Я більше не поїду в українську Потьомкінско-Давоську дєрєвню. Треба пояснити, що суть процесу "я приймав участь в Давосі" в Україні і світі означає абсолютно різні речі.

У світі - це участь у Форумі, де квиток коштує за $20 000. В Україні - це участь в панелі в Українському домі і, можливо, на сніданку від Віктора Пінчука, якщо ти запрошений. Це беззмістовно. Це просто гра для отримання політичних лайків.

Для всього іншого – це просто витрачання грошей, якщо ти не інвестор і не домовився про зустрічі. Це марнославство і заробляння лайків для людей, які не розуміють, що таке Давос.

Український дім – дуже романтична історія, яку просувають, як місце де можливі бізнесмени і люди з закордону прийдуть і послухають про Україну. Але приходять вони тільки тоді, коли на панелі є хтось цікавий для них. В більшості - це їхні світові герої та інтелектуали. Все інше – Український дім - місце для ломів, які приїхали потусуватися в Давос.

Читайте також - Світ перенасичений грошима. Це треба розуміти і брати до уваги

На секції про технології, спонсорований ІТ Україною, було аж три людини, які не попали під категорію українці-бізнесмени-романтики-їхня родина, діаспора, бувші та нинішні депутати і Ілля Пономарьов та персонал дому.

Так, висота знаходження Давоса п’янить і дає можливість поговорити з важливими людьми більше п’яти хвилин, які вони тобі можуть приділити і в Києві. Але цинічно це можна зробити на YES форумі (безперечно, якщо ти запрошений) або на щорічному джазовому фестивалі у Львові. Для цього мені навіть зі Львова не требаї.

Сенс їхати на Форум є. Але для цього потрібно розвивати бізнес і ставати компанією світового рівня. Після цього вже можливо поїхати й в Давос. Але спочатку – бізнес.

Читайте також - Давос-2020: трампфікація торгівлі, кібервійни і технології добра