(Не) по плану. Как в новой Раде собираются исцелять экономику?

У неділю, 21 липня, українці вже вчергове обиратимуть новий склад Верховної Ради - вищого законодавчого органу в країні, що подекуди більше асоціюється не зі своєю рутинною діяльністю, а з бійками та скандалами.

Щоб допомогти виборцям прийняти поінформоване рішення на парламентських виборах, громадська організація Центр UA проаналізувала передвиборчі програми 12-ти найпопулярніших за версіями різних соціологічних опитувань партій, які стосуються питань економічної діяльності. Повноваження парламенту в цій сфері є достатньо суттєвими: законодавче регулювання, затвердження голови Національного банку та програма діяльності Кабміну.

LIGA.net на правах інформаційного партнерства публікує другий матеріал дослідження, фокус якого - проаналізувати, як політичні партії збираються покращувати умови ведення бізнесу в Україні, та які проблеми підприємців обіцяють вирішити політики.

Перший матеріал дослідження передвиборчих програм партій про те, які проблеми українського бізнесу бачать політики і як планують їх вирішувати, читайте за посилянням. 

Загальні ідеї

Економічні плани українських політичних сил важко назвати комплексними. Переважно їх можна розглядати, як перелік популярних ідей чи названих пріоритетних напрямків. Хоча окремі партії беруть до уваги потребу створення довгострокових планів економічних заходів. Слуга народу у своїй програмі постулює потребу проведення національного економічного аудиту та створення Національної економічної стратегії, а Голос - "планувати бюджет змін на перспективу". Потребу середньострокового економічного планування постулює також Українська стратегія.

Сила і честь та Українська  стратегія привертають увагу до потреби зменшення зовнішнього боргу України. Схожим чином, Сила і честь постулює ідею зменшення рівня бюджетного дефіциту. Українська стратегія обіцяє стабільність національної валюти шляхом її підтримування співпрацею з міжнародними кредиторами.

Радикальна партія обіцяє встановлення контролю за цінами на продукти та ліки. Подібні елементи командно-адміністративної економіки вкупі із гаслами захисту внутрішнього виробника не заважають цій партії ставити перед собою дуже амбітні цілі: залучення $100 млрд інвестицій, створення 1 млн робочих місць, забезпечення річного економічного зростання на рівні 8-10%.

Інші партії не роблять подібних загальних прогнозів щодо цілющого впливу на економіку від власного перебування в парламенті.

Промислова та інноваційна політика

Проблематика промислового комплексу відіграє помітну роль у передвиборчих програмах партій. Декілька політичних сил надають у своїх програмах перелік галузей промисловості, розвиток яких потрібно пріоритетно стимулювати.

Для Європейської солідарності такими пріоритетами є агросектор, ІТ, енергетика, машинобудування, наукоємні галузі промисловості.

Для Опозиційного блоку – машинобудування, авіа та ракетобудування, кораблебудування, IT, агропромисловий комплекс.

Для Свободи – військово-промисловий комплекс, ІТ, авіа-, судно-, верстато- та машинобудування, космічна та харчопереробна галузі.

Для Української стратегії –  машинобудування, металургія, хімічна та легка промисловість, фармацевтика, видобувна галузь. 

Для Самопомочі – інформаційні технології, креативні індустрії, агро- та військовопромислові комплекси, машинобудування.

Для Сили і честі – інформаційні технології, креативні індустрії та інформаційні технології.

Сила і честь і Слуга народу теж наголошують на потребі створення стратегій інноваційного розвитку окремих галузей. Щоправда, в тексті своєї програми не надають їх переліку.

Аграрна політика

На відміну від промислової політики, в аграрній галузі економіки наріжним є не питання пріоритетності окремих підгалузей, а дискусія щодо запуску ринку сільськогосподарських земель.

Принципово проти цієї ідеї виступають Свобода і Радикальна партія. Остання навіть пропонує закріпити "фермерський устрій України" в Конституції. Імовірно, ідеться про закріплення фермерської дрібновласницької моделі ринку землі у Головному Законі країни.

Батьківщина вважає за доцільне продовжити мораторій на продаж земель, однак паралельно, в поза ринковий спосіб, намагається запропонувати вирішення проблем, спричинених відсутністю ринку землі. Зокрема, ця політична сила пропонує такі заходи, як викуп державою за ринковою вартістю паїв у людей, що захочуть їх продати, а також створення для фермерів та малих і середніх сільськогосподарських виробників можливість викуповувати свої земельні ділянки без аукціонів за рахунок пільгових кредитів.

Громадянська позиція підтримує ідею запуску ринку землі, однак тільки за сприятливих економічних умов та після повного завершення формування земельного кадастру.

Опозиційна платформа відстоює переконання, що питання запуску сільськогосподарського ринку землі слід винести на референдум.

Сила і честь підтримує перехід до ринку землі, а Українська стратегія узагальнено обіцяє надати землю у власність фермерам, які нею постійно користувались.

Банківська діяльність

Економічні ідеї партій не обмежуються лише реальним сектором економіки, адже проблематика фінансової сфери теж перебуває у фокусі уваги ряду політичних сил. Ключову роль тут грають обіцянки, пов’язані з банківською діяльністю.

Батьківщина, Сила і честь та Радикальна партія виступають за створення державних програм кредитування бізнесу. Батьківщина, серед іншого, закликає відновити "справедливість для тих людей, які втратили свої вклади та власність під час стрімкого падіння курсу гривні". Також ця партія обіцяє змінити неефективну, на дії думку, політику Національного банку України у сфері монетарного, валютного і банківського регулювання, хоча парламент не має для цього повноважень. Опозиційний блок, у свою чергу, гарантує захист депозитів громадян у банках.

Висновки

Аналізуючи програми політичних партій, часом буває важко одразу запам’ятати принципові відмінності між їхніми пропозиціями. Безперечно, Україна не США, де двопартійна система з обома ідеологічними партіями. Там виборці та бізнес дуже точно знають, які позиції відстоюють партійці.

Тексти програм українських партій часто скидаються за набір гасел, сформованих на основі циркулюючих в публічному просторі популярних ідей щодо тих чи інших питань.

З одного боку, в умовах відсутності принципових розрізнень, партіям буде достатньо легко формувати економічну частину коаліційної угоди для майбутньої більшості в парламенті. Але разом з цим виникає питання, наскільки реалізація таких узагальнених візій буде здатна прискорити економічне зростання держави.

Відповідь на нього українські виборці, на відміну від обіцянок партій, зможуть дізнатись лише після виборів.

Автор - Ігор Мошенець, аналітик ГО Центр UA

Ця стаття стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з Міжнародного Розвитку (USAID). ГО "Центр UA" була відповідальна за зміст цього матеріалу, але він не обов'язково відображає погляди USAID або уряду США