UA

Лес и экология Украины: у Минэкологии есть идеи. Но они на пользу коррупции, а не отрасли

Лес и экология Украины: у Минэкологии есть идеи. Но они на пользу коррупции, а не отрасли

председатель Общественного совета при Гослесагентстве Украины, главный редактор газеты "Деревообробник"
24.11.2020, 19:29

Почему идеи Минэкологии по централизации и монополизации рынка древесины могут привести к коррупции и развалу лесного сектора экономики (укр.)

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України виступило з двома ініціативами, які, на перший погляд, виглядають привабливими, але можуть мати руйнівні наслідки для економічної та екологічної безпеки країни.

Перша ініціатива – створення нового суб’єкта господарювання для концентрації ведення економічної діяльності у лісовій галузі, який буде уповноважений здійснювати управління усіма державними лісогосподарськими підприємствами.

Друга – полягає у тому, щоб реалізацію необробленої деревини, заготовленої усіма лісогосподарськими підприємствами України, здійснювати виключно шляхом проведення електронних аукціонів в електронній торговій системі Прозорро.Продажі.

Зазначені ініціативи викликали шквал емоцій серед лісівників та деревинообробників* і мають як прихильників, так і противників. Зазначу, що в експертному середовищі противників цих ініціатив значно більше ніж прихильників.

Члени Громадської ради при Держлісагентстві України, в яку входять представники 35 суб’єктів громадянського суспільства, дотичних до лісового господарства, екології, деревинообробки, фактично, одноголосно висловлюють свою незгоду з цими ініціативами та вказують на негативні наслідки, до яких може призвести монополізація ринку деревини.

Сьогодні у підпорядкуванні Держлісагентства працює 309 лісогосподарських підприємств. Вони здійснюють лісогосподарську діяльність у певних кліматичних та природних умовах, що зумовлює особливості використання певних технологій чи обладнання. Кожне з цих підприємств повинно досягти прибутковості, балансуючи свої доходи та витрати. А, враховуючи різні природні й технологічні умови, має різну собівартість заготованої деревини, а отже, підприємства можуть конкурувати один з одним, пропонуючи прийнятні умови для покупців деревини.

Замість такої кількості підприємств, Міндовкілля пропонує створити одного суб’єкта господарювання, який сконцентрує усі повноваження із закупівлі матеріально-технічних засобів, необхідних для діяльності зазначених лісогосподарських підприємств.

Уявляєте, наскільки легко буде закладати корупційні відкати при таких обсягах закупівлі, а наскільки важко буде допасувати особливості закупівлі для природно-кліматичних умов кожної лісової ділянки.

Ці ризики повинні дослідити у Мінекономіки та Антимонопольному комітеті.

Щоб здійснювати ці закупівлі, Міндовкілля планує сконцентрувати у новоствореному суб’єкті господарювання усю реалізацію деревини нинішніх державних лісогосподарських підприємств. А щоб можна було легко підняти ціни, усю деревину, заготовану різними суб’єктами господарювання, пропонує примусово продавати через систему Прозорро.Продажі.

При цьому, я так розумію, планується вирівняти ціни між сортиментами деревини однієї породи та одного сорту, тоді як нині у різних лісгоспів у теперішній ситуації, через конкуренцію між ними та різну структуру собівартості, вона може бути різною.

Враховуючи, що лісове господарство, окрім деревини та інших ресурсів лісу, надає суспільству екосистемні послуги, які традиційно оплачувалися з бюджету України (наприклад, на догляд за лісами у Південно-Східній Україні, де реалізація деревини не може покрити усіх витрат, а захисна функція лісу є важливішою ніж сировинна), Міндовкілля вважає, що створення однієї компанії вирівняє фінансові дисбаланси між різними регіонами за рахунок централізованого розпорядження грошима, зменшить потребу в бюджетному фінансуванні лісової галузі та збільшить надходження до бюджетів усіх рівнів.

Що не враховують ініціативи Міндовкілля України

Кліматичні зміни та їхній довготерміновий вплив на ринок деревини

Хочемо ми цього чи ні, але земна куля нагрівається. Мабуть, точно ніхто не знає, що є причиною нагрівання (одна з версій – збільшення CO2 в атмосфері внаслідок різкого збільшення споживання викопних вуглеводнів). Але точно можна говорити, що кліматичні зміни суттєво змінюють лісове господарство та деревинообробку.

Ключова зміна у лісовому господарстві Європи – визнання того, що частина деревних видів рослин не може вижити у теплішому кліматі. Це холодостійкі рослини, до яких відносять ялину (смереку), сосну тощо. Більшість європейських урядів усвідомлює, що терміново (за 20–30 років) необхідно змінити видову структуру лісів.

Сумно, але, імовірно, за 30 років ялини не буде у наших лісах.

У найближчі 20 років нас чекає надлишок деревини шпилькових порід. Ціни будуть мінімальними, бо уряди розвинутих країн дофінансовуватимуть лісове господарство з метою зміни видового складу лісів.

Обсяги заготівлі деревини, принаймні шпилькових порід, спочатку (5–10 років) перевищуватимуть можливості попиту на вироби з неї. Плюс, додайте піки надлишку деревини на ринку від вітровалів чи заготованої, щоб спасти від короїда. Чи готові ми до такого розвитку подій? Як Прозорро.Продажі та єдина компанія реагуватимуть на ці виклики?

Дві стратегії власників лісів у Європі щодо продажу необробленої деревини (думки, що виникли до усвідомлення трансформації ринку під впливом кліматичних змін).

Власне, я виділив дві стратегії, які реалізують власники лісів у Європі, продаючи круглі лісоматеріали.

Перша стратегія полягає у максимізації доходу від володіння лісами та продажу деревини. Зазвичай такі країни використовують аукціони, щоб продати наявний у них ресурс найдорожче. Але це має зворотний бік медалі – ці країни не можуть похвалитися розвинутою переробною індустрією, а здебільшого є сировинними придатками країн з іншою стратегією.

Хотів би я бачити інвестора, який інвестуватиме у виробництво, не розуміючи, за якою ціною та у якому обсязі він купить сировину на наступний квартал, а ще гірше – на наступний тиждень.

Друга стратегія – у максимально глибокій переробці деревини, виготовленні кінцевого продукту, створенні ринку виробів з деревини всередині країни та на експорт. У таких країнах домінуючою формою продажу деревини є довгострокові прямі контракти тривалістю три-п’ять років або пріоритетне право укладання таких контрактів надають локальним переробникам чи компаніям, які гарантують інвестиції у локальне виробництво.

Як бачимо, Міндовкілля України пропонує реалізовувати стратегію максимізації ціни на сировину. І це погана новина для українських переробників деревини.

Враховуючи низькі технологічні та маркетингові можливості українських деревинообробників, вони не зможуть конкурувати з європейськими колегами, які матимуть дешеву сировину при значно вищих технологічних та маркетингових можливостях.

І я так розумію, що, за задумом Міндовкілля, на їхнє місце повинен прийти іноземний покупець, який купуватиме українську деревину за вищими цінами. Хоча насправді, після банкрутства українських переробників, ціни на українську деревину впадуть до рівня сміттєвих.

Наближене до природи лісівництво як механізм адаптації лісів до змін клімату

Не зважаючи на те, що Міндовкілля декларує перехід на наближене до природи лісівництво, "Проект стратегії управління лісами до 2035 року" базується на абсолютно протилежних ідеях. 

Суть наближеного до природи лісівництва полягає у тому, що лісівник на місці краще знає, як відповідно до лісорослинних умов (клімат, ґрунти) переформувати наявні ліси з низькою життєздатністю (монопородні, прості за складом і структурою) у біологічно стійкі змішані, багатопородні, різновікові деревостани, які найбільш подібні для природних лісів. 

Рішення про здійснення лісівничих заходів (найчастіше вибіркових рубок) у цьому випадку лісівники приймають на місцях без складних погоджень та узгоджень, адже вони ближче до конкретної ділянки лісу, а отже, мають можливість за нею постійно спостерігати. А це потребує відміни величезної кількості нормативних документів та процесів, які зарегульовують лісівництво, сповільнюють прийняття рішень лісівником через бюрократичну тяганину та збільшують собівартість заготованої деревини. 

Щоб зменшити собівартість, варто також зменшити податкове навантаження на лісове господарство і, передусім, відмінити подвійне оподаткування (земельний податок та рентний платіж (попенна плата)), які, де-факто, є рентними платежами з того ж об’єкта оподаткування. 

Лісогосподарські підприємства повинні бути звільнені від обов’язку робити оцінку впливу на довкілля, оскільки вона вже є частиною плану лісовпорядкування, який складають на кожні 10 років. 

Держава повинна взяти на себе протипожежний захист лісів та лісову охорону, зменшивши собівартість і тут. Суспільство повинно оплачувати екосистемні послуги лісового господарства там, де обмежує господарську діяльність із заготівлі деревини. 

Такий комплекс кроків може зробити нашу деревину конкурентною, а її переробку конкурентним бізнесом. Але, на жаль, цього в ініціативах Міндовкілля немає. 

Корупція на ринку деревини – необхідне зло? 

Так, на ринку деревини є багато проблем. Однією з основних, на вирішення якої спрямовує свої зусилля Міндовкілля, є корупція. Саме вона є причиною конфліктів між лісівниками і деревинообробниками, що зменшує рівень довіри між ними. 

Водночас корупція є наслідком поганого функціонування правового поля, яке не дає змоги ефективно мотивувати працівників до виконання своїх обов’язків та заробляти достойні кошти або взагалі блокує їхню діяльність. 

Серед блокаторів господарської діяльності лісівників не можу не зазначити процедуру отримання ОВД (оцінки впливу на довкілля), яка є яскравим прикладом зовнішнього корупційного тиску на галузь і яку треба терміново відмінити. 

Але, однозначно, корупція не може бути фундаментом для розвитку. А ініціативи Міндовкілля ризикують підняти корупцію на вищий рівень, що може спровокувати колапс економічної системи лісового господарства та деревинообробки, і як наслідок – екологічні проблеми для України. Адже біологічних загроз, які несе недоглянутий ліс людині, ще ніхто не відмінив. 

Тому закликаю Міндовкілля України відмовитись від ідей централізації та монополізації ринку деревини в Україні та разом з експертним середовищем працювати над впровадженням прийнятної для суспільства реформи лісового господарства та ринку деревини, які зроблять корупційні інструменти вирішення питань непотрібними. 

Примітка

*Дозволю собі сьогодні й надалі використовувати термін "деревинообробники" замість звичних "деревообробники" чи "лісопереробники". Основна ідея полягає в тому, щоб розділити та не плутати надалі для різних значень три терміни "ліс" – "дерево" – "деревина".

Термін "ліс" використовуватиму тільки для визначення земельної ділянки, на якій ростуть дерева і цільове призначення якої – лісогосподарська діяльність.

Термін "дерево" – тільки для багаторічних рослин з головним стеблом – стовбуром.

А термін "деревина" – тільки для позначення конструкційного матеріалу, який добувається з дерев. Розумію, що у суспільстві є традиція називати деревину лісом чи деревом, але вважаю, що для чіткості комунікації, зокрема професійної, від цього плутання термінів слід відступати.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
Вакансии
Больше вакансий
Керівник редакції Ліга.Money
Киев Медіа холдинг Ligamedia
Менеджер з продажів
Киев Медіа холдинг Ligamedia
Разместить вакансию

Комментарии

Последние новости