Безналоговая ликвидации КИК. А так можно?

З прийняттям закону №466-ІХ, питання контрольованих іноземних компаній (КІК) залишається одним з найактуальніших для бізнесу в Україні. І сьогодні, як ніколи досі, на часі необхідність прийняття рішення щодо реструктуризації корпоративної структури. 

Власники бізнесу по-різному оцінюють ці зміни і діють теж по-різному. 

Багато хто вирішив почекати і поспостерігати за розвитком подій, для того, щоб не бути першопрохідцем та не відчувати на собі всі ризики можливих помилок чи неоднозначного тлумачення законодавства. Але така стратегія не є виправданою, адже можна пропустити багато преференцій, які закон дає сьогодні, але з обмеженим терміном дії. 

Зараз значна увага прикута до можливості безподаткової ліквідації КІК.

Така опція досить приваблива. Вона дає можливість без сплати податку на доходи фізичних осіб абсолютно легально отримати кошти на особистий рахунок фізичної особи, які визнаються її доходом. На сьогодні жоден інший законний механізм не дає можливості це зробити. Наприклад, виплата дивідендів на користь фізичних осіб оподатковується за мінімальною ставкою 5%.

Однак, незважаючи на всі переваги, треба не забувати про підводні камені такої ліквідації.

По-перше, процедура ліквідації має бути здійснена в загальному порядку за рішенням власника, а не в результаті застосування процедури прискореної ліквідації (the strike-off method). 

По-друге, отримати дохід у результаті ліквідації може лише акціонер (учасник, партнер, пайовик, засновник, контролююча особа) КІК. У цьому разі все просто, якщо контролююча особа здійснює прямий контроль, тобто виступає акціонером/учасником КІК.

Однак, дуже часто акціонер у компанії номінальний і діє на підставі трастової декларації. У такому разі, обов’язок доведення наявності фактичного контролю над КІК (з усіма суб’єктивними категоріями цього поняття) лягає на плечі контролера. Якщо не вдасться довести наявність фактичного контролю, то кошти, отримані в результаті ліквідації в цілях оподаткування в Україні, можуть розцінюватися як дохід, що оподатковується за ставкою 18%. 

По-третє, найпростішим варіантом для ліквідації є КІК, яка володіє лише грошовими коштами, що зберігаються на її рахунках за кордоном. Однак на практиці, у КІК є корпоративні права, борги або не повернені позики чи кредити.

У результаті ліквідації КІК, як і будь-якої компанії, повинен бути проведений розрахунок з кредиторами. Якщо ж навпаки, у КІК є дебіторська заборгованість (неповернена позика українській компанії), то прощення такого боргу в результаті ліквідації, створить дохід для українського контрагента, що теж треба врахувати в процесі ліквідації. 

По-четверте, процедуру ліквідації КІК бажано розпочати до кінця 2020 року. Це обумовлено тим, що з 1 січня 2021 року набирають чинності положення закону №466-ІХ щодо КІК, у тому числі щодо подання повідомлень до контролюючих органів про придбання/продаж частки у КІК або про її ліквідацію.

Враховуючи, що штраф за неподання чи неналежне подання такого повідомлення встановлено в розмірі 300 прожиткових мінімумів (630 600  грн станом на 2020 рік), при відсутності затвердженої форми та практики здійснення цього обов’язку не варто ризикувати. 

По-п’яте, просто спостерігати і чекати, що все пройде повз, вже не вийде. Хоча автоматичний обмін податковою та фінансовою інформацією за стандартом CRS (Common Reporting Standard) в Україні ще не розпочався, однак, очікується, що це відбудеться в найближчій перспективі. 

Окрім того, сьогодні обмін інформацією вже відбувається, хоча й не в автоматичному порядку, а на підставі конвенцій про адміністративну допомогу у податкових справах та конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, тобто за конкретними запитами податкових органів.

Хоча наведені обставини не ставлять під питання можливість застосування самої процедури ліквідації КІК, але додатково підтверджують необхідність зваженого підходу та залучення професійних консультантів для уникнення можливих ризиків.