Все ниже и ниже! Объясняем, почему Украина опускается в рейтинге конкурентноспособности

Україна не здійснила прориву в Глобальному рейтингу конкурентоспроможності, який щороку оприлюднює Всесвітній економічний форум. 85-те місце зі 141 учасника, 57 балів зі 100 можливих у 2019 році - Україна міцно застрягла в межах дев’ятої десятки  рейтингу.

Незважаючи на те, що в цілому ситуація в Україні покращилась, на фоні інших країн позитивних змін виявилось недостатньо, щоб покращити загальне місце в рейтингу. Навіть більше – воно погіршилось на дві сходинки. Рівень конкурентоспроможності України стримують макроекономічна ситуація, стан фінансової системи та якість інституцій.

Переможці і лузери

Очолив рейтинг Сінгапур, за ним слідує минулорічний лідер - Сполучені Штати Америки та Гонконг. Найнижчий рівень конкурентоспроможності незмінно у Ємена та Чаду.

Географічний сусід України, Молдова, ділить з нею ту ж саму позицію в рейтингу. Для Молдови це невеличке досягнення – минулого року вона знаходилась на дві позиції нижче. Найближчими нашими сусідами в рейтингу є Шрі-Ланка (84 місце) та Туніс (87 місце).

Географічні сусіди України традиційно обігнали її: Росія зайняла 43-тє місце, Польща – 37-ме, Словаччина – 42-е, Угорщина – 47-ме,  Румунія – 51-ше. Як і у випадку з Україною, їхні позиції за рік майже не змінились. Білорусь традиційно не рейтингувалась. 

Що гальмує Україну?

Як і минулого року, Україна набрала 57 балів зі 100 можливих. Проте, на відміну від 2018 року, позиція Україна погіршилась на дві сходинки. Результат може здатись дещо дивним, адже розробники рейтингу зафіксували зменшення кількості балів тільки в двох компонентах – "Здоров’я" (погіршилась оцінка продовжуваності життя) та "Фінансова система". В решті ж 10-ти компонентах спостерігався або ріст кількості балів, або їх кількість залишилась незмінною. Втім, ці зміни було надто незначними, щоб позитивно вплинути на позиції України як в рейтингу за компонентами, так і загальному рейтингу. Також слід враховувати, що інші країни не стоять на місці, тому зростання балів не гарантує підвищення в рейтингу з-поміж інших країн.   

Інституції покращились, проте якість залишається низькою

ВЕФ традиційно низько оцінив якість української інституційної системи, хоч в даному компоненті і спостерігалась позитивна динаміка (+6 сходинок в рейтингу). Найгірші справи - з захистом прав власності. Україна вже котрий рік пасе задніх за цим індикатором. Крім того, респонденти відзначили незначне погіршення стану справ у порівнянні з 2018 роком. У зв’язку з конфліктом на Сході, стабільно низькі позиції України залишаються за індикатором "рівень тероризму". В той же час респонденти відзначили підвищення рівня судової незалежності, зниження тягаря урядового регулювання, незначне зниження корупції.

Макроекономічна стабільність

Хоча  оцінка рівня інфляції трохи покращилась, а боргова динаміка залишились незмінною, позиція України за цими індикаторами, як і минулого року, залишається низькою.

Стан фінансової системи став найслабшим компонентом конкурентоспроможності України. Негативна динаміка спостерігалась як за кількістю отриманих балів, так і за місцем в рейтингу. Вкрай низькі бали Україна отримала за ряд індикаторів, які характеризують банківську систему. Зате респонденти відзначили покращення рівня фінансування МСБ та наявність венчурного капіталу.

Ринок товарів 

За цим компонентом Україна здійснила найбільший ривок – позиція в рейтингу піднялась на 16 сходинок. Респонденти, зокрема, відзначили зниження негативного впливу субсидій та податків на конкуренцію, покращення конкуренції у сфері послуг, зниження нетарифних бар’єрів. Серед негативних змін – ускладнення тарифного режиму.

Ринок праці

Респонденти в цілому позитивно оцінили зміни, які відбулись на ринку праці. Зокрема, на їх думку, в Україні суттєво зросла гнучкість у встановленні заробітних плат, зріс рівень професійності менеджменту, співвідношення  оплати та продуктивності. В той же час рівень оподаткування праці у порівнянні з минулим роком погіршився і тягне Україну донизу.

Як рахують і що змінилось в методології?

З року в рік методологія рейтингування дещо змінюється, адаптуючись до нових економічних реалій. Найбільш значними зміни були минулого року - до назви рейтингу додались цифра "4.0",  що відобразило намір творців рейтингу максимально відслідкувати  динаміку світової економіки в умовах Четвертої індустріальної революції.

Як і в попередні роки, кількість компонентів залишилась незмінною (12), однак самі компоненти були реорганізовані та отримали нові назви. У фокусі - нові фактори конкурентоспроможності, пов’язані із швидким поширенням цифрових технологій, які раніше  не були в пріоритеті політичних рішень урядів . Мова йде про генерування ідей, підприємницьку культуру, інновації, відкритість та адаптивність.

Цьогорічний рейтинг - не виняток в плані адаптації методології , проте зміни не були такими значними як минулого року, тому розробники рейтингу заявили про можливість співставлення  результатів з минулорічними. У 2019 році  методологія рейтингування  охопила  141 країну, конкурентоспроможність яких оцінюється за 103-ма індикаторами, які згруповані в 12 основних компонентів – драйверів продуктивності, що формують конкурентоспроможність країни.  Самі ж індикатори розраховувалась на основі загальнодоступних статистичних даних та опитувань бізнесу, які провели понад 150 регіональних партнерів ВЕФ.

Слід зазначити, що рейтинг має певну інертність у зв’язку з специфікою розрахунку окремих статистичних показників. Будемо сподіватись, що наміри нової влади щодо реформування економіки будуть хоча б частково реалізовані і  в наступному році рівень конкурентоспроможності  України покращиться.  При цьому вартує врахувати досвід попередників -   наміри, закладені в «Стратегії -2020» так і залишились на папері, адже планувалось,  що Україна цього року ввійде до 40-ка кращих країн за рівнем конкурентоспроможності.