26.03.2020, 11:06

Убийство экономики или точечные эффективные меры? Что выберет украинская власть

Убийство экономики или точечные эффективные меры? Что выберет украинская власть

экономист, координатор экономических групп Экономической экспертной платформы

В Украине на 30 дней - до 24 апреля - введен режим чрезвычайной ситуации. На такой же срок продлен карантин. Есть ли у экономики шансы выжить (укр)

Останнім часом у світі спостерігається дві моделі боротьби з епідемією - тотальні карантинні заходи, які обмежують як громадян так і бізнес, та інша модель - масштабні заходи з ідентифікації та ізоляції носіїв без шкоди для економіки.

Також багаті країни із вільно конвертованими валютами, які можуть дозволити увімкнути "друкарські станки" - заливають грошима економіки, в той час як інші країни цього собі дозволити не можуть.

Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное

Україна належить до другої категорії - її економіка ще достатньо слабка, щоб витримати шоки зупинки значної частини бізнесу на період, більший за кілька тижнів або без значних втрат витримати наслідки друку десятків мільярдів гривень.  

Безумовно, людське життя є найвищою цінністю, але треба зважати на те, що масові звільнення, банкрутства, падіння економіки - теж мають свою ціну, вимірювану у людських життях - передчасних смертей від хвороб, пов'язаних з бідністю та стресом; нестачі коштів на лікування та здоровий спосіб життя; нещасних випадків та ДТП, викликаних недофінансуванням заходів безпеки та поганим станом доріг.

За даними Торгово-промислової палати вже зараз близько 600 000-700 000 підприємств, малих підприємців та установ сфери освіти, які дають роботу 3,5-4 млн осіб - зупинили роботу через карантин. Це близько однієї четвертої частини від всього бізнесу та працівників, які ведуть діяльність в Україні.

Читайте також - Долар може знецінитися в два рази після кризи. У цьому є свої плюси

Наслідки такої зупинки, якщо вона триватиме більше, ніж до 3 квітня, - будуть катастрофічними. Це масові звільнення працівників, які підуть до центрів зайнятості, збільшення рівня злочинності, банкрутства підприємств, значні недонадходження до державного бюджету та соціальних фондів, а з іншого боку - необхідність у збільшенні видатків фондів та бюджету, на що відсутні кошти.

Поточні заходи, за оцінками фахівців, призведуть до падіння ВВП країни на 4-5% у річному вимірі, а продовження жорстких карантинних заходів до кінця травня призведуть до падіння економіки у 9-10% від ВВП, сукупні втрати центрального та місцевого бюджетів складуть 150-200 млрд грн.

Водночас, варто зазначити, що ефективність таких жорстких карантинних заходів у боротьбі із поширенням нового вірусу залишається сумнівною, у порівнянні з іншими комплексами заходів.

Так, збалансовані продумані заходи країн, зокрема Південної Кореї та Тайваню, які майже не обмежували суб’єктів господарювання, а натомість забезпечили масові тестування, швидку ізоляцію носіїв і хворих, відстеження контактів хворих, ізолюванні виключно ризикових груп населення, - виявились ефективними. Цей досвід вже переймають і інші країни. Все більше європейських країн і навіть США вже починають розуміти, що призупинка вірусу шляхом вбивства економіки - це не вихід.

Читайте також - Не хочеться нерозумно померти: влада повинна рятувати не тільки людей, а й економіку

Щодо статистики Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) також є застереження міжнародних фахівців - вони зазначають, що покладатись на статистику, яку ми маємо на цей час у різних країнах через обмеженість її вибірки, не має сенсу. Значна кількість хворих на коронавірус переносять хворобу "на ногах", або вважають її іншою хворобою і не тестуються. Відповідно, статистика щодо летальності нового вірусу є вкрай викривленою. Тому наджорсткі заходи, які впроваджують низка країн разом з Україною, вбачаються надмірними та згубними для економік країн. 

Аналітичні центри CASE Ukraine, Центр економічної стратегії,  Інститут Податкових Реформ, Інститут соціально економічної трансформації, Палата податкових консультантів, Український інститут майбутнього вважають доцільним розглянути альтернативні варіанти "хірургічних" заходів з 4 квітня для України, які впроваджують розвинені країни, зокрема Швеція, Данія, Південна Корея, Тайвань, на заміну "килимових бомбардувань".

Такі заходи вбачаються набагато менш згубними для економіки, ніж ті, які діють на цей час в Україні. Одночасно, вони довели свою ефективність у низці країн, про які зазначено вище. Пропонується детально проаналізувати відповідний досвід, напрацювати план реалізації та запровадити саме такий комплекс заходів, на заміну згубних для економіки та соціальної політики прямих заборон ведення бізнесу.

Читайте також - Коронавірус і карантин: ми все щось втратимо. прийміть це

Своєю чергою представники Української ради бізнесу, до складу якої входять 84 бізнес-асоціації, зазначають, що негативні наслідки від продовження карантинних заходів в Україні після 3 квітня будуть гіршими, ніж від самого вірусу.

У своєму зверненні, яке підтримали Асоціація платників податків України, БІЗНЕС100, Торгово-промислова палата, ІТ-асоціації, Всеукраїнська аграрна рада та ще десятки провідних асоціацій, представники бізнесу зазначають проблематику та пропонують конкретні рішення:

"Ми повинні зберегти економіку, бізнес повинен працювати і сплачувати податки – всі, як один. Ми повинні підтримувати медицину загалом і медиків, які наразі на передовій війни з вірусом. Ми повинні не припиняти підтримувати наших військових, які захищають інший фронт – нашу незалежність та цілісність, але щоб генерувати фінансові ресурси, потрібна ділова активність.

Тому пропонуємо частково поновити ділову активність з 3 квітня, у жодному випадку не запроваджуючи додаткових заходів і поступово скасовуючи наявні заборони, та втілити дієві, конкретні кроки для зупинки розповсюдження вірусу:

забезпечити широке тестування населення та ізоляцію інфікованих. У цьому питанні бізнес готовий надати необхідну допомогу в інфраструктурі та закупівлі тестів;

- забезпечити посилений контроль за інфікованими на самоізоляції за допомогою електронних засобів;

- забезпечити ізоляцію та захист осіб похилого віку з групи ризику;

Читайте також - Карантин - форс-мажор для бізнесу. Але цим не варто зловживати

- запровадити точкові обмеження громадського транспорту для ризикових категорій – зокрема, і шляхом скасування пільг для ризикових груп, замість тотальних заборон;

- оснащення медзакладів та захист лікарів, у цьому питанні представники бізнесу також готові надати допомогу;

- перейти від заборони діяльності широкого сегмента бізнесу до заборони виключно окремих секторів, які передбачають великі скупчення людей."

Тож, як ми бачимо, експертне середовище та представники бізнесу бачать значні негативні наслідки від продовження карантину і пропонують інші, більш ефективні і не згубні для економіки шляхи подолання епідемії. 

Читайте також - Карантин в Україні: надзвичайний стан в культурі та економіці

Більш того, представники бізнесу пропонують безпосередньо допомогу ресурсами та інфраструктурою для реалізації необхідних заходів.

Залишається сподіватись, що представники влади дослухаються до пропозицій та почнуть співпрацю для напрацювання плану дій та спільної його реалізації.

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ
Загрузка...