Інвестори не менш активно за громадян обговорюють зміни, які відбудуться в Україні після президентських виборів. Якщо коротко – міжнародний бізнес розраховує на активізацію курсу реформ і збереження передбачуваності української влади, адже довгостроковим інвестиціям потрібна саме прогнозованість.

Політична турбулентність? Так, але з боку інвесторів очікування залишаються, і вони високі. Ось як виглядає топ-10 ключових очікувань, які фактично є дорожньою картою для залучення інвестицій та розвитку бізнесу в Україні.

Співпраця з МВФ

У грудні 2018 року Рада директорів МВФ затвердила stand-by програму співпраці з Україною, надавши доступ до фінансування в обсязі на $3,9 млрд. Майже половину цих коштів Україна вже отримала, решта має надходити поступово, впродовж дії програми.

Зберегти статус кво у співпраці з Фондом - означає зберегти здоров’я банківської системи України, уникнути стрибка інфляції, зберегти для України доступ до ринків капіталу та м’яко пережити пікові періоди виплат за державними запозиченнями у 2019-2020 роках.

Імплементація угоди про Асоціацію з ЄС

У лютому 2019 року Україна закріпила курс на ЄС і НАТО в Конституції. В Євросоюзі визнають суттєвий прогрес України у виконанні умов угоди, втім, зараз він складає 52%. Імплементація європейського законодавства це не просто рутинна робота з приведення наших регуляторних актів у відповідність по правил ЄС. Передусім це інтеграція українського фінансового, енергетичного, аграрного, транспортного та інших секторів до ринку Євросоюзу.

Ми вже бачимо суттєве зростання експорту українських товарів до ЄС, до понад $20 млрд або на 15% впродовж 2018 року. Цифри будуть зростати, для цього необхідно наближувати технічне, фінансове, банківське регулювання, аби український бізнес мав доступ до європейського ринку товарів та капіталу. Євроінтеграція у сфері енергетики – це ключ до нашої безпеки.

Забезпечення незалежності НБУ

Національний банк України має залишатися незалежним і продовжувати розпочату кілька років тому реформу фінансового сектору. В 1990-х ми вже пережили часи гіперінфляції і зростання цін, коли НБУ використовували, як машину для друку грошей або інструмент для безконтрольного кредитування різних секторів економіки. Саме внаслідок незалежності Нацбанку і оздоровлення банківської системи, інфляція у 2018 році вперше з 2013 року сягнула однозначного показника – 9,8%.

Послідовна фіскальна політика

Зусиллями Міністерства фінансів Україні вдається балансувати державний бюджет і його виконання. Минулого року дефіцит бюджету склав близько $2 млрд. Він цілком може зрости, адже ближче до парламентських виборів будуть потрібні кошти на реалізацію електоральних обіцянок.

Зважена фіскальна політика буде ще одним викликом для політиків, як би їм не хотілося піти на поводу у населення, яке традиційно вимагатиме знизити податки і збільшити зарплати. Треба пам’ятати – жити маємо «по средствам». Інакше знову ж таки – привіт, інфляція.

Реформа судової системи і боротьба з корупцією

Після успішного запуску Вищого антикорупційного суду і решти антикорупційної інфраструктури, а також повного оновлення складу Верховного суду бізнес очікує від влади реформи "з низів". Це суди першої інстанції включно з Київським Окружним адміністративним судом, ухвали якого фігурують чи не в кожній новині про резонансну справу.

Перезавантаження судів, їх доукомплектація фаховими та чесними суддями, діджиталізація судового процесу – головні виклики, з якими доведеться мати справу. Це буде тяжко, і на це піде багато часу, як би декому не хотілося інакше.

Продовження реформи енергетичного сектору

Жодних сюрпризів – анбандлінг НАК Нафтогаз та виділення і сертифікація оператора газотранспортної системи, переговори щодо транзиту, залучення стратегічних інвесторів у сектор видобутку природного газу, запуск ринку електроенергії, інтеграція в ENTSO-E. На додачу, після прийняття нового закону про сектор відновлюваної енергетики ринок чекає на впровадження нових правил гри, і їх бажано запровадити ще до осені.

Реформа ДФС і митниці

За даними опитувань Американської торговельної палати, податкові та митні органи в Україні є найбільш корумпованими після судів. Щоб відвоювати довіру міжнародного бізнесу, потрібно не лише провести конкурс та обрати достойних та професійних голів цих відомств.

Далі настане черга політичної волі і мотивації засукати рукава і довести реформу до кінця. ДФС потребує суттєвих змін в адмініструванні податків. Їх треба робити максимально зручними та автоматизованими, а підхід до платника податків "за замовчуванням" як до порушника треба міняти на сервісний. Потрібно зберегти систему автоматичного відшкодування ПДВ без постійних щомісячних перевірок та вирішити питання з накопиченням заборгованості ПДВ. Митниці критично необхідна діджиталізація, боротьба з контрабандою та пришвидшення процедур.

Обмеження впливу силовиків на бізнес

Успішний інвестор – це спокійний інвестор. І міжнародний, і український бізнес не має боятися раптових обшуків, позапланових перевірок та кримінальних справ "про всяк випадок". Буде єдиний орган розслідування економічних злочинів (Національна служба фінансових розслідувань) – ні СБУ чи ГПУ, ані поліція чи податкова міліція (яка все ще існує) не матимуть можливості регулярно створювати бізнесу проблеми.

Приватизація, концесія і ринок землі

За оцінками Світового банку, скасування мораторію на землю сільськогосподарського призначення створить для України можливість щорічно нарощувати ВВП на 0,6-1,6% і залучати до $1,5 млрд інвестицій щороку. Мораторій діє до 1 січня 2020 року, тож час на розробку механізму, який захистить права держави та інвесторів, ще є.

Концесійні проекти вже стартували з невеликих портів Херсон та Ольвія, тривають засідання конкурсних комісій. Нове законодавство про концесії, що вже готове до ІІ читання в Раді, є способом масштабувати інструмент і залучити приватний капітал, зокрема, в транспортну інфраструктуру, сектор ЖКХ.

Приватизація розпочалася з продажу малих об’єктів і вже принесла Україні понад 870 млн грн. Наступний виклик – зрушити з місця велику приватизацію.

Реформування державних підприємств і банків

2018 рік був успішним у цьому плані: близько десятка державних компаній отримали незалежні наглядові ради. Прозора система управління зробить компанії зрозумілими для інвесторів. Тому надалі компанії зможуть залучати міжнародне фінансування на розвиток і модернізацію, обслуговувати ці кредити в довгостроковій перспективі.

І ще: IPO державних компаній є поширеною практикою в світі, відомий приклад – Франція. Останніми роками, коли президент Макрон шукає кошти для інвестицій в інфраструктуру, французький уряд потроху продає належні йому акції крупних компаній. Наприклад, у 2017 році за 4,5% акцій енергетичного гіганта Engie французький бюджет отримав €1,5 млрд. Згідно задекларованого в 2017 році плану всього планується виручити близько €10 млрд, тому часткова приватизація державних активів продовжиться.