30.10.2019, 16:06

Безбарьерная концессия в Украине

Безбарьерная концессия в Украине

народный депутат Украины, заместитель Министра экономики (2015-2016 гг.)

Рада приняла закон "О концессии". Что это за инструмент и как его можно использовать в Украине (укр.)

Парламентарі сказали "так"

За закон "Про концесію" проголосувало 257 народних депутатів. Відтак, українська економіка має додатковий інструмент приватно-державного партнерства для розвитку, особливо в тих галузях, де є природні монополії і відсутні державні кошти або технології для модернізації та розвитку. При цьому держава залишається власником таких об'єктів.  

Новий закон чітко визначає регулювання концесії та інших форм державно-приватного партнерства, єдину процедуру ініціювання та ухвалення рішення щодо концесії, впроваджує прозору процедуру вибору інвестора на конкурсних умовах. Також дає додаткові гарантії для концесіонерів і кредиторів та спрощує процедури виділення земельних ділянок для проєктів у формі концесії, визначає особливості концесії з будівництва та експлуатації автомобільних доріг.

Що таке концесія

Концесія – це не оренда і не приватизація, це форма державно-приватного партнерства, яка передбачає надання об'єктів державної\комунальної власності у тимчасове користування приватним інвесторам (концесіонерам) за договором, на платній основі. При цьому концесіонер не тільки користується існуючим об’єктом, але й має право реконструювати чи добудовувати нові об’єкти протягом дії концесії. Після закінчення дії концесійного договору інвестор зобов’язаний повернути об’єкт з поліпшеннями назад до державної\комунальної власності. Об'єкти передаються в концесію виключно через прозорий та публічний конкурс, виграє той, хто запропонує найкращі умови. Умови концесії розробляються власником об’єкту концесії, середній строк концесійного договору складає 25-30 років. 

Міжнародний досвід

Концесійне законодавство діє в понад 120 країнах світу, зокрема, Європі, Америці, Азії, Африці. Лише у портовій галузі – понад 80% проектів впроваджуються через державно-приватне партнерство, а в транспорті, за підрахунками Світового банку, до 70% таких контрактів. У ЄС за кількістю угод концесії найактивнішими є Британія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Португалія, Іспанія та Італія. 

Яскравим прикладом успішної концесії став турецький авіахаб, Міжнародний аеропорт ім. Ататюрка. 2015 року приватна компанія взяла аеропорт в експлуатацію на 15 років, вклала в нього $2,5 млрд. Нині стамбульський аеропорт – лідер за кількістю пасажирів у Європі. 

Більш ближчий та нагальний для України приклад – проєкт Системи поводження з відходами міста Познань\Польща в партнерстві з ЄС, який включав проєктування, будівництво та запуск сміттєспалювального заводу загальною вартістю понад $800 млн.   

І таких вдалих проєктів у світі чимало: від відомого «Євротунелю» під Ла-Маншем вартістю $15 млрд до дрібніших об’єктів в кілька тисяч доларів.

Концесія використовуються як для великих інфраструктурних проектів (дороги, порти, залізниця, енергетика, проекти управління відходами) на національному рівні, так і для невеликих об’єктів місцевих громад таких як лікарні, спортивні комплекси, туристичні об’єкти.  

Особливо концесія цікава для місцевих громад, які після бюджетної децентралізації отримали кошти для розвитку своїх громад в т.ч. інвестиційних проектів.

В перспективі більш тісної співпраці з Євросоюзом та його фондами концесія  також може бути гарним інструментом реалізації таких спільних проектів.

Який стан справ з державним-приватним партнерством та концесією в Україні

За даними Міністерства економіки України на 01.07.2019 в Україні укладено 186 договорів  ДПП, з яких реалізується всього 52 договори: 35 – договорів концесії, 15 – договорів про спільну діяльність, 2 – інші види договорів. Дані щодо загальної вартості таких проектів відсутні, на жаль.

Міністерство інфраструктури готує перелік інфраструктурних проєктів під концесію, а це морські порти, залізничні станції та дороги, які ще до кінця року хоче передати перший концесіонеру.

Якщо взяти найбільш свіжі приклали концесійний проектів в Україні, то це порти «Оkmвія» та «Херсон». Підготовка умов та конкурсу по цих двох об’єктах тривала 2 останні роки під керівництвом Міністерства інфраструктури та за участі міжнародних організацій ЄБРР, МФК, Проєктного офісу «SPILNO», ДП «АМПУ» та консорціуму міжнародних консультантів. 

Ними вже зацікавилися понад 40 компаній, серед яких іноземні з 11 країн світу, зокрема, Німеччини, Бельгії, Нідерландів, Сінгапуру, Британії, США, Данії, Туреччини, Грузії, Катару. Свій інтерес іноземці висловили в Одесі на початку 01.10.2019 під час презентації Міністерством інфраструктури України проєктів концесії. За підсумками конкурсу, концесія «Ольвії» надається на 35 років. Держава очікує отримати 17,3 мільярда гривень інвестицій в розвиток порту. А за весь період дії договору - збільшить надходження до б’юджетів різних рівнів до 58 млрд грн. У випадку порту «Херсон» - концесія на 30 років. Від неї очікують інвестиції розміром 1,37 млрд грн, а до державних скарбниць - до 14,3 млрд грн. 

Не дивлячись на розробку нових концесійних проєктів, Україна, на жаль, дуже відстає від показників сусідніх країн.

Тому є декілька причин. Перш за все – відсутність довгий час чіткої законодавчої рамки та правил гри для концесії. Інвестори не вкладають гроші в концесійні проекти, якщо не розуміють правила гри на наступні хоч б 10 років.

По-друге – відсутність знань та досвіду в розробці та проведення конкурсів концесійних проєктів. Умови та концесійні договори вважаються одними з найскладніших, оскільки власнику об’єкту концесії, який шукає інвестора, потрібно на 30 років вперед чітко збалансувати концесійні доходи та обсяг\напрямки інвестицій в поточний та\або будівництво\реконструкцію нових об’єктів, ризиків, відповідальності сторін, чітко виписати строк та стан, в якому буде повертатися об’єкт концесії. Це вимагає роботи високопрофесійних економістів, фінансистів, юристів та консультантів, щоб з однієї сторони об’єкт концесії був привабливим для інвесторів, а з іншої – давав максимальний дохід в державний та місцевий бюджети, а також розвивав території та збільшував кількість робочих місць.

Також це вимагає чіткої координації всіх учасників концесійного проекту та швидкого прийняття рішень на рівні державної або місцевої влади, тому деякі країни створюють окремі агенства, які займаються державно-приватним партнерством та мають відповідну експертизу.    

По-третє – відсутність розуміння влади в Києві і на місцях, що не потрібно чекати. Об’єкти інфраструктури національного та місцевого рівня можна розвивати не тільки за допомогою державного бюджету, а потрібно шукати інвесторів, готових працювати в проєктах державно-приватного партнерства, в тому числі і концесії. Це набагато прискорить розвиток регіонів та секторів, тому що концесіонери приносять не тільки дешеві фінансові ресурси та прибуток, але й нові технології, ноу-хау, досвід, нові підходи і робочі місця, не залежно від того чи це невеликий туристичний об’єкт чи новий портовий термінал. 

Впевнена, що Україна зможе подолати виклики, описані вище і повторити міжнародний успіх розвитку державно-приватного партнерства і концесії зокрема, тим більше, що законодавче поле вже визначене і готове для реалізації проєктів.

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ
Загрузка...