1. Збитковість
За даними Міжнародних стандартів фінансової звітності за дев’ять місяців 2020 року збитки компанії склали $2,7 млрд. Такому результату сприяло скорочення видобутку та експорту природного газу.
У 2020 році обсяги видобутку газу впали на 9% (452,7 млрд куб.м), а експорту на 10% (179,3 млрд куб.м).
Закупівлю російського газу суттєво зменшили, як внутрішні споживачі так і зовнішній ринок – Німеччина, Італія і Туреччина. Втрати ринку трубопровідного газу не перекривають і поставки через LNG-термінали, які зросли у 2020 році лише на 2%.
2. Стратегічна втрата ринків збуту
Один з таких прикладів – Туреччина. Поставки російського газу для турецьких споживачів, у 2020 році суттєво зменшились і складали приблизно 8 млрд куб.м, або 27% від контрактних обсягів, що більше ніж у три рази менше за показники 2014 року.
Даний тренд відобразиться на майбутніх договорах. Наприклад, у 2021 році завершується контракт між Газпром та Botas (8 млрд куб.м/рік), а у 2025 році – договір на транспортування палива через "Блакитний потік" (газопровід між Росією і Туреччиною, прокладений по дну Чорного моря. – Ред.) (16 млрд куб.м/рік).
3. Сумнівні інфраструктурні проекти
За останні 10 років, Газпром витратив близько $200 млрд на нові газогони, але їх завантаженість в середньому складає близько 40%.
Яскравий приклад – "Сила Сибіру" (газогін для транспортування природного газу з Республіки Саха в Приморський край і далекосхідні країни. – Ред.), через який у 2020 році протранспортували для китайських споживачів лише 4,1 млрд куб.м газу, що складає 11% від потужності трубопроводу.
Відтак, усі проекти типу "будівництво століття" є абсолютно збитковими з економічної точки зору, адже споруджувались з геополітичних мотивів.
Причому, така містерія матиме продовження і у 2021 році – проводиться розробка нового газопроводу від Ямалу до Монголії та Китаю, а також розширюються потужності системи "Сахалін-Хабаровськ-Владивосток".
4. Неготовність до цивілізованого діалогу
Поразка Газпрому під час арбітражного спору з польським PGNIG у 2020 році, а також штрафи окремих країн ЄС вчергове продемонстрували неготовність російського газового монополіста до цивілізованого діалогу та суттєво зменшують його шанси нав’язувати свої правила гри на європейському ринку. Адже Стокгольмський суд своїм рішенням зобов’язав змінити цінову формулу та виплатити Польщі компенсацію в розмірі $1,5 млрд.
Окрім цього, майже $0,1 млрд штрафів на Газпром наклав і Антимонопольний комітет Польщі.
5. Відсутність змін в організаційній структурі
Газпрому за 20 років так і не вдалося провести корпоративну реформу і розділити компанію на три: видобувну, транспортуючу і регіональну.
Вочевидь, це також позначиться на перспективі трудового контракту з чинним головою компанії Олексієм Міллером, який завершується у 2021 році.
Все вказує на те, що російський газовий монополіст вчергове перехитрив сам себе, як у тому анекдоті про сумоїстів.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Комментарии