21.06.2018, 08:00

Легальный креатив. Ждать ли творческого клондайка для мастеров

Легальный креатив. Ждать ли творческого клондайка для мастеров
Антон Плаксун
руководитель Украинского центра общественных инициатив Світло, эксперт проекта Craft It!

Парламент узаконил креативную индустрию. Что это даст украинским крафтовикам? (укр.)

Реклама

Верховна Рада на законодавчому рівні затвердила визначення "креативні індустрії", внісши зміни до закону Про культуру.

Власне, креативна індустрія в світі вже давно є потужним рушієм розвитку, галуззю, яка приносить мільярди доларів ВВП в скарбниці інших держав. Це не дивно, адже до неї зараховують наприклад кіноіндустрію, радіомовлення, звукозапис, медіа, дизайн, образотворче та сценічне мистецтво, тощо. Таким чином, в тій чи іншій мірі, нове визначення зачіпає велику кількість людей, які присвятили себе тим професіям, які можна назвати творчими.

Однак, великою мірою проблеми майстрів лежать не стільки в культурному, скільки в економічному та процедурному полі. Тому визначення поняття - це тільки перший крок в напрямку розвитку творчої галузі, початок процесу її становлення як самостійної і самодостатньої сфери.

Зрештою, рішення парламенту, яке може здатися невтаємниченим, номінальним, формально таки вивело на світло десятки, а то і сотні тисяч представників творчих професій. Принаймні, у цих людей тепер з’явилась відправна точка, до якої можна апелювати у відстоюванні власних прав і утвердженні професійної компетенції. Наступним логічним кроком має бути, наприклад, розширення класифікатора професій, аби за вуха не притягувати реальну специфікацію майстрів до існуючого переліку. Оскільки за представників інших творчих професій можуть сказати краще вони самі, зосереджу свій фокус передусім на ремісничій галузі, крафті та хендмейді.

У цих людей тепер з’явилась відправна точка, до якої можна апелювати у відстоюванні власних прав і утвердженні професійної компетенції

В цьому напрямку потрібно розвивати професійну освіту в напрямку креативної індустрії, і в цьому плані законодавче визначення є тим наріжним каменем, до якого вже можна апелювати. Більш тонке розмежування термінології дасть змогу надати відтінків в профільній освіті, а не обмежуватися чимось на кшталт «майстер декоративно-прикладного мистецтва», куди можна напхати всього і зрештою уявлення людини про фах буде побіжним і розпорошеним.

Найбільш прагматичний бік діяльності майстрів все ж має вирішуватися не стільки в культурному, скільки в економічному напрямку. Йдеться про систему платежів PayPal, яка є основною на міжнародних торгових майданчиках. В Україні ж тривалий час точаться перемовини і дискусії навколо її запуску в Україні. Тому на сьогодні частина тих, хто вже розмістив свій бізнес і торгує рукотворами зі світом, мають грати в тіньовій площині за відповідними тіньовими правилами, шукати посередників – фірми з закордонною реєстрацією і проводити фінансові операції через їхні рахунки. Такі послуги коштують 5-10% від суми обороту і за словами самих авторів, вони б з задоволенням віддавали ці гроші в держскарбницю.

Крім того, через зайнятість основою працею очевидною є фізична неспроможність великої кількості майстрів вести повноцінну бухгалтерію та облік, передусім йдеться про тих, хто працює на себе самостійно і не має найманих співробітників. Йдеться як про час, що людина має витрачати на документацію, так і про рівень компетенції роботи зі звітністю та загалом здатність і бажання працювати з цифрами і таблицями. Звітність не повинна відлякувати від справи, а стимулювати до того, аби займатися улюбленою працею для забезпечення власного добробуту і водночас виконувати свої фінансові зобов’язання перед країною. 

Крім того, якщо ми вже налаштувалися на загальноєвропейський курс, то варто бути послідовними і відкривати ринок симетрично, як для промислових виробників, так і для крафт-галузі, увімкнути зелене світло для зовнішньоекономічної діяльності самозайнятих людей.

Перш ніж Україна роботизується, а це неодмінно відбудеться як і у всьому світі, ми повинні бути певні, що співвітчизники знають чим і як зайняти себе і забезпечити достойний рівень життя самостійно

Прийняті Верховною Радою зміни – абсолютно позитивна і перспективна точку входу для креативної галузі. На сьогодні через неї майстри отримують великі можливості для наповнення законодавчої бази, відпрацювання фактичних механізмів взаємодії між усіма зацікавленими сторонами.

У світі, де все більше професій витісняють роботи, речі, зроблені з душею тільки набувають все більшого значення і смислів. І перш ніж Україна роботизується, а це неодмінно відбудеться як і у всьому світі, ми повинні бути певні, що співвітчизники знають, чим і як зайняти себе і забезпечити достойний рівень життя самостійно.

Антон Плаксун, руководитель Украинского центра общественных инициатив Світло, эксперт проекта Craft It!

Если вы не согласны с опубликованной выше авторской колонкой, напишите свою и пришлите ее на адрес opinions@liga.net.

Материалы, публикуемые в разделе "Мнения", отражают исключительно точку зрения их авторов и могут не совпадать с позицией редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ".
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.