Города и бизнес: почему сейчас очень важно помогать друг другу

Города и бизнес: почему сейчас очень важно помогать друг другу

основательница Международного саммита мэров, руководитель Программы местного экономического развития WNISEF
15.05.2020, 14:51

Эпидемия коронавируса раскупорила множество системных проблем в стране. Но общество не сдалось, а активно включилось в борьбу (укр.)

Цього тижня в Україні почалось послаблення карантину. Але напруга на місцях не спала, малий і середній бізнес вимагають пришвидшити скасування обмежень. І до кого вони звертаються передусім?

Звичайно, до місцевої влади та мерів, які щодня на зв’язку з підприємцями та шукають спільно шляхи вберегти економічну ситуацію та зробити все задля безпеки громадян. Боротьба з коронавірусом викристалізувала те, що вже, здавалося, давно очевидно: будь-яку кризову ситуацію вирішує не влада, не бізнес, і не громада, а лише ефективна співпраця усіх трьох.

Цей період став випробуванням і для підприємців, частина з яких навряд чи повернуться на ринок, і для місцевої влади, яка відчула чималий тиск щодо прийняття рішень локально. Невидимий вірус проклав дорогу з двостороннім рухом між бізнесом та владою. Одна смуга веде до  активних дій бізнесу у відповідь на вірус, а друга – до нових рішень влади щодо підтримки місцевого бізнесу. 

ЯК МЕРИ НЕ ДОЗВОЛЯЮТЬ БІЗНЕСУ ЗУПИНИТИСЬ 

За останні кілька тижнів я встигла поспілкуватися з мерами із різних куточків України.

Із частиною із них я знайома ще з 2016 року, коли ми провели перший в Україні Міжнародний Саміт мерів (IMS). Сьогодні мери і Чорткова на Тернопільщині, і Вознесенська на Миколаївщині та інших міст відзначають важливість пошуку ефективної взаємодії не тільки між центральної владою та містечками, але й місцевого керівництва з локальним бізнесом.

Адже, за даними опитування Спілки українських підприємців (СУП),  42% компаній частково або повністю скоротили свій штат, 63% – прогнозують скорочення до кінця карантину.

Для міст це означає зменшення  надходження у бюджет. Міські голови вже підраховують дефіцит на квітень, що своєю чергою зменшить заплановані міські видатки для проведення капітальних ремонтів чи благоустрою територій, які чекають жителі не зважаючи ні на що.

Крім того, мери українських міст відзначають значні прострочки оплати громадян за комунальні послуги. Зараз очільники міст опинилися в становищі, коли вони повинні швидко реагувати на зміну ситуацію та вести діалог із бізнесом. І такий діалог, коли і мер, і підприємець чують та розуміють потреби один одного, відкривають для обидвох сторін нові можливості для взаємодії. 

Чортків у Тернопільській області – один із прикладів такого партнерства. Там працює потужний японський виробник, який надає робочі місця і забезпечує значну частину коштів у міський бюджет. Коли в країні впровадили карантин, компанія ризикувала закритися та зупинити виробництво, якби таке рішення було прийнято.

Проте керівництво компанії разом із мером змогли домовитися та розробити механізм, щоб компанія змогла продовжити роботу та виконати закордонні замовлення на продукцію, при цьому забезпечивши безпеку людей, які в іншому випадку могли б просто опинитися без роботи.

В інших українських містах мери допомагають компаніям із перевезенням співробітників. Адже громадський транспорт продовжує курсувати для підтримки не лише критичних служб міста, таких як лікарні, комунальні і рятувальні служби. А для таких міст робота потужних чи малих, але бюджетоутворюючих підприємств дійсно є критично важливою. 

Для мене це один із успішних прикладів, як місто взаємодіє з підприємцями, щоб зменшити фінансове навантаження на них та зберегти дохід і робочі місця. Крім цього, за даними СУП, 29% власників бізнесу вважають, що підтримка має здійснюватися у формі тимчасового звільнення від сплати податків або ж принаймні у їхньому істотному зниженні (податкові канікули, тимчасова відміна ЄСВ, ПДФО).

Відстрочка або повна відміна орендної плати та кредитів, введення мораторію на всі перевірки бізнесу до кінця року, надання часткової матеріальної допомоги на утримання працівників, яким скорочено час та об’єми роботи у зв’язку із запобіганням поширення пандемії.

Усе це в короткостроковій перспективі спричинить зменшення надходжень у бюджет, натомість у довгостроковій перспективі дасть змогу підприємцям втриматись на плаву, та забезпечити хоч якісь наповнення місцевої казни. 

ЩО РОБИТЬ ДЛЯ СВОЇХ ПІДПРИЄМСТВ ЄВРОПА ТА США 

У таких багатих країнах як Данія влада дала відстрочку платникам зі сплати ПДВ, у Нідерландах деякі банки запровадили комерційні іпотечні канікули орендодавцям на строк до 6 місяців, у Німеччині для малого й середнього бізнесу прискорили доступ до кредитів і створили фонд екстреної фінансової допомоги для великих компаній.

У США малі підприємства (до 100 робочих місць) займають приблизно третину національної зайнятості та служать життєво важливим якорем у місцевих громадах. Так, у допомогу малому бізнесу Мер Нью-Йорка Білл де Блазіо висунув план надання безвідсоткових позик – до 75 000 доларів для підприємств, що мають менш ніж 100 працівників та відчувають падіння продажів принаймні на 25%.

Для мікробізнесу, що має менше 5-ти працівників, місто надаватиме гранти, які покриватимуть 40% витрат на оплату їхньої праці протягом двох місяців. На жаль, українські міста не можуть собі дозволити таких кроків. 

В Україні серед постраждалого малого бізнесу не тільки кав'ярні, ресторани, перукарні, які в медіа згадуються частіше. Важливу роль, зокрема і для невеликих міст, відіграють продовольчі ринки. Міста на термінову вимогу уряду на початку карантину вимушені були одразу закрити їх.

Це був удар по малому бізнесу, який мав запаси на 1-2 тижні та не зміг вчасно їх реалізувати. Ринки повертаються в оновленому форматі, деякі мери під власну відповідальність дозволили часткове відкриття за умови дотримання санітарних норм. Натомість карантинні заходи відкривають нові можливості містам у боротьбі зі стихійними ринками, які не тільки незаконні, але й можуть бути небезпечні для здоров’я, адже вони не контролюються.

Пандемія може стати своєрідним санітаром та очистити продовольчі майданчики від нелегальної торгівлі. 

БІЗНЕС ЗМІНЮЄТЬСЯ ПІД ПОТРЕБИ МІСТ, ЯКІ ВЖЕ ГОТУЮТЬСЯ ДО ДРУГОЇ ХВИЛІ ЗАХВОРЮВАНЬ 

Пандемія змусила швидко адаптуватися до змін.

Для медичних працівників компанія Uber разом із мережею заправок «ОККО» запустили ініціативу безкоштовних поїздок «Лікарі на роботі». Rozetka, «Нова пошта» та фонд «Життєлюб» за підтримки міських соціальних служб забезпечили продуктовими наборами тисячі людей літнього віку у Києві, Дніпрі, Львові, Новій Каховці, Кременчуку, Малині, Харкові та ін. містах.

А фабрика з виготовлення шкарпеток у Ковелі перекваліфікувалася на пошиття захисних багаторазових масок, чимало дизайнерів запустили лінії пошиття захисних костюмів для лікарів. Майже кожна область отримала допомогу від бізнесу у вигляді закуплених захисних засобів для лікарів, медичного обладнання. Загалом вдалося придбати 83 апарати ШВЛ та зібрати близько 1,3 млрд грн. 

Якщо сьогодні бюджети міст намагаються «перекроїти» статті витрат та знайти потрібні кошти передусім на медичну допомогу, то восени, коли прогнозують наступну хвилю захворювань, міста просто можуть не витримати такого навантаження.

Тому окрім заходів з подолання вірусу, державна влада спільно з міською повинна розробити стратегічний план розвитку економіки на основі взаємної відповідальності. Хто кому допомагає? Всі – бізнес державі, а держава – бізнесу.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net

Комментарии

Последние новости

Партнер проекта - VisaЧто пугает пожилых людей в интернете?
Загрузка...