Спор на 42 млн украинцев: как делать перепись населения. Разбор
Скільки нас? Та як часто нас слід рахувати?
За даними останнього перепису 2001 року - в Україні живуть 48,5 млн людей.
Фонд народонаселення ООН рекомендує проводити переписи принаймні кожні десять років. Оскіьки інформація, зібрана під час перепису - кількість населення, його географічний розподіл, статево-вікова структура, умови життя та інші характеристики, є "критично важливою для якісного врядування, формування політик, планування розвитку, скорочення ризиків, відповідей на кризи, програм соціальної допомоги та аналізу ринків для бізнесу".
Яку інформацію збирають під час перепису?
Для кожної людини збирається інформація про:
- вік, стать, освіту, місце фактичного проживання, членів її родини;
- джерела існування людини, скільки робіт вона має, чи має проблеми з пошуком роботи, які саме;
- чи постійно людина живе у своєму населеному пункті, чи жила за кордоном, чи планує переїхати в інше місце або за кордон, через які причини людина переїжджає (показники міграції);
- в яких умовах живе людина: чи є в будинку холодна та гаряча вода, туалет, електропостачання, газ, опалення, коли був побудований будинок тощо.
Збирають також деталі приватного життя?
Так, наприклад, інформацію про вашу родину. Ми можемо довідатися, у скількох домогосподарствах батьки живуть разом із дорослими дітьми, скільки у нас точно багатодітних сімей, яку освіту має та чим займається кожен член домогосподарства та ін.
А як саме опитують? Прийдуть додому?
Традиційний спосіб проведення перепису - це поквартирний обхід домогосподарств переписувачами з паперовими анкетами чи планшетами. Водночас людям дається можливість самостійно надати інформацію про себе телефоном чи через інтернет.
Важливо забезпечити конфіденційність даних. Інформація про кожну людину використовуються в розрахунках загальних показників для кожного населеного пункту, але ніколи не надається окремо. Ніхто без дозволу людини не може отримувати інформацію, яку вона надала під час перепису.
А чи може бути, що мене не порахують? Або порахують двічі?
Так, деякі люди можуть уникнути обрахунку, а деякі можуть бути пораховані двічі. Тому зазвичай проводиться пост-опитування, яке дозволяє оцінити масштаб проблеми та скоригувати дані перепису.
Приблизно половина країн Європи проводять перепис електронним способом - "зводячи" дані різних реєстрів. Однак для цього реєстри мають бути відповідної якості - так, щоб усі люди були пораховані, і при тому лише один раз. До того ж, під час проведення перепису за реєстрами неможливо отримати деяку інформацію (наприклад, про національність чи мову спілкування). Тому дані таких переписів доповнюються даними вибіркових опитувань.
З обговорення, проведеного нещодавно VoxUkraine, зрозуміло, що наразі Україна не має реєстрів достатньої якості. Однак, проведення "традиційного" перепису у 2020 або 2021 році уможливить перехід на перепис за реєстрами у майбутньому. Зокрема тому, що завдяки "традиційному" перепису буде оновлено реєстр адрес.
Навіщо взагалі потрібен перепис населення?
По-перше, перепис - це основа представницької демократії. Наприклад, У США необхідність проводити перепис записана в Конституції, а низка федеральних агенцій зобов'язані використовувати дані перепису в своїй діяльності.
За даними перепису визначають межі виборчих округів - для того, щоб кожен депутат представляв приблизно однакову кількість населення. Для України це питання є актуальним, оскільки наступні вибори, скоріше за все, пройдуть за чинною виборчою системою.
По-друге, перепис - це основа для розподілу бюджетних коштів. В Україні багато громад, у яких кількість населення розрахована органами місцевої влади, вона значно (подекуди вдвічі) перевищує кількість, оцінену Держстатом.
Оцінки Держстату базуються на даних перепису 2001 року, скоригованих на кількість народжених та померлих та зареєстровану міграцію. Тому зрозуміло, що такі дані є неточними.
З іншого боку, місцева влада має стимул завищувати кількість населення, щоб отримати більший обсяг субвенцій на відповідну громаду. Перепис населення міг би зняти питання про те, хто правий - Держстат чи місцева влада.
А що мені з цього перепису?
Перепис необхідний для ефективного захисту прав людини. Ми можемо "побачити" групи людей, які є "невидимими" для опитувань. Це, наприклад, невеликі етнічні групи, маргіналізовані та найбідніші групи, люди, які з релігійних чи інших причин уникають реєстрації в державних органах. Під час перепису ми можемо визначити не лише кількість, але й умови життя таких груп людей, а отже - розробити політики щодо них.
Перепис дозволить нарешті отримати точні дані про внутрішньо переміщених осіб. На основі цих даних можна буде приймати рішення, наприклад, про додаткову соціальну інфраструктуру в тих місцях, де проживає багато ВПО.
А чи є якась користь для бізнесу?
Так, дані перепису необхідні бізнесу для стратегічного планування. Перш за все для визначення регіонів, у яких доцільно розгортати виробничі потужності. Демографічний прогноз допоможе визначити тенденції на ринку робочої сили та оцінити відповідні ризики.
"Соціальний портрет" мешканців окремих населених пунктів потрібний для маркетингу та просування товарів чи послуг. Перелік "корисностей" цих даних для бізнесу можна продовжувати.
Автори - Ілона Сологуб, Тетяна Тищук, VOX Ukraine
