Из-за карантина работу могли потерять около 2,5 млн украинцев. И это не конец

Доки офіційна статистика з безробіття і стану ринку праці в Україні в період карантину ще очікується, спробуємо зробити деякі оцінки за різними доступними оперативними даними.

В першу чергу проаналізуємо дані Національного банку про Ділові очікування підприємств України за перший квартал 2020 року. Опитування проводилося до запровадження карантинних заходів (до 4 березня), але результати опитування містять цікаві факти щодо перспектив ринку праці.

Оцінки за всіма складовими ділових очікувань, окрім кількості працівників, позитивні. Проте очікувалося зниження кількості працівників.

Переломним моментом став кінець 2019 року: до четвертого кварталу баланс відповідей про очікувану кількість працівників був позитивним протягом довгого часу, а в четвертому кварталі вперше вийшов у негативну зону (дивитися рисунок 1).

Джерело: НБУ, Ділові очікування підприємств України, I квартал 2020 року

У першому кварталі 2020 року ця тенденція продовжилася, незважаючи на достатньо позитивні очікування щодо фінансово-економічного стану. Ми схильні пов'язувати очікування зниження числа працівників з прогнозованим уже тоді ймовірним уповільненням (поки тільки уповільненням!) світової економіки внаслідок пандемії COVID-19, що почала розгортатися в світі ще з кінця січня.

Хоча до того моменту прогнози про уповільнення світової економіки тільки почали звучати, ймовірно, експортно-орієнтовані підприємства вже почали коригувати свої плани: найпомітніше скорочення планів по зайнятості – серед підприємств, які здійснюють лише експортні операції (за ними йдуть ті, що здійснюють як експортні так й імпортні операції). 

Однак із запровадженням карантину і початком глобальної рецесії, оцінки індексу ділової активності переважно втратили свою актуальність, тому з кінця березня НБУ почав проводити позачергові щотижневі опитування керівників великих та середніх підприємств.. 

Зокрема, відповіді, отримані в період з 13 по 15 квітня, свідчать про погіршення ситуації із зайнятістю.

Джерело: НБУ, Економічний огляд тижня, 17 квітня 2020 року

Зростання очікується лише в галузі сільського господарства, що багато в чому пов'язано з сезонністю, і частково з тим, що саме ця галузь буде менше вражена рецесією. Хоча, навіть і для сільського господарства, баланс очікувань погіршувався від тижня до тижня.

Як відзначають аналітики Нацбанку, найпесимістичніше налаштовані підприємства торгівлі, переробної промисловості, середні підприємства та імпортери. 

Економічний огляд тижня НБУ пропонує нам також оперативну інформацію про ринок праці з двох альтернативних джерел. Перше джерело – Державна служба зайнятості, що відзначила неухильне зростання числа зареєстрованих безробітних. У середині квітня 2020 року, кількість осіб, що стали на облік з безробіття, на 22% більше, ніж роком раніше (дані на 13 квітня 2020 року, джерело – НБУ з посиланням на ДСЗ).

З 12 березня по 9 квітня у ДСЗ зареєструвалися 58 000 нових безробітних.  Хоча таке зростання може бути пов'язане й зі  збільшенням розміру допомоги з безробіття та полегшенням процедури отримання статусу безробітного. Друге альтернативне джерело – це сайт work.ua, кількість нових вакансій на якому впала вдвічі.

До речі, кількість нових резюме також з початку карантину впала, а в останні тижні практично не змінюється. Тобто ринок праці завмер по обидва боки: зараз не найкращий час і для пошуку роботи. Отже, оперативні непрямі дані про стан ринку праці одноголосно говорять про погіршення ситуації.

Для точнішої оцінки можливого зростання безробіття в Україні, пропонуємо подивитися на структуру зайнятого населення за видами економічної діяльності. Така статистика по всім зайнятим і по економіці в цілому доступна поки лише за 2018 рік, однак у нас немає підстав очікувати, що структура зайнятості за останній рік суттєво змінилася.

Найбільшою мірою карантинні обмеження позначилися на діяльності ресторанів, готелів і туризму, культури та розваг, спорту та відпочинку. Проаналізувавши структуру зайнятих у відповідних галузях, можна виділити найвразливіші:

- Тимчасове розміщування й організація харчування – 283 000 зайнятих.

- Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 304 300  зайнятих.

- Операції з нерухомим майном – 259 400 зайнятих.

- Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок – 196 900 зайнятих.

Сумарна зайнятість за цими видами діяльності – 1 044 000 осіб. Тобто 1 млн осіб працюють у сферах, які найбільше страждають від карантинних заходів. У зоні найбільшого ризику – неформально зайняті.

Вони є першими кандидатами на звільнення, оскільки не захищені трудовим законодавством і будуть покладатися лише на особисті домовленості з роботодавцем. 

В Україні досить висока частка неформальної зайнятості. За офіційними даними, в 2019 році таких людей було 3,5 млн із 16,6 млн зайнятих, тобто 21%. Ця цифра узгоджується зі свіжою оцінкою, зробленою в рамках опитування агенції Info Sapiens у лютому 2020 року: 24% працевлаштованих українців працюють повністю неофіційно (і ще 11% частину доходу отримують офіційно, частину — неофіційно).

Висновок незмінний: ці працівники не захищені законом, в тому числі в ситуації карантину.

Якщо ж порахувати всіх неформально працюючих у сфері послуг, то це 35% від 3,5 млн чоловік (1,2 млн чоловік).

Дуже схожу оцінку ситуації дала Торгово-промислова палата України - близько 1 млн осіб втратили роботу під час карантину.

І, нарешті, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, роботу втратили більше 2 млн чоловік, але це - з урахуванням тих, хто перебуває у тимчасових вимушених відпустках, тобто формально не є безробітними. 

Альтернативну оцінку зростання числа безробітних можна зробити також на основі даних соціологічних опитувань, виконаних в останні тижні різними агенціями.

У таблиці нижче представлені результати декількох таких опитувань.

 

Посилання на соцопитування: Info Sapiens, КМІС, Соціологічна група Рейтинг, Research & Branding Group

Ми бачимо, що відсоток людей, які відповіли, що втратили роботу, коливається в діапазоні від 5 до 10%. При цьому, судячи з того, що цифри про частку тих, хто втратив частину доходу з моменту введення карантину, змінюються в широкому діапазоні, можна говорити про те, що мали місце відмінності в формулюванні питань, які і призвели до досить різних результатів. 

Таким чином, якщо ми приймемо за базову оцінку числа зайнятих в економіці на рівні 16,6 млн (на кінець 2019 року), то 5-10% від цього значення складають 0,8-1,6 млн осіб. Цей інтервал включає в себе оцінку в 1,0-1,2 млн осіб, яку ми отримали вище, тому будемо використовувати її як основну. 

На кінець 2019 року, в Україні було близько 1,5 млн безробітних (за методологією Міжнародної організації праці), отже, сьогодні їх може бути 2,5-2,7 млн.

Якщо ми вважаємо, що люди, які нещодавно втратили роботу, залишаються в числі економічно активних (тобто не припиняють шукати роботу в силу таких чинників, як, наприклад, відсутність транспорту, щоб до неї дістатися), то рівень безробіття може сягати 13,7-14,8%.

Однак якщо хтось із тих, хто втратив роботу, формально поповнить ряди економічно неактивних, то показник безробіття може бути нижчим. Але така ситуація означатиме приховане безробіття.

Так чи інакше, це є найвищим значенням кількості непрацюючих за останні 20 років. Ситуація зміниться на краще з послабленням карантинних заходів. Але тільки після повного їх скасування, можливе помітне відновлення рівня зайнятості.

Але і це відновлення, швидше за все, не буде повним, доки глобальна економіка не повернеться до стану "до пандемії", а цей процес обіцяє бути довгим.