Украинские предприниматели жалуются на проблемы. О чем они

Украинские предприниматели жалуются на проблемы. О чем они

заместитель министра цифровой трансформации по вопросам евроинтеграции
21.12.2019, 07:12

Минцифры спросило малых предпринимателей о наибольших трудностях ведения бизнеса в Украине. Вот что получилось (укр.)

Міністерство цифрової трансформації провело онлайн-опитування серед підприємців на умовах анонімності. Ми попросили їх описати найбільші труднощі, які вони долають щодня. Те, що зжирає занадто багато часу, безглуздо відволікає, змушує витрачати ресурси та зусилля.   

Не потрібно було вказувати власне ім’я і прізвище – нас цікавили саме щирі, чесні та "живі" відгуки підприємців. Як кажуть, без купюр. І жодні сухі статистики із цифрами не передадуть точніше усі болі підприємців. Ми отримали десятки конкретних історій конкретних людей. На прикладі цих розповідей вимальовується реальна картина проблем підприємців.   

Всі розгорнуті відповіді підприємців ми консолідували та згрупували в чотири проблеми підприємців.   

Проблема №1. Занадто високі податки та складна податкова звітність

Одеський власник електромонтажної організації в сфері будівництва розповідає: "Велике фінансове навантаження при офіційному працевлаштуванні персоналу. +44% – це занадто". Також, власниця студії нарощування вій із Луцька не добирає слів: "Найбільша складність – це довбаних 41,5% податків. Яким чином я повинна вести бізнес?". 

Багато підприємців жаліються на податкову службу. "В податковій кругова порука і 90% невігласів", – бідкається людина, яка займається підприємництвом у столиці ще з 1996 року. "Кожен похід до податкової – це жах, на тебе дивляться, як на боржника, наче ти їм все винен, і спілкуються так само", – нарікає підприємець із Миколаївщини. А людина із Запоріжжя, яка з 2013 року має бізнес із ремонту комп'ютерів, каже: "Важко займатися справою, коли весь час переймаєшся тим, що якось не так здам звіти до податкової. А їх хлібом не годуй – дай оштрафувати". 

"Взаємодія з державними установами забирає багато часу, є надія на діджиталізацію", – говорить малий підприємець, який займається ремонтом обладнання зв’язку на Житомирщині.  

Також величезна кількість підприємців критикує складність податкової звітності. Наприклад, столичний підприємець, який відкрив кабінет масажу і косметології два з половиною роки назад, розповідає: "Складно розбиратися в бухгалтерському обліку та звітності для податкової – нема знань, а наймати спеціаліста дорого". 

А ось що каже підприємець із Харкова, який володіє бізнесом із реалізації побутової техніки через Інтернет і в офлайні: "Щоденні труднощі – це бюрократія по всім бухгалтерським питанням. Спростіть життя підприємцю по звітності, актам та іншому "паперовому сміттю".

Проблема №2. Низька кваліфікація персоналу і дефіцит кадрів

Скажімо, херсонський підприємець у сфері відеозйомки жаліється, що для розширення студії майже неможливо знайти якісних працівників (монтажера, оператора), тому йому доводиться робити все власноруч, хоча є бажання створити робочі місця та розширювати горизонти діяльності. 

Власник ательє із Кривого Рогу, який з 2000 року займається дизайном одягу, скаржиться, що "спеціалісти ніякі, треба вчити шити". Столичний підприємець відповідає, що важко знайти людей, адже більш-менш компетентні робітники виїхали з країни, а ті хто зараз приходять працювати, хочуть високу зарплату і нічого не робити. 

Окрема проблема – оформлення робітників. "Не можу найняти співробітників, хоча є можливість дати роботу. Тому що немає знань, як їх правильно оформлювати. Боюся штрафів. І працюю одна", – пояснює підприємець із Києва. 

В цьому контексті, підприємець із Запоріжчини, який займається ремонтом транспортних засобів, розповідає: "У мене є потреба у кваліфікованих робітниках, але навіть якщо візьму на практику студента професійного закладу з метою зробити з нього автослюсара, повинен влаштувати його на роботу з усіма наслідками, що випливають при працевлаштуванні. З одного боку – нестача кадрів, з іншого – податковий тягар". 

Підприємці просять зробити guideline (інструкції) по робочим відносинам для роботодавця.

Проблема №3. Відсутні доступні кредити в банках

"Дорогі кредити, навіть при наявності застави (лізинг, іпотека тощо)", – каже підприємець із Рівне. "Проблема в кредитах по 25-30%", – вторить йому підприємець із Харкова, на підприємстві якого працюють 10 осіб. "Кредитування практично не існує", – відповідає підприємець із Києва.

"Кредити недоступні", – схоже відповідає молодий підприємець із Вишгорода. "Відсутні дешеві кредити", – аналогічно коментує підприємець із Ужгороду. "Треба оборотку, а проценти високі, важко взяти кредит", – львівський підприємець, який займається продажем автотоварів. 

І це далеко не всі інтерпретації проблеми доступу до дешевих кредитних ресурсів, що надіслали підприємці.     

Проблема №4. Відсутність підтримки з боку держави

Недостатньо просто не заважати бізнесу. Підприємці чітко артикулють потребу в допомозі. "Найбільша проблема – відсутність державної підтримки", – каже підприємець із Рівне. "Хотілося б, щоб держава допомагала, а не тільки вимагала податки", – висловлюється одеський підприємець. 

Окреме питання – підтримка ветеранів війни, які повернулися до мирного життя. Один із таких ветеранів зараз починає бізнес з нуля і скаржиться: "Держава лише каже дай! А хотілось би, аби держава виступила спонсором, інвестором або донором! Особливо по відношенню до учасників АТО!".  

На думку харківського підприємця, не вистачає консультативної допомоги для тих, хто вирішив стати підприємцем: "Під час реєстрації ФОП підприємець залишається сам на сам: не знає, як оформляти угоди, як здавати звіти, як оформляти акти виконаних робіт, де шукати інформацію. Податкова та інші держустанови не роз'яснюють, говорять "звертайтеся до бухгалтерів". Але ж зміст спрощеної системи в тому, щоб підприємець міг сам це робити. З мого досвіду, важко обійтись без консультації бухгалтера та юриста".  

Схожу думку висловив заробітчанин, який працює в Польщі другий рік, але дуже хоче повернутися в Україну, відкрити свій бізнес і розвивати нашу державу: "Потрібна інформаційна сторінка для тих, хто хоче відкрити свій бізнес, які є форми підприємництва, як оформити, які види податків та як їх сплачувати".

Держава має реагувати на озвучені підприємцями проблеми та вирішувати їх

Ми чуємо бізнес. Я сама п’ять років була підприємцем і чудово розумію біль малого бізнесу. 

Міністерство цифрової трансформації має обмежені повноваження в реалізації політики по відношенню до підприємців. Але ми активно працюємо над створенням офлайн і онлайн консалтингових зон для підприємців, що мають запрацювати вже наступного року. 

Вже навесні підприємці зможуть отримувати фахові консультації із систематизації бізнес-процесів, фінансового управління, взаємодії з державою, психології бізнесу, HR, маркетингу та продажів. Вони зможуть поставити будь-яке питання, що стосується операційного розвитку бізнесу та фінансового менеджменту, і отримати зрозумілу відповідь. Держава буде поруч, коли підприємцю необхідно буде почути фахову пораду. 

Також частиною проєкту є створення, спільно з Урядовим контактним центром, "гарячої лінії" для підприємців. Вже запущений у тестовому режимі онлайн-чат. В найближчих планах – запустити ще телефонну лінію та чат-бота. Підприємці отримують відповіді на питання адміністративного характеру, що стосуються створення, діяльності чи закриття бізнесу. Це інструмент, що позбавляє підприємців зайвого стресу та вивільняє час для розвитку власної справи. 

Загалом, ми розуміємо потреби малого і середнього бізнесу в розгалуженій цифровій інфраструктурі, нових знаннях і цифрових технологіях. Саме тому налаштовані осучаснити візію державної політики стосовно розвитку малого і середнього бізнесу. 

Підприємці мають взаємодіяти між собою, клієнтами та державою електронно та безперешкодно. Це дозволить їм долати територіальні, часові, регуляторні, фінансові, конкурентні обмеження. А також взаємодіяти на рівні з великими компаніями, що зробить можливим включення до глобальних і національних цифрових мереж поставок. 

Малі та середні підприємства зможуть виходити на нові зовнішні ринки, масштабувати виробництво товарів і послуг.  Ми знаємо, як цього досягти. Цифрові трансформації знизять операційні витрати для малого і середнього бізнесу. 

Але ще треба сформувати єдиний підприємницький цифровий ринок України, подолати цифровий розрив і підвищити цифрову інклюзію в підприємництві. Потім слід розширити національний цифровий ринок і розвиток електронної торгівлі, підвищити експортні можливості підприємців, знизити регуляторні бар’єри для електронних ринків. 

Плани амбіційні, але реалістичні. Проявляючи справжню турботу та піклування про розвиток підприємців, step-by-step рухаємося до мети: успішні підприємці – успішна країна. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net

Комментарии

Последние новости

Партнер проекта – EU4Business"Новий старт" після ковіду: Як вирощувати в Україні мікрогрін та куди його продавати