Не гнобите Книгарню Є. Она не виновата, что украинская культура не нужна Зеленским-Ермакам

Днями українська книжкова мережа Книгарня Є оголосила, що відмовляється від своєї минулорічної ідеї продавати виключно україномовні видання, та розширюватиме асортимент російських книг. Така заява обурила українську культурну спільноту та клієнтів мережі. Але деякі експерти, як от Сергій Марченко, подивилися на цю ситуацію з точки зору ведення бізнесу в Україні в поточній ситуації. 

LIGA.net публікує його думку. 

Єдина проблема Книгарні Є в тому, що вони 13 років робили роботу держави: просували українізацію України. І робили це так добре, що тепер, коли вони вже не можуть спонсорувати українізацію за власний кошт, вдячні читачі обурюються: 

“Що значить, ви будете просто робити бізнес? А хто буде поширювати українську мову? Володимир Зеленський з Андрієм Єрмаком і Машою Фокіною? Ні-ні-ні! Ану повертайтеся в наш затишний Шир, де свідомий українець може зайти в книжкову крамницю без ризику наткнутися там на книги Дар’ї Донцової або захара Прилєпіна!”

Але правда в тому, що приватний бізнес може виконувати функції держави дуже недовго. Бо в нього просто немає на це ресурсів. 

Всі ці 13 років, що Книгарня Є відмовилися від заробітку на російських книгах і щомісяця втрачала грубі гроші, держава виділяла кошти на Міністерство внутрішніх справ та Службу безпеки України, адміністрації, офіси, заміські будиночки президентів, а українізація була не на часі – грошей нема.

Мені не подобається, що у цій мережі книгарень з'явиться російськомовний контент. Але у цьому винна не книгарня, а держава, яка дарує мільярди коломойським, але не може підтримати скромний книжковий бізнес, від якого залежить майбутнє української нації.

Не книгарня винна у тому, що тут століттями панувала російська мова, а моя знайома україномовна дівчина із забитого села розказує, що їй зручніше читати російською. Бо українською якось незвично.

Бойкот українського бізнесу і лемент про зрадників нації – це повна дурня. 

Все, що ми можемо зробити в цій ситуації, – піти у одну з книгарень мережі і придбати там книгу українською. Дати гроші на розвиток тим, хто рухає українську культуру.

Ну і вибрати владу, якій буде не все одно, станемо ми українцями, чи залишимося смішними хохлами з чубами, шароварами, борщем і просраною Батьківщиною.