1. Провести інвест форум в Маріуполі це дуже, дуже круто. Повірте людині, яка їх сама організовує: форум в умовному Хілтоні в Києві мало чим відрізняється від подібного форуму в будь-якій іншій країні. Тому, якщо нам потрібно, щоб нас запам’ятали (а нам потрібно), то це класний хід. Різні товстосуми мені показували, як вони жили десь на базах біля Маріуполя і їли сирки з МАФів. Дуже автентично. Велике дякую всім хто це зробив.

2. Враження від форуму було схоже на враження від гарного музичного фестивалю: коли їдеш побачити всі свої улюблені музичні гурти, заради яких літав на сольні концерти в інші країни. Але на самому фестивалі цих гуртів так багато, що ти іноді слухаєш їх в півуха, бо ну дуже багато всього. Так і тут - наповнення (в тому числі конкретними діями) було ультра-щільне, це класно. На подібних конференціях так буває не часто.

3. Президент в промові казав про те що Україна - Apple в гаражі та Південна Корея, Сингапур або Китай на початку розвитку. І хто перший зараз буде сюди інвестувати, той буде багатіти з нами. Говорив про класну країну, яку хоче побудувати і про те, що захистить кожного інвестора. 

А я сидів і думав, що для того щоб це все втілити, потрібно реально більше ніж чотири з половиною роки, які лишились. 

Півроку інвестори будуть дивитись, чи влада налаштована серйозно, ще шість-дев’ять місяців будуть отримувати дозволи своїх бордів та інвест комітетів, ще дев’ять місяців будуть інвестувати, ще рік буде щось будуватись. І оп, через рік після цього буде нова влада. 

Які гарантії може Зеленський для цього дати? І які шанси були б у Apple, якби Джобс керував компанією лише перші п'ять років. 

Якщо Зеленський не збирається йти на другий термін, то нам, громадянському суспільству, потрібно вже готуватись, кому передати цю владу. Як президента, так і парламенту. Щоб було краще, а не гірше. І це, мабуть, найбільш стратегічне з усіх тактичних завдань, яке, доречі, може об'єднати як супротивників, так і вболівальників нинішньої влади. Тут в мене ідей нема і це сумно.