законі "з голосу" вже під час розгляду в Раді з’явився рядок про виключення з-під дії закону "робіт з будівництва (зокрема супровідні цим роботам послуги) Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва (Київська область)".

В Укравтодорі та Мінінфраструктури таке рішення нардепів привітали та назвали його переходом до нового для України міжнародного формату контрактів EPC+F. Воно дозволить залучити до будівництва Київської обхідної дороги визнаних та досвідчених підрядників, яким довіряють міжнародні фінансові інституції, Prozorro ж таких інструментів не надає, пояснюють відомства. 

Натомість у Нацагентстві із запобігання корупції у цьому рішенні нардепів побачили значні небезпеки.

"Десятки мільярдів гривень будуть витрачені на масштабний проєкт для будівництва Великої кільцевої дороги в обхід прозорих тендерних процедур, які покликані мінімізувати корупцію та забезпечити добросовісну конкуренцію", – відреагували в НАЗК після ухвалення закону із правкою Пушкаренка.

"Понад 10% усього бюджету публічних закупівель країни вперше в історії взагалі буде виведено за межі будь-якого законодавчого регулювання. Це навіть гірше, ніж було під Євро-2012 за часів Януковича", – пояснював LIGA.net небезпеки після ухвалення закону депутат Київради (Голос) та один з ідеологів системи публічних закупівель Prozorro Максим Нефьодов.

Читайте детальніше: Строить киевскую окружную за $3 млрд будут без Prozorro. Это "хуже, чем при Януковиче"?

Вагони для Укрзалізниці

Є й інші винятки, які не стосуються ухваленого закону. 

Минулого березня президент Зеленський змусив профільного міністра Владислава Криклія пообіцяти державне замовлення на закупівлю 90 нових вагонів та трьох дизель-поїздів Крюківському вагонобудівному заводу (КВБЗ). У 2021 році вперше в історії гроші на це заклали до держбюджету. А в лютому УЗ оголосила тендер на Prozorro сумою 3,044 млрд грн на 100 вагонів купе, намагаючись піти шляхом класичного аукціону. 

Окрім КВБЗ на нього заявилась київська компанія "Термінал-Захід", яка подала скаргу до АМКУ через "штучні фільтри, прописані навмисне під вагони від "крюківців". 

Читайте детальніше: Зе тендер. На $100 млн от УЗ претендуют КВСЗ и польская PESA. Но поляки об этом не знают

Антимонопольний комітет скаргу відхилив, однак провести тендер УЗ так і не змогла: через брак учасників його довелось скасувати. Згідно закону "Про державні закупівлі", УЗ повинна двічі скасувати тендер, щоб закупити вагони безпосередньо у виробника.

Однак міністр інфраструктури Олександр Кубраков порадив УЗ не гаяти час на тендери та якнайшвидше проводити з КВБЗ переговорну процедуру й підписувати контракт, щоб встигнути використати бюджетні гроші до кінця року. Втім, КВБЗ – дійсно єдине українське підприємство здатне виготовити таке замовлення. 

Зрештою 25 червня Укрзалізниця та Крюківський вагонобудівний завод підписали пряму угоду на постачання 100 пасажирських вагонів. Перша партія з не менш як 20 вагонів, буде поставлена залізничникам уже до кінця 2021 року, зазначив в.о. голови УЗ Іван Юрик. 

Ціну за вагон у базовій комплектації проіндексують на 6% до ціни попереднього тендерного постачання 2018 року (приблизно по 29,7 млн за вагон). 

 

Потенційні кандидати на виключення: антарктичні та місцеві закупівлі 

Також у травні 2021 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує вивести з-під дії закону "Про публічні закупівлі" закупівлі деяких товарів, робіт і послуг для наукових установ та закладів вищої освіти, зокрема це стосується підготовки антарктичних експедицій. 

Подібний крок відкриє дуже великі корупційні ризики, вважають у ГО "Трансперенсі Інтернешнл Україна". У 2016 році, за даними аналітиків TI, центр двічі скасовував закупівлю послуги з підготовки експедиції, щоб укласти угоду на майже 40 млн грн з обраним підрядником. 

Також у березні цього року депутатська група "Довіра" запропонувала законопроєктом №5289 спростити проведення закупівель сільськими, селищними радами та міськими територіальними громадами.

Одна з правок документу дозволяє сільським і селищним радам та міським територіальним громадам на власний розсуд або проводити спрощені, або укладати прямі угоди для закупівель:

  • харчових продуктів, паливно-мастильних матеріалів, природного газу та електричної енергії, малоцінних або швидкозношуваних товарів для закладів охорони здоров’я або закладів освіти комунальної форми власності;

  • послуг з підвезення здобувачів освіти до закладу освіти та у зворотному напрямку;

  • проєктно-кошторисної документації. 

У ТІ переконують, що законопроєкт №5289 фактично нівелює саму ідею спрощених закупівель і закреслює усі антикорупційні зміни, які вони привнесли у сферу.

 

У чому ризик?

Окрім потенційних фінансових втрат для українців та ризиків для бізнесу через відмови АМКУ, проведення процедури закупівель у непублічний спосіб несе додаткову небезпеку.

"Це створення небезпечний прецедент. Якщо ми з якихось причин вважаємо, що конкуренція для нас не є обов'язковою, це стимулюватиме все більшу кількість недоброчесних замовників виводити закупівлі з системи", – каже Задворний з Prozorro.

Наслідком цього стане втрата довіри до держави, переконаний Задворний, адже коли хтось щось приховує – це буде завжди викликати запитання. 

Також велика проблема: як контролювати такі закупівлі. "Контроль за КОД взагалі виглядає примарним", – каже він. Для контролю закупівель за переговорною процедурою більше можливостей, але вони далекі від прозорості: Держаудитслужба може проконтролювати укладання контракту, втім не зможе виявити, якщо щось не так у проведенні закупівель.

"Інструментів контролю за цими грошима майже ніяких. Можливо таке, що ми навіть не побачимо кошториси робіт ", – переконана Загребельська з Ліги антитрасту. Ще один орган – Рахункова палата – може перевірити ефективність їхнього витрачання, але її звіти виходять лише раз на рік, план перевірок затверджують на рік наперед, та й персоналу дуже мало, пояснює вона.

Уляна Букатюк
Уляна Букатюк
корреспондент LIGA.net, раздел Бизнес
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Вакансии
Больше вакансий
IT Project Manager
Киев Semantrum
Разместить вакансию

Комментарии

Последние новости