Україну часто називають "перехрестям" або "межею" між Сходом та Заходом, маючи на увазі, що вона поєднує в собі їхні риси. Але ми скоріше назвали б Україну сумішшю умовних Півночі та Півдня в розумінні економічних моделей, де "Північ" означає більш технологічно розвинені країни, а "Південь" - менш розвинені. 

Україна справді поєднує риси - як позитивні, так і негативні - розвинених країн та країн, що розвиваються. Наприклад, низька народжуваність, старіння населення та скорочення робочої сили є демографічними особливостями розвинених країн. Водночас середня тривалість життя в Україні на десять років менша, ніж у ЄС, що робить реформування української пенсійної системи неймовірним викликом. 

Економічне зростання у 2-3% також властиве радше для розвинених країн, хоча дохід на душу населення в Україні наразі на рівні країн, що розвиваються. Україна, як і розвинені країни, має значні соціальні зобов'язання. Водночас їй складно зібрати податки для фінансування цих зобов'язань: ухиляння від сплати податків та відплив капіталу у нас - на рівні країн третього світу. Корупція та якість державного управління, особливо в частині дотримання законів, в Україні також ближчі до "Півдня". Дещо парадоксально високий рівень корупції породжує прагнення до “великого” уряду та значного втручання держави у життя людей. Це прагнення посилюється патерналізмом успадкованим від СРСР. 

Разблокируйте чтобы читать дальше
Чтобы прочитать этот текст, пожалуйста, оформите подписку