Бизнес может сэкономить на карантине. Как это сделать законно

Бизнес может сэкономить на карантине. Как это сделать законно

адвокат Ario Law Firm
02.04.2020, 10:03

Как сохранить рабочие места и отношения с контрагентами, соблюдая требования закона? (укр.)

Пандемія значно скоротила, а подекуди і зовсім припинила діяльність бізнесу в Україні. Для боротьби з наслідками COVID-19 Верховна Рада 30 березня ухвалила черговий Законопроект № 3275, який дещо послаблює фінансове навантаження на підприємницьку діяльність. Це вже другий законопроект, націлений на боротьбу з соціально-економічними наслідками коронавірусної хвороби.

Закон №530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" був ухвалений українським парламентом 17 березня 2020 року.

Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное

Отже, розберемося, які можливості сьогодні є в українського бізнесу, аби втримати баланс "роботодавець-працівник", зберегти взаємовідносини з контрагентами та при цьому знизити фінансове навантаження.

Кадрові питання

Важливо! Жодним законодавчим актом в Україні не передбачено розірвання трудового договору з працівником з підстав карантину! Тому на такий крок "оптимізації витрат" я б йти не радила.

Разом з тим, наразі законодавством (закон №530-IX) передбачено:

-  можливість роботодавця надавати відпустку без збереження заробітної плати на термін понад 15 днів, але виключно за заявою співробітника;
-  можливість роботодавця доручити працівнику протягом певного періоду виконувати роботу, визначену трудовим договором, вдома;
-  можливість роботодавця перевести працівника (за його згодою) на неповний робочий день з продовженням виконання роботи на погоджену кількість годин. Роботодавець також може перевести співробітника на неповний робочий день і без його згоди, але обов’язково попередити про це за два місяці. В усіх цих випадках працівник продовжує працювати (дистанційно або зі свого робочого місця), за що отримує заробітну плату;
- за умови того, що продовження роботи неможливе, роботодавець має право оформити простій. 

У свою чергу, законопроект №3275 передбачає нововведення в КЗпП України, а саме нові форми організації праці:

- гнучкий режим робочого часу;
- дистанційну, надомну роботу.

Гнучкий робочий час – це режим роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу. Така форма організації праці може передбачати:

- фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки. Разом з тим, може передбачатись поділ робочого дня на частини;
- змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;
- час перерви для відпочинку і харчування.

Облік робочого часу забезпечується власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.

Дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

За погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом – для працівника може встановлюватись гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу, так і згодом.

Читайте також - Дефолт і коронавірус одночасно: Ліван не захотів працювати з МВФ і промахнувся

На час загрози поширенню епідемії, пандемії та (або) на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру, умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу. Законом передбачено, що нові форми організації праці не впливають на обсяг трудових прав працівників.

Також законом передбачено, що час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Тобто, наприклад, якщо зазвичай нарахована заробітна плата співробітника складає 20 000 грн, то заробітна плата під час простою має нараховуватись у розмірі 13 300 грн.

Але, слід не забувати і про ч. 3 ст. 113 КЗпП України, яка передбачає, що за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Відносини з контрагентами

Слід зазначити, що у господарських договорах завжди присутній такий розділ договору, як "Форс-мажорні обставини". Кожний господарський договір є індивідуальним. Але, як правило, цим розділом передбачаються умови про те, що сторони звільняються від виконання договору через повне або часткове невиконання зобов’язань, якщо воно стало наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажор).

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи за контрактом, угодою тощо, а також за податковими та іншими зобов'язаннями/обов'язками, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Читайте також - Коронавірус, нафта, дефолт в Лівані: дев'ять чорних лебедів світової економіки

Сторона, що  не може виконати зобов’язання, має сповістити по це контрагента будь-яким доступним способом зв’язку, а також надати письмові докази таких обставин та обґрунтування їх впливу на неможливість виконання своїх зобов’язань.

Зокрема, такими доказами може стати сертифікат Торгово-промислової палати.

Згідно з ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" введення карантину є форс-мажорною обставиною. Таким чином, відповідно до ч.1 цієї ж статті, Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Сертифікат видається протягом 7 днів після звернення та оплачується за вартістю, встановленою ТПП.

Читайте також - Не буде ніякого "чистого аркуша": що чекає Україну в разі дефолту

Для суб’єктів малого підприємництва (до 50 найманих працівників та до 10 млн євро доходу на рік) сертифікат видається безкоштовно.

Для усіх інших вартість сертифікату буде залежати від його цілей. Наприклад, для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), якими унеможливлено виконання зобов'язань за договорами, укладеними між резидентами України; за зовнішньоекономічними контрактами (договорами);  для цілей списання безнадійного податкового боргу для юридичних осіб тощо. Розрахувати вартість сертифікату можна на сайті Торгово-промислової палати.

Зразки заяв та необхідних документів так само містяться на сайті Торгово-промислової палати.

Окрім необхідних документальних процедур оформлення форс-мажорних обставин, я раджу клієнтам  не переставати підтримувати особисту комунікацію з контрагентами. Звісно, що кожен випадок – індивідуальний, але особистий контакт надасть більше розуміння про фінансовий стан вашого бізнес-партнера,  його спроможність продовжувати співпрацю у майбутньому, його професійну репутацію тощо.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net

Комментарии

Последние новости

Партнерский проектИнтервью Фукуямы на Visa Cashless Forum 2020: о новой реальности и последствиях пандемии