Для мінімізації наслідків глобальної економічної кризи існує значна кількість перевірених інструментів, які у той чи інший час успішно використовувались багатьма країнами. Це і стримування фінансовими інструментами панічних настроїв на валютному ринку та у банківській системі, і надання фінансової підтримки найменш захищеним категоріям населення та бізнесу, і посилення співпраці з міжнародними фінансовими установами.

І якщо про продуману курсову політику та фінансовий сектор вже писали аналітичні центри, то питання підтримки працівників і бізнесу потребує більш детального огляду.

Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное

У різних країнах світу уряди миттєво реагують на кризу, запроваджуючи зміни у податковому законодавстві для пом’якшення шоків. Так, у США планується позбавити робітників податків на зарплату у 2020 році, Данія планує надати відтермінування сплати ПДВ, Китай вводить низку податкових пільг, Британія планує зниження податків та видачу кредитів під низькі відсотки, у Франції вводять відтермінування сплати податків та соціальних внесків.

Читайте також - Карантин - це форс-мажор чи ні?

У цей складний період українська влада також запровадила низку заходів, зокрема було внесено зміни до законодавства.

Закон №3220

Кілька днів тому парламент прийняв в цілому законопроєкт №3220, а 18 березня, його підписав президент. Мета закону - дещо зменшити негативні наслідки для бізнесу у кризовий період.

Документом передбачено такі нововведення:

- не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня до 30 квітня 2020 року;

- встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок з 18 березня до 18 травня 2020-го, в той час як камеральні перевірки залишаються;

- продовжено до 1 липня 2020 року термін подання річної декларації про майновий стан і доходи;

- не нараховується та не сплачується у період з 1 березня року до 30 квітня 2020 року плата за землю;

- звільняються від сплати за себе ЄСВ ФОПи, фермерські господарства та особи, які проводять незалежну професійну діяльність з 1 березня року до 30 квітня 2020 року;

- відтерміновується на три місяці розширення фіскалізації, до кінця 2020 року жодного розширення не передбачається;

- об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 1 березня до 30 квітня 2020 року;

- з 1 березня до 30 квітня споживач звільняється від відповідальності (штраф, пеня) перед кредитодавцем за прострочення споживчого кредиту.

Закон №3219

Також Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт №3219, який передбачає:

- можливість працювати дистанційно для всіх робітників приватних підприємств та держслужбовців;

- продовження термінів отримання адмінпослуг та інших послуг;

- тимчасова заборона проведення планових заходів органами держконтролю;

- дозвіл визнавати карантин форс-мажорними обставинами.

Читайте також - Закон №3220 - пустушка. Влада сподівається, що бізнес якось викрутиться

Щодо останнього пункту (форс-мажор) - у випадку якщо обмежувальні заходи уряду стосуються вашого бізнесу, який ведеться на орендованій площі - рекомендації Торгово-промислової палати наступні: 

- видати наказ про тимчасове зупинення діяльності;

- звернутись (письмово) до орендодавця щодо скасування орендної плати за вимушений період зупинення діяльності; 

- якщо відповідь орендодавця відсутня - звернутись до ТПП за підтвердженням форс-мажору;

- ТПП обіцяє спрощену процедуру видачі документу на підтвердження форс-мажору.

Чи достатньо цього?

В цілому, прийняті зміни до законодавства - позитивні, які спрямовані на зменшення збитків бізнесу у цей період. Але чи достатньо їх?

Зважаючи на те, що окрім негативних явищ, викликаних світовою кризою, було введено ще низку обмежень, пов’язаних із карантинними заходами - прийняті на цьому тижні зміни до законодавства вбачаються вкрай недостатніми.

Читайте також - Жорсткий карантин: 10 тез про стан банківської системи та фінансових ринків

Карантинні заходи, які розповсюдились на школи, дитсадки, транспорт, торговельні центри - призводять до неможливості вести діяльність десяткам тисяч підприємців та сотням тисяч робітників, які втрачають свій дохід на певний час. А у випадку продовження термінів таких заходів у квітні - відбудуться масові звільнення працівників, банкрутства малих підприємств та інші негативні економічні наслідки.

Що ще необхідно зробити, щоб мінімізувати вплив кризи та карантинних заходів на бізнес та співробітників?

Аналітичні центри Інститут податкових реформ, Інститут соціально економічної трансформації, Палата податкових консультантів, Український інститут майбутнього, CASE Ukraine - напрацювали низку рекомендацій щодо цього:

Для працiвника

Вкрай необхідним є зменшення навантаження на фонд оплати праці, як найбільш шкідливого податку.

По-перше, необхідно знизити податкове навантаження для найбільш соціально незахищених верств населення та працівників, із заробітними платами до двох мінімальних - запровадивши для них неоподатковану суму у розмірі 100% від МЗП, що призведе до детінізації ринку праці та до збільшення заробітних плат.  

По-друге, розширити перелік витрат дозволених для включення до податкової знижки з ПДФО. Зокрема, витрати на лікування та проживання під наглядом лікарів пенсіонерів, батьків з дітьми на період карантину.

Читайте також - Чужий проти хижака: карантин страшніший, аніж коронавірус

Для роботодавця

  1. Для підприємств, які безпосередньо постраждали внаслідок обмежувальних рішень влади, пов’язаних із карантинними заходами (кіносфера, торговельні центри, розважальні центри) - передбачити можливість для підприємств надавати працівникам неоплачувані відпустки на час заходів, а також звільнити такі підприємства від сплати всіх податків та зборів за цей період.

  2. Очікуваною є проблема неплатежів від українських та іноземних контрагентів - необхідно передбачити можливість відтермінування податкових платежів на певний період за документального підтвердження таких обставин.

Для мікробізнесу/самозайнятих

  1. Необхідно позбавити мікробізнес зайвого навантаження - звільнити від обов’язкової сплати ЄСВ ФОПів-сумісників та ФОПів, які тимчасово не провадять діяльність. 

  2. Скасувати необхідність обов’язкової сплати ЄСВ для ФОПів протягом 2020 року, залишивши для них можливість сплачувати ЄСВ виключно за бажанням, із відповідним врахуванням у стаж тільки у випадку сплати внеску. 

  3. Одним з можливих інструментів допомоги малому та мікробізнесу може бути надспрощена процедура отримання кредиту і зниження вартості кредиту. Фінансувати такі кредитні лінії можливо з фонду в рамках кредитної програми "5-7-9", яку необхідно розширити - забезпечити можливість використовувати її для поповнення обігових коштів, придбання об’єктів нерухомості (нежитловий фонд).  

  4. Переглянути норми фіскалізації всієї другої та третьої груп спрощеної системи оподаткування, вивести з під фіскалізації тих, кому вона економічно недоцільна, передбачити фіскалізацію тільки ризикових категорій платників. 

Читайте також - Зеленський попросив допомогти в боротьбі з коронавірусом. Ми вже почали

Компенсувати ці зміни коштом: 

  1. Забезпечити зниження частки загальнодержавних видатків до 33-35% від ВВП, переглянувши статті бюджетних видатків для оптимізації структури та збільшивши ефективність, скоротити чисельність контролюючих органів. На період кризи можливо дещо розширити дефіцит бюджету, а надалі скоротити його до норми вже коштом зменшення витрат у відносному вимірі. 

  2. Забезпечити швидку та ефективну верифікацію отримувачів соціальних виплат та пільг і пенсійних виплат, що дозволить виявити "мертві душі" та призведе до економії держбюджету.

  3. Підготувати заявку до Міжнародного валютного фонду за оголошеною програмою на макрофіскальні заходи країни для  реагування на економічний шок від епідемії.

Вкрай важливим буде забезпечення швидкого відновлення після виходу з кризи. 

У післякризовий період необхідно реалізувати:

  1. Зменшення навантаження на заробітні плати - необхідно об'єднати ПДФО, військовий збір та ЄСВ в один податок, поступово зменшуючи сукупну ставку оподаткування зарплати до цільового показника у 20%. На післякризовий період це буде потужним заходом для пришвидшення зростання рівня заробітних плат та економіки.

  2. Забезпечити ліквідацію дискреційного податку на прибуток підприємств та заміну його інноваційним податком на виведений капітал, який є більш гнучким та комфортним для бізнесу у період кризи, стимулює для інноваційного переоснащення та оновлення основних засобів компаній, мінімізує втручання держави в економіку підприємств.  

  3. Забезпечити прийняття оновленого трудового законодавства, заснованого на свободі трудового договору, яке буде позбавлено архаїчних норм та зайвої бюрократії. 

  4. Необхідно почати процес трансформації Пенсійного фонду, соціальних фондів - у департамент Міністерства фінансів України або Міністерства соціальної політики, передавши частину функцій центрам надання адміністративних послуг.

5. Забезпечити модифікацію податку на землю, збільшення його долі у ВВП.

Читайте також - Коронавірус і бізнес: зараз треба перейти в режим максимальної економії 

Реалізація цих заходів дозволить мінімізувати вплив негативних явищ на бізнес, працівників та економіку країни в цілому, дозволить у посткризовий період швидко відновитись та зростати.

Сподіваємось, що парламент та уряд врахують пропозиції експертного середовища та перейдуть від гасіння точкових пожеж до системного підходу для подолання кризи і посткризових заходів.

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
кризисэкономический кризискарантин в украинебизнес на карантине