Аппетит налоговиков растет, или В лабиринтах законопроекта 1210

Оцінка законопроекту №1210 від 30 серпня 2019 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".  

Дивлячись на документ на майже півтисячі сторінок з такою назвою спочатку виникає почуття, що з чинним податковим законодавством щось кардинально не так. Але, коли вивчаєш текст проекту, розумієш що, скоріш за все, так й залишиться. Тобто неузгодженостей буде ще більше, а ступінь непередбачуваності законодавства для інвесторів та платників податків зростатиме.

Якщо згрупувати масив зауважень до норм законопроекту, отримуємо три магістральні напрями. 

1. Зростання адміністративного тиску та каральності системи адміністрування:

- виключається персональна відповідальність інспекторів за необґрунтовані донарахування в актах перевірок, що значно стримувало апетити податківців до "сумнівних" донарахувань та штрафів;

- спроба призначення позапланових перевірок не за фактами порушень, а при підозрі посадової особи контролюючого органу, що призведе до посилення дискреційних повноважень податкової служби (пп. 78.1.1); 

- запроваджується механізм коригування фінансового результату на основі іншого, поширеного тлумачення концепції "розумної економічної причини (ділової мети)". Нова податкова різниця (пп. 140.5.17) створить масові суперечки з контролюючими органами щодо питання правомірності витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають так званої "ділової мети";

- нівелюється інститут індивідуальної податкової консультації – скасовується норма, коли платник податків не може бути притягнутий до відповідальності (штрафні санкції та/або пеня), якщо він діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації (скасування пп. 53.1);

- досить незрозумілим виглядає бажання збільшити вдвічі терміни документальних (планових та позапланових) та фактичних перевірок, що вкрай обтяжливо для малого та середнього бізнесу.

- впровадження штрафних санкцій (3 400 грн) за не реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування де відсутній обов’язок сплати ПДВ - у разі звільнення від оподаткування або застосовується нульова ставка (пп. 198.5);

- підвищена відповідальність за прострочення сплати грошового зобов'язання великого розміру (понад 4,17 млн грн) у розмірі 50% (пп. 123.2), що порушує принцип рівності платників перед законом. 

2. Зростання податкового навантаження

- розмір рентної плати за мінеральні копалини, за попередніми розрахунками, підвищується у три-чотири рази. Зміною терміна "первинна переробка" (пп. 14.1.150) створюється система, коли податкове навантаження зростає не у залежності від обсягів видобування корисних копалин, а пропорційно ступеню подальшої обробки сировини (аналогія: замість нафти почати стягувати ренту з палива, або замість щебеню обкладали податком автомобільні дороги); 

- спроба повернутись до стягування ПДВ з експортних операції, якщо ціна є нижчою за ціну придбання (пп. 198.8). Три роки тому ці спроби (без внесення змін до Податкового Кодексу України) завершились вироками судів на користь платників податків, але наразі змінюють законодавство та почнуть оподатковувати експорт;

- відтермінування (на період сплати заборгованості) врахування курсових різниць платника податку у податковому обліку з податку на прибуток призведе до ситуації, коли наслідки обвалу вартості національної валюти у минулі роки (провальна політика у 2014-2015 роках щодо стабільності гривні) не впливатиме на фінансовий результат (оподаткування збитків суб’єктів господарювання що виникли внаслідок курсових різниць).

3. Зростання витрат часу й коштів платників податків на дотримання нових процедур адміністрування

- зміни до процедур контролю трансфертного ціноутворення, а саме: щодо переліку витрат пов’язаних з обслуговуванням материнської компанії міжнародної групи компаній (пп. 39.3.2.10); щодо визначення вартості нематеріальних активів (пп. 39.3.10); збільшення обсягів та вимог до документації з трансфертного ціноутворення (пп. 39.4.6); щодо офіційної публікації котирувальних цін для цілей контролю принципу "витягнутої руки" на сировинні товари - це експеримент вже проводився кілька років тому, від нього відмовились як невдалого;

- запровадження кроків з:

(а) поширення правила "тонкої капіталізації" (нова редакція пп. 140.2) на всі кредити, позики та інші боргові зобов'язання (наразі правило діє лише щодо операцій з пов'язаними особами - нерезидентами);

(б) запровадження правила щодо оподаткування так званих "конструктивних дивідендів" (п. 14.1.49);

(в) розширення поняття "дохід з джерелом їх походження з України" (підпункти з) та и) пп. 14.1.54);

(г) впровадження з 01 січня 2020 року правила контрольованої іноземної компанії (стаття 39-2), строки виглядають надто нереальними (як вказує міжнародна практика, КІК потребує мінімум два-три роки для адаптації);

- досить дискусійними виглядають норми щодо статусу, оподаткування та перевірок постійних представництв (пп. 14.1.193, 64.5, 78.1.14, 94.2.9 та 141.4.7 ПКУ), фактично створюються передумови "полювання" на незареєстровані ПП, що може негативно вплинути на інвестиційний клімат в Україні.   

Загалом переважна кількість новацій законопроекту 1210:

- є надто фіскалізованими та такими, що значно збільшують обсяг процедури адміністрування та ускладнюють їх;

- призведе до зростання адміністративного та податкового навантаження на платників податків, зокрема у секторі протидій переміщенню прибутків у низькоподаткові юрисдикції, де заходи, певною мірою, запроваджено у значно більший обсяг міжнародних зобов'язань України в рамках BEPS Minimum standards;

- закладають у діяльність новоствореної Податкової служби України більш агресивну, навіть "каральну" модель взаємодії з платниками податків (що дисонує з політикою побудови служби сервісу), знищує запобіжники від "податкового свавілля" та корупційних проявів.

З урахуванням такого спектру негативу та прогалин, зрозуміло, що законопроект №1210 потрібно або зупиняти з метою тривалого, щільного доопрацювання, або взагалі відкликати.

Как оценивают налоговые инициативы новой власти другие колумнисты LIGA.net? Читайте в материалах:

Скорость VS качество: о чем говорят налоговые инициативы власти

Время платит налоги: законопроект 1210 и не только

"Либеральные реформы" новой власти: главные "ляпы" закона 1210

Предприниматели против кассовых аппаратов. Почему?

"Налоговый пакет" от Гетманцева. Что с ним не так?